01 червня 2010 року справа № 2-655/10 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого Федонюк С.Ю.,
при секретарі Навроцькій М.Р.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Волиньвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві,
встановив:
15 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Волиньвугілля» про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що працював на відокремленому структурному підрозділі шахти «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» електрослюсарем підземним видобувної ділянки, отримав профзахворювання, а саме антракосилікатоз, інтерстиціальна форма 1/1, t/t, дихальна недостатність першої-другої стадії. На підставі цього ОСОБА_1 встановлено 25 % втрати професійної працездатності 23.06.2009 року.
Вважає, що моральна шкода, заподіяна йому відповідачем, полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав через ушкодження здоров'я, яке переносить по теперішній час, потребує постійного медикаментозного забезпечення та стаціонарного лікування, тому просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. Крім того, просить стягнути на його користь витрати за надання правової допомоги в розмірі 707 грн. 20 коп.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги. Пояснили, що ОСОБА_1 втратив професійну працездатність внаслідок професійного захворювання, отриманого під час роботи на шахті. Вважають, що причиною виникнення професійного захворювання, наслідком якого є моральні страждання, являється незабезпечення відповідачем належних умов праці.
Відповідно до довідки МСЕК 23.06.2009 року позивачу встановлено 25 відсотків втрати професійної працездатності, дата переогляду 23.06.2010 року (а.с. 12) у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків, а тому стверджують, що він має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих позивачу профзахворюванням.
На підставі цього просять суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 20000грн.
Представник відповідача Малогрош Л.Й. подала заперечення, просить суд відмовити ОСОБА_1 у відшкодуванні моральної шкоди. В своїх поясненнях зазначила, що ДП «Волиньвугілля» були створені всі належні умови для роботи в підземних умовах. Зі сторони власника не було скоєно жодних протиправних дій з метою нашкодити здоров'ю позивача. При прийомі на роботу адміністрація шахти ознайомила ОСОБА_1 з умовами роботи на підземних роботах в шахті, наявністю на робочому місці небезпечних і шкідливих факторів, можливими наслідками їх впливу на здоров'я, а також пільгами і компенсаціями за роботу в таких умовах. Про те, що позивач був ознайомлений свідчить його особиста заява, в якій він особисто написав, що згідний працювати в таких умовах.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював в шкідливих підземних умовах вісімнадцять років на посаді підземного електрослюсаря на шахті «Бужанській» ДП «Волиньвугілля», що вбачається із копії трудової книжки позивача (а.с.4-6). Із виписки № 644 Волинської обласної клінічної лікарні (а.с.8) вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 05.12. 2007 року по 11.12.2007 року з діагнозом антракосилікатоз, інтерстиціальна форма 1/1, t/t, дихальна недостатність першої-другої стадії.
Рішенням профпатологічної ЛКК ОСОБА_1 встановлено діагноз антракосилікатоз, інтерстиціальна форма 1/1, t/t, дихальна недостатність першої-другої стадії, а також те, що ці захворювання є професійними (а.с.9).
Відповідно до довідки МСЕК (а.с.12) ОСОБА_1 встановлено 23.06.2009 року 25% втрати професійної працездатності, із повідомлення про професійне захворювання (а.с.11) вбачається, що токсичні гази, несприятливі метеоумови викликали захворювання у ОСОБА_1
Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46, передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
З пояснень позивача та його представника слідує, що заподіяна ОСОБА_1 моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, що виникли у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків, так і тих, котрі він переносить по теперішній час. Отримане ОСОБА_1 професійне захворювання періодично турбує його, у зв'язку з чим він вимушений і на даний час звертатися за медичною допомогою та проходити лікування.
Відповідно до вимог ст.153 КЗпП н а всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються здорові і безпечні умови праці. Забезпечення здорових і безпечних умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
Умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
ОСОБА_1 отримав професійне захворювання, яке періодично турбує його, у зв'язку з чим він звертається за медичною допомогою та проходить лікування, Нововолинським МСЕК 23 червня 2009 року встановлено 25% втрати професійної працездатності. Професійне захворювання призвело до неможливості продовжувати активне життя. Все це вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя.
Досліджені докази дають суду підстави вважати, що неправомірними діями відповідача ДП «Волиньвугілля» позивачу ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду.
Отже, спричинена ОСОБА_1 моральна шкода, у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугілля».
Відповідно до роз'яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи - те, що позивач отримав професійне захворювання. Періодично позивач перебуває на стаціонарному лікуванні для покращення стану свого здоров'я. Втрата здоров'я призвела до втрати нормальних життєвих зв'язків, незручностей в побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а тому, виходячи із характеру душевних страждань та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 6000 грн. моральної шкоди.
Відповідно до ст.84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Беручи до уваги положення даної статті, а також Постанову Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня 2006 року № 590, суд приходить до висновку, що до стягнення з ДП «Волиньвугілля» на користь ОСОБА_1 підлягають витрати на правову допомогу в розмірі 212 грн. 16 коп., тобто пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213- 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці»- суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути в користь ОСОБА_1 з Державного підприємства «Волиньвугілля» 6000 (шість тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві та 212 (двісті дванадцять) грн. 16 коп., понесених позивачем судових витрат на правову допомогу, всього 6212 (шість тисяч двісті дванадцять) грн. 16 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» в дохід держави 51 (п'ятдесят одну) гривню судового збору та 15 (п'ятнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи до Нововолинського міського суду Волинської області).
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Рішення до апеляційного суду Волинської області не оскаржувалось і набрало законної сили 11 червня 2010 року.
Суддя С.Ю.Федонюк