Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" червня 2010 р. Справа № 47/178-10
вх. № 5329/5-47
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Солонинки С.П. довіреність №18/05-1-СТ від18.05.10 р.;
відповідача - Вергуна М.М. довіреність №248-51;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхові технології", м. Харків
до Державного підприємства заводу "Електроважмаш" м. Харків
про зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхові технології" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою щодо визнання укладеної з відповідачем Державного підприємства заводу "Електроважмаш" додаткової угоди №1 від 17.05.2010р. до Договору постачання продукції №238/16-35-Т від 22.03.2010р. в редакції позивача.
Представник позивача у судовому засіданні 18 червня 2010 року надав заяву про уточнення позовних вимог (вх.№11811), в якій повідомляє, що при складенні позовної заяви ним були допущені технічні помилки, а саме 1) в пункті 1 додаткової угоди, яким пропонується внести зміни до Специфікації №1 Договору, в абзаці 6 викладено "Сталь 09Г2С-14 лист 16х1500х6000 - 90 000,00 кг - 8,51 грн./кг без ПДВ", замість "Сталь 09Г2С-14 лист 30х2000х8000 - 90 000,00 кг - 8,51 грн./кг без ПДВ"; 2) в пункті 4 додаткової угоди, яким пропонується доповнити договір пунктом 2.4., в останньому реченні викладено "в разі згоди Замовника на зміну істотних умов, Постачальник має право передати спір на вирішення суду", замість "в разі незгоди Замовника на зміну істотних умов, Постачальник має право передати спір на вирішення суду". Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжив розгляд справи з урахуванням цих змін.
Представник відповідача у судовому засіданні 18 червня 2010 року проти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхові технології" заперечував, про що надав відзив на позов (вх.№11810), який долучено судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 18 червня 2010 року оголошувалась перерва до 21 червня 2010 року для виготовлення повного тексту рішення.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що 22 лютого 2010 року Державним підприємством заводом "Електроважмаш" (далі - Відповідач) був проведений тендер на закупівлю металопрокату, а саме сталі листової низьколегованої. Переможцем вказаного тендеру згідно повідомлення про акцепт тендерної пропозиції та результати відкритих торгів "прокат плоский" від 12.03.20010р. №256/09-151 визнано ТОВ "Страхові технології" (далі - Позивач).
За результатами тендеру був укладений договір постачання продукції №238/16-35-Т від 22 березня 2010 року (далі-Договір).
Відповідно до п.1.1. договору Постачальник (Позивач) зобов'язується поставити продукцію, а Замовник (Відповідач) прийняти і сплатити за неї в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно специфікації №1 до Договору, яка є його невід'ємною частиною, предметом договору є сталь листова, якість якої відповідає ГОСТам і виробником якої є ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".
Після дати укладання Договору ціна виробника значно підвищилась, а саме з номенклатури, яка повинні поставлятись Відповідачу ціна листа ЛПЦ - 3000 підвищилась на 1110,00 грн., ціна листа ЛПЦ-4500 на 2300,00 грн.
Для Позивача, якій купує продукцію за власні оборотні кошти, оскільки остання реалізується Відповідачу по Договору на умовах оплати після фактичної поставки, такі коливання відпускної ціни виробника призводить до значних збитків і створює умови для загрози невиконання обов'язків поставки продукції через відсутність коштів на їх закупівлю.
17 травня 2010 року Позивач (у відповідь на лист Відповідача від 13.05.2010р. №238-16/1392) направив Відповідачу проект додаткової угоди від 17.05.2010 року і звернувся із супровідним листом №17/05-СТ, в якому висловив прохання переглянути ціни на продукцію, вказану у специфікації №1 до Договору, та просив підписати зазначену угоду, мотивуючи наявністю об'єктивних обставин подорожчання металопрокату. Крім того, Позивач на підтвердження своєї пропозиції надав Відповідачу прайс-листи виробника цієї продукції.
На вищевказаний лист позивача відповідач направив йому лист, в якому останній не заперечуючи проти об'єктивної необхідності збільшення ціни, вказав на неможливість вчинення будь-яких дій щодо зміни істотних умов Договору внаслідок дії абз.2 п.84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженому постановою КМУ від 17.10.2008р. №921 (зі змінами та доповненнями), яким закріплено: "Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами". Відповідач стверджує, що така вимога унеможливлює внесення змін до Договору, навіть у випадку існування об'єктивної потреби та згоди сторін.
Але ж зазначенні положення постанови КМУ від 17.10.2008р. №921 не можуть обмежувати право суб'єкта господарювання на внесення змін до укладених ним договорів з огляду на наступні обставини.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Умови Договору, укладеного між сторонами, та чинні закони України не встановлюють Іншого порядку внесення змін до Договору, відмінного від порядку, закріпленого у ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, а саме - за згодою сторін.
Організаційно-правова форма Відповідача - державне підприємство. А саме державне комерційне підприємство. Основи правового статусу якого врегульовані статтями 74-75 Господарського кодексу України.
Згідно ч.2 ст.74 Господарського кодексу України, майно державного комерційного підприємства (в тому числі і кошти згідно зі ст.177, 190 Цивільного кодексу України) закріплюється за ним на праві господарського відання.
Частина 1 статті 139 Господарського кодексу України вказує на те, що "Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами". Ні Господарський кодекс ні інші закони України не містять обмежень правомочності Відповідача на розпорядження власними коштами в частині збільшення видатків, пов'язаних із об'єктивним зростанням цін на продукцію та внесенням відповідних змін до існуючих договорів.
Відповідно до положення ч.3 ст.136 Господарського кодексу України, щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Відповідно до ч.2 ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Однак жоден закон України не обмежує права Відповідача на збільшення або зменшення ціни Договору або зміну інших його умов.
Усі вищезгадані норми Цивільного та Господарського кодексів України закріплюють можливість обмеження права відповідача на зміну договорів та розпорядження власними коштами виключно на законодавчому рівні, а тому регулювання зазначених питань на рівні постанов КМУ не може бути прийняте судом до уваги.
Такої ж позицію притримується Конституційного суду України рішення від 09.10.2008р. №22-рп/2008 р., в абз.6 п.3.3 мотивувальної частини якого вказано: "Таким чином, правовідносини щодо встановлення правил конкуренції у сфері державних закупівель, які відповідно до пункту 8 частини першої статті 92 Конституції України повинні визначатися виключно законами України, врегульовані підзаконним актом - постановою Уряду України. Конституційний Суд України вважає, що Верховна Рада України, прийнявши Закон N 150-\/І, делегувала власні, визначені Конституцією України, повноваження щодо встановлення правил конкуренції у сфері здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти Кабінету Міністрів України. Проте права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади) у даному випадку Кабінету Міністрів України) Конституцією України не передбачено. У цьому випадку Верховна Рада України порушила вимоги частини другої статті 19 Конституції України."
Незаконне обмеження однієї із сторін договору у праві змінювати умови такого договору безпосередньо впливає на право внесення змін до договору іншої сторони. Саме тому, обмеження прав Відповідача у договірних відносинах згідно постанови КМУ від 17.10.2008р. №921 неодмінно призвело до обмеження законних прав та інтересів Позивача, як іншої сторони у зазначених договірних відносинах.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання укладеної в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАХОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" додаткової угоди №1 від 17.05.2010р. до Договору постачання продукції №238/16-35-Т від 22.03.2010р. є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Приймаючи до уваги, що Позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на Позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.2 ст.321, 651 Цивільного кодексу України, ст.,136 Господарського кодексу України, ст1, 2,41,12,13,15,22, 54-57 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати укладеною в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАХОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" додаткову угоду №1 від 17.05.2010р. до Договору постачання продукції №238/16-35-Т від 22.03.2010р., а саме:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхові технології" м.Харків, далі по тексту "Постачальник", в особі директора Гальченко Олександра Леонідовича, діючого на підставі Статуту, з однієї сторони, і Державне підприємство завод "Електроважмаш" м.Харків, далі по тексту "Замовник", в особі голови тендерного комітету Глушкова Володимира Миколайовича, діючого на підставі Наказу №34 від 28.01.2008р., та Положення про тендерний комітет заводу, з іншого сторони, в подальшому разом іменуються "Сторони", а кожна окремо - "Сторона", уклали дану додаткову угоду до Договору постачання продукції №238/16-35-Т від 22.03.2010р. про наступне:
1.У зв'язку з підвищенням закупівельних цін на продукцію, що є предметом Договору постачання продукції №238/16-35-Т від 22.03.2010р., Сторони домовились внести наступні зміни до Специфікації №1 до Договору постачання продукції №238/16-35-Т від 22.03.2010р, виклавши її в наступній редакції:
Сталь 09Г2С-14 лист 16х1500х5000 (16х1500х6000) - 15000,00 кг - 8,41 грн./кг без ПДВ;
-Сталь 09Г2С-14 лист 20х2000х7000 (20х2000х6000) - 45 000,00 кг - 8,51 грн./кг без ПДВ;
-Сталь 09Г2С-14 лист 25х1500х5000 (25х1500х6000) - 85 000,00 кг - 8,51 грн./кг без ПДВ;
-Сталь 09Г2С-14 лист 25х2400х6000 - 18 000,00 кг - 8,51 грн./кг без ПДВ;
-Сталь 09Г2С-14 лист 30х2000х8000 - 90 000,00 кг - 8,51 грн./кг без ПДВ;
-Сталь 09Г2С-14 лист 36х2000х7000 (36х2000х6000)- 70 000,00 кг - 10,60 грн./кг без ПДВ;
-Сталь 09Г2С-14 лист 40х2000х4500 (40х2000х6000) - 50 000,00 - 10,60 грн./кг без ПДВ;
-Сталь 09Г2С лист 40х2000х7000 - 26 000,00 - 10,60 грн./кг без ПДВ;
-Сталь 09Г2С-14 лист 40х1500х6000 - 17 000,00 - 10,60 грн./кг без ПДВ;
-Сталь 09Г2С-14 лист 45х2000х7000 - 9 000,00 - 10,60 грн./кг без ПДВ;
-Сталь 09Г2С-14 лист 50х1600х6000 - 106 000,00 - 10,60 грн./кг без ПДВ;
-Сталь 09Г2С-14 лист 50х2000х6000 - 126 000,00 - 10,60 грн./кг без ПДВ;
-Сталь 09Г2С-14 лист 60х2000х7000 (60х2000х6000) - 60 000,00 - 10,60 грн./кг без ПДВ;
-Сталь 3сп 2св лист 65х1500х4000 - 6 000,00 - 10,60 грн./кг без ПДВ;
-Сталь 09Г2С-14 лист 70х2000х7000 - 30 000,00 - 10,60 грн./кг без ПДВ.
Загальна сума специфікації складає: 7 451 530,00 грн. (сім мільйонів чотириста п'ятдесят одна тисяча п'ятсот тридцять гривень 00 копійок; ПДВ 20% 1 490 306,00 грн. (один мільйон чотириста дев'яносто тисяч триста шість гривень 00 копійок), разом - 8 941 836,00 грн. (вісім мільйонів дев'ятсот сорок одна тисяча вісімсот тридцять шість гривень 00 копійок).
2. П.2.2 Договору постачання продукції №238/16-35-Т від 22.03.2010р викласти в наступній редакції:
"Загальна сума договору складає 8 941 836,00 грн. (Вісім мільйонів дев'ятсот сорок одна тисяча вісімсот тридцять шість гривень,00 копійок), у т.ч. ПДВ 20% 1 490 306,00грн.
3. Доповнити розділ 2 Договору постачання продукції №238/16-35-Т від 22.03.2010р. пунктом 2.3.:
"В разі зміни кон'юнктури ринку, індексу інфляції, офіційного курсу іноземної валюти, розміру мінімальної заробітної плати, підвищення цін на витратні матеріали й інші чинники що впливають на зміну витрат на виробництво і реалізацію товарів, продукції та послуг, сторони можуть прийти до згоди про зміну істотних умов (ціна, об'єм і термін постачань, умови платежів тощо)."
4. Доповнити розділ 2 Договору постачання продукції №238/16-35-Т від 22.03.2010р. пунктом 2.4.:
"При настанні вказаних чинників, Постачальник направляє Замовникові пропозиції з додатком підтверджуючих документів. Замовник, отримавши пропозиції про зміну істотних умов у двадцятиденний строк після отримання пропозиції повідомляє Постачальника про результати його розгляду. В разі незгоди Замовника на зміну істотних умов, Постачальник має право передати спір на вирішення суду."
5. Всі інші умови Договору постачання продукції №238/16-35-Т від 22.03.2010р., не зазначені у даній додатковій угоді, залишаються незмінними. Ця додаткова угода набуває чинності з моменту підписання і є невід'ємною частиною договору постачання продукції №238/16-35-Т від 22.03.010р.
Суддя
Справа №47/178-10
Повний текст рішення підписано 21 червня 2010 року.