Справа № 357/9512/21
2/357/4059/21
Категорія 61
25 жовтня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Нізова А. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 міста Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем за законом першої черги, однак прийняти спадщину вона не може, оскільки вчасно не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, у зв'язку з тим, що постановою КМУ № 1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» міста Київ та Біла Церква знаходились в «червоній зоні» до 01 травня 2021 року. Запроваджені карантинні обмеження спричинили для позивачки істотні труднощі, оскільки остання працює в міст Києві та після робочого дня не залишалось достатньо часу для звернення до нотаріуса. Також зазначає, що з метою своєчасного подання заяви про прийняття спадщини, позивачка звернулась за юридичною консультацією під час якої їй було роз'яснено, що вона має звернутись до органів нотаріату після спливу шестимісячного терміну після відкриття спадщини. Зважаючи на це, позивачка звернулась до нотаріуса з наміром прийняти спадщину, однак отримала відмову в зв'язку з пропуском строку передбаченого чинним законодавством. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд надати їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 16 серпня 2021 рокувказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 29 вересня 2021 року у вказаній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивачка не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про розгляд справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Третя особа у судове засідання свого представника не направила, про розгляд справи повідомлена належним чином, подала клопотання про розгляд справи за відсутності її представника, при вирішенні справи покладалась на розсуд суду.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 3 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 26 грудня 2020 року /а.с. 5/.
Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 /а.с. 9-10/.
Отже, позивач є спадкоємцем першої черги за законом.
Державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Юрченко І.О. відмовила позивачці в оформленні спадкових прав на майно, яке залишилося після смерті її матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадщину у встановлений строк спадкоємець не прийняв, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №2539/02-31 від 30.07.2021 року.
Згідно вищевказаної постанови державного нотаріуса спадкова справа, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Згідно положень ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнані судом поважними.
У абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; від 20.05.2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 року до 31.12.2031 року в Україні запроваджено карантин. Внаслідок карантинних обмежень зупинився рух громадського транспорту, обмежувалось пересування громадян та вводилось ряд інших обмежень.
Так, з матеріалів справи вбачається, що з 01.11.2013 року позивачка ОСОБА_1 згідно наказу №209-к від 01.11.2013 року прийнята на посаду акушерки жіночої консультації в КНП «Консультативно-діагностичний центр» Голосіївського району міста Києва по переведенню з поліклініки №2 Голосіївського району, що підтверджується копією трудової книжки позивачки серії НОМЕР_4 .
Згідно довідки №27 від 11.10.2021 року, виданої КНП «Консультативно-діагностичний центр» Голосіївського району міста Києва, ОСОБА_1 в 2021 році працює в посиленому режимі роботи в період дії карантину і карантинних обмежень, що були встановлені постановою КМУ від 09.12.2020 року №1236.
Із викладеного позивачем у позовній заяві та наданих доказів вбачається, що необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) унеможливило своєчасне подання нею заяви про вступ у спадщину.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд бере до уваги, що позивачка була позбавлений можливості звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Отже, судом встановлено, що позивачка пропустила визначений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 з поважної причини.
Позивачка ОСОБА_1 має право, як спадкоємець за законом на прийняття спадщини після смерті матері, однак в силу незалежних від неї обставин, не змогла у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України, подати до нотаріальної контори заяву при прийняття спадщини.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, враховуючи, що заперечень проти прийняття позивачем спадщини відповідач не надав, тому суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, позов задовольнити та визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 2, 3, 4, 12, 13, 81, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з дня вступу рішення суду в законну силу.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБ. І. Кошель