Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" червня 2010 р. Справа № 29/125-10
вх. № 4655/5-29
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Шкуратов Є.О. за дорученням №059/10 від 31.05.2010р.;
відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мойдодир", м. Київ;
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків", м. Харків;
про стягнення 38426,07 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мойдодир" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих. №038/10 від 14.04.2010р.), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" борг в сумі 38426,07грн.; судові витрати в сумі 620,26грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не сплатив вартість товару, що був поставлений йому позивачем на виконання умов договору поставки №213/02-09 РХ від 10.02.2009р.
Ухвалою суду від 28.05.2010р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
15 червня 2010 року позивач надав до канцелярії суду заяву (вх. №11465) про долучення до матеріалів справи поданих позивачем документів.
Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю, змін не має.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення відповідачеві 05 червня 2010 року.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мойдодир" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" (відповідач) був укладений договір поставки №213/02-09 РХ від 10.02.2009р. Відповідно до п.1.1. якого, Відповідно до п.1.1. договору, постачальник (позивач) зобов"язався доставляти і передавати, на умовах та у встановлені даним договором строки, непродовольчу продукцію, а покупець зобов"язався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.
Позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачеві товар на загальну суму 38426,07грн., а відповідач його прийняв, що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними.
Відповідно до п.3 угоди про умови (додаток №2009/Харків до договору), оплата вартості товару здійснюється через 7 днів з дня продажу.
Проте, відповідач свої зобов"язання щодо оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача за отриманий товар у розмірі 38426,07грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 38426,07 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд покладає судові витрати на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 265 ГК України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 та Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ", статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" (61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, код ЄДРПОУ 34859030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мойдодир" (03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, код ЄДРПОУ 30724161) суму основного боргу у розмірі 38426,07грн., 384,26грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис)