Справа № 2а-2852
2010 рік
18 червня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді Бухтіярової І.О.,
при секретарі - Галич Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1звернулася 03.06.2010 року до суду з даним позовом до відповідача УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на наступне: постановою інспектора ОДАІ м. Краматорська АН № 191983 від 27.03.2009 року на неї накладене адміністративне стягнення за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340,00 гривень та постановою інспектора батальйону ДПС м. Донецька АН№ 230674 від 29.03.2010 рок на неї накладено адміністративне стягнення за ст.122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 260,00 гривень.
Зазначені постанови винесені за результатами застосування фіксації порушень ПДР радіолокаційним приладом „Візир” у відповідності до ст. 14-1 КУпАП.
Про існування цих постанов вона дізналася уперше 13.05.2010 року з відповіді начальника 1-го ВРЕР м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області на її заяву про зняття з обліку автомобіля маки „КИА”, державний номерний знак НОМЕР_1, якою відмовив в знятті з обліку транспортного засобу, посилаючись на ст. 34 Закону України „Про дорожній рух”, у зв'язку з тим, що за нею встановлені несплачені штрафи за порушення ПДР і прикладена розпечатка, в якій перелічені найменування ОВЖД, номери протоколів, дата, сума штрафу, стаття адміністративного правопорушення.
Зазначена постанова винесена, за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото та відео фіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст. 14-1 КУпАП. Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото - кіно - або відео зйомки, яки працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону. У підтвердження того факту що вказаний прилад ?ізир” не є засобом автоматичної фіксації, є інструкція до цього приладу, копія якої додається. В розділі 2 вищевказаної інструкції „Основні технічні характеристики”, чітко визначено, що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний але ніяк не автоматичний. Крім того, вказаний у постанові прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобілю який рухається поруч, а не того, який зазначено на фото. Прилад має регулювання поля зору і воно може спеціально звужено при використанні прибору, щоб в це поле не попав сусідній автомобіль. Відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість вказана на зображенні доданого до постанови належить саме до її автомобіля. До того ж у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, ким вона проводилася, тощо та взагалі відсутні данні що вона проводилася.
Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.
При винесенні постанови були порушені її права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Всіх наданих їй цим законом прав вона була позбавлена, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Просить постанову скасувати та провадження по адміністративній справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила справу розглянути в її відсутність, позов підтримувала.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини нез'явлення суду невідомі, про день та час слухання справи повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Постановою АН № 191983 по справі про адміністративне правопорушення від 27.03.2009 року на ОСОБА_1 накладений штраф у розмірі 340,00 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за перевищення швидкості руху.
Постановою АН № 230674 по справі про адміністративне правопорушення від 29.03.2009 року на ОСОБА_1 накладений штраф у розмірі 260,00 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за перевищення швидкості руху.
Постанови винесені, за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобом фото - та відео фіксації „Візир”.
Відповідальність за порушення Правил дорожнього руху України та порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зазначені постанови винесені з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При винесенні оскаржуваних постанов, цього зроблено не було, та посадовими особами, які винесли цю постанову вимоги закону не враховані.
При винесенні постанов були порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
Всіх наданих позивачу цим законом прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Незважаючи на те, що положеннями КУпАП передбачений п'ятнадцятиденний строк для розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач про час і місце розгляду справи не була повідомлена.
Відповідно до ст. 14-1 ч. 1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху притягаються власники (співвласники) транспортних засобів, якщо порушення зафіксовано працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, які мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, або засобами фото - і кінозйомки, відеозапису.
Прилад „Візир”, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото - чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото - кіно - або відео зйомки, яки працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону.
Згідно розділу 2 Інструкції до вимірювачу швидкості „Візир” прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний але ніяк не автоматичний.
Крім того, вказані у постановах прилади можуть за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобілю який рухається поруч, а не того, який зазначено на фото. Прилад має регулювання поля зору і воно може спеціально звужено при використанні прибору, щоб в це поле не попав сусідній автомобіль.
Таким чином, встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме автомобіля позивача неможливо.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст. ст. 17 ч.1, 160-163 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову АН № 191983, винесену інспектором ОДАІ м. Краматорська 27.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу у розмірі 340,00 гривень на ОСОБА_1.
Скасувати постанову АН № 230674, винесену інспектором батальйоном ДПС м. Донецька 29.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу у розмірі 260,00 гривень на ОСОБА_1.
Справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана протягом 10 днів із дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ворошиловського районного
суду м. Донецька І.О. Бухтіярова