Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3240/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" ( 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119)
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Східний-09" (61106, м. Харків, проїзд Плитковий, 1, код ЄДРПОУ 36626024)
про стягнення 237 720,29грн
без виклику учасників справи
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 215 976,78грн., пеню в розмірі 6 984,83грн., 3% річних в розмірі 4 162,52грн., збитки від інфляції в розмірі 10 596,16грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 15004 від 01.10.2009 за період з січня 2020 року по квітень 2021 року.
Ухвалою суду від 18.08.2021 позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" залишено без руху. Надано позивачу для усунення недоліків строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
26.08.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 27.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, справу визнано малозначною та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, ухвала суду від 27.08.2021 отримана позивачем - 01.09.2021, відповідачем - 01.09.2021, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений строк не скористався.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від учасників справи не надходило.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" відповідно до п.1.1 Статуту, засновано на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів України, та згідно рішення XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова" № 191/03 від 24.09.2003 належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
Метою діяльності Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" є задоволення потреб населення м. Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісній тепловій енергії при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємств, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.
01.10.2009 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивач) та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Східний-09" (відповідач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 15004 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
За умовами п.2.1 договору теплова енергія постачається відповідачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:
- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;
- гаряче водопостачання - протягом року;
- кондиціювання повітря - по мірі необхідності та наявної технічної можливості.
Адресою об'єкту теплоспоживання відповідача є Гуртожиток ОСББ "Східний-09", розташований за адресою: м. Харків, п-д Плитковий, 1.
Відповідно до п.6.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач зобов'язався сплачувати попередню оплату. За три дні до початку розрахункового періоду відповідач самостійно, ініціативним дорученням взяв на себе зобов'язання сплачувати позивачу вартість, зазначеної в додатку № 1 до договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію відповідач здійснює:
- до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку;
- до 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку (п.6.4 договору).
У додатку № 1 від 01.10.2009 до договору № 15004 сторони погодили орієнтовну вартість теплової енергії, що постачається відповідачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору, яка становить 43 753,23грн.
Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином та здійснив у приміщення відповідача за адресою: м. Харків, п-д Плитковий, 1 в опалювальні періоди 2019-2020, 2020-2021 постачання теплової енергії в повному обсязі згідно умов договору.
На виконання умов договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури за період з січня 2020 року по квітень 2021 року, які підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.
Відповідач умови договору належним чином не виконав, виставлені позивачем рахунки не сплатив, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість за вказаний вище період в розмірі 215 976,78грн. На вказану суму позивачем здійснено нарахування пені, 3% річних та збитків від інфляції.
Оскільки відповідач у визначені договором строки за отриману теплову енергію не розрахувався, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам сторін, суд керується наступним.
Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 ст.276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
В силу ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Також правовідносини сторін регулюються Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, тощо.
Згідно із ст.1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Позивач на підставі розпорядження про початок опалювального сезону 2019-2020, 2020-2021 років та умов договору здійснив постачання теплової енергії до об'єкту відповідача, який визначено в додатку № 4 до договору.
Факт постачання теплової енергії підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами та додатками до них.
Згідно наданого позивачем розрахунку нарахувань по Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Східний-09" за спожиту теплову енергію, позивачем здійснено розрахунок заборгованості за період з січня 2020 року по квітень 2021 року на загальну суму 215 976,78грн.
Частиною 6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Такий же обов'язок відповідача закріплено і в абз.5 п.40 Правил користування тепловою енергією, відповідно до якого відповідач зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Як вже було встановлено судом, на адресу відповідача направлялись рахунки за спожиту теплову енергію за період з січня 2020 року по квітень 2021 року, які останнім в повному обсязі оплачені не були, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію за вказаний період в розмірі 215 976,78грн, яка на даний час є несплаченою.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України).
Факт наявності заборгованості на суму 215 976,78грн за період з січня 2020 року по квітень 2021 року підтверджується документально належними та допустимими доказами, наявними у справі.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості в сумі 215 976,78грн, доводи позивача, викладені у позовній заяві відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 6 984,83грн за період з 15.01.2021 по 29.07.2021, нараховану на заборгованість, яка утворилась з суд керується наступним.
У сфері господарювання згідно ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В силу приписів ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У п.7.2.3 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення.
На підставі зазначеного позивач на суму невиконаного зобов'язання в загальному розмірі 215 976,78грн, яка утворилась за спожиту теплову енергію в період з січня 2020 року по квітень 2021 року, нарахував відповідачу (за кожен місяць окремо) пеню, яка складає 6 984,83грн.
Суд, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені встановив, що позивач в порушення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України невірно визначив період пені з 15.01.2021 по 29.07.2021 на суму заборгованості, яка утворилась в листопаді 2020 року в розмірі 29 957,43грн, оскільки, як вже було зазначено вище, нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки, відповідно до рахунку-фактури за листопад 2020 року, відповідач повинен був здійснити оплату за спожиту теплову енергію до 18 числа місяця наступного за розрахунковим, період прострочення здійснення відповідної оплати починається з 19.12.2020 (останній день виконання зобов'язання - 18.12.2020) та закінчується 19.06.2021.
Здійснивши розрахунок пені за період з 15.01.2021 по 29.07.2021 за кожен період прострочення окремо з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, та беручи до уваги положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 6 486,64грн.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 498,19грн суд вважає за необхідне відмовити.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних на загальну суму 4 162,52грн за період з 18.03.2020 по 29.07.2021 та збитків від інфляції в сумі 10 596,16грн за період з березня 2020 року по липень 2021 року, що нараховані за зобов'язаннями за січень, лютий, березень, квітень, листопад 2020 року, січень, лютий та березень 2021 року, суд керується положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Перевіривши правомірність нарахування 3% річних за період з 18.03.2020 по 29.07.2021 в сумі 4 162,52грн та збитків від інфляції в сумі 10 596,16грн за період з березня 2020 року по липень 2021 року, що нараховані за зобов'язаннями за січень, лютий, березень, квітень, листопад 2020 року, січень, лютий та березень 2021 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Східний-09" (61106, м. Харків, проїзд Плитковий, 1, код ЄДРПОУ 36626024) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" ( 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) - 215 976,78грн основного боргу, 6 486,64грн пені, 4 162,52грн 3% річних, 10 596,16грн збитків від інфляції та 3 558,33грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 498,19грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складено "25" жовтня 2021 р.
Суддя Т.А. Лавренюк