Справа № 2-1669
2010 рік
заочне
17 червня 2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі:
головуючого судді Михайленка А.В.
при секретарі Козубенко М.А.,
за участю адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції» про виконання зобов'язання за договором страхування, -
ОСОБА_2 звернулась до Ленінського районного суду м. Вінниці з позовом до ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції» в особі Вінницької регіональної дирекції ЗАТ ФГ Страхові традиції про виконання зобов'язання за договором страхування, вказуючи, що 06.05.2008 р. між нею та відповідачем було укладено договір добровільного страхування автотранспортних засобів № 06/03115/02701/08 на загальну суму 48990,0 грн., за що було сплачено загальний страховий платіж в сумі 2547,48 грн.
06.12.2008 р. було скоєно ДТП, про що було складено акт огляду транспортного засобу ЗАТ ФГ «Страхові традиції» 09.12.2008 р. В результаті вказаної ДТП їй було нанесено збитки згідно з калькуляцією № КА-0000714 від 20.12.2008 р. на загальну суму 24020,8 грн.
08.12.2008 р. її чоловіком - ОСОБА_3 була подана заява на відшкодування збитків ЗАТ ФГ «Страхові традиції», проте 07.04.2009 р. їй було відмовлено у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 3.1.20 розділу 3 «Загальних умов страхування», оскільки до страхових випадків не відносяться та страхове відшкодування не виплачується у разі настання збитків від пошкодження, знищення або втрати ТЗ, які безпосередньо або побічно спричинені, виникають або збільшуються внаслідок грубої необереджності, навмисних, злочинних дій або бездіяльності страхувальника (водія, користувача), його довірених осіб або осіб, за якими страхувальника та його представників в договорі слід розуміти не проявлення елементарної обачності - такої, що можна вимагати від будь-якої і кожної дієздатної особи, наслідки якої вона могла або повинна була передбачити в силу своїх професійних або громадських зобов1язань та умов договору страхування, але необачно розраховувала на їх ненастання або запобігання.
Згідно договору та загальних умов страхування п. 3.1.20 розділу 3 викладений в іншій редакції, а саме: до страхових випадків не відносяться та страхове відшкодування не виплачується в разі настання збитків від пошкодження, знищення або втрати ТЗ, які безпосередньо або побічно спричинені, виникають або збільшуються внаслідок порушення ПДР, а саме перевищення встановлених обмежень швидкості руху більше ніж 50 км/год. (якщо інше не передбачено обраною програмою страхування); проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника; в'їзд на залізничний переїзд під час закритого шлагбаума; виїзд на смугу зустрічного руху в місцях, де виїзд заборонено, крім випадків, якщо таке порушення викликане необхідністю уникнути зіткнення.
09.12.2008 р. належний їй автомобіль було пошкоджено невідомими особами, про що її чоловіком ОСОБА_3 було написано заяву до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві та повідомлено ЗАТ ФГ Страхові традиції, про що 09.12.2008 р. було складено акт огляду транспортного засобу страховиком. В результаті зазначеної події їй було нанесено збитки згідно калькуляції № КА-0000717 від 22.12.2008 р. на загальну суму 3484,8 грн.
Згідно договору та загальних умов страхування п. 12.20.3 розділу 12 виплата страхового відшкодування здійснюється не пізніше 5 робочих днів від дати складання акту, тобто виплата повинна була здійснитись не пізніше 15.12.2008 р.
Стаття 546 ЦК України передбачає види забезпечення виконання зобов'язань (неустойка, порука, застава, притримання, завдаток). За своїм змістом ст. 549 ЦК України регламентує, що неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства, в даному випадку в договорі відповідно до п. 15.5 додатку до договору «загальні умови страхування», який говорить про те, що усі суперечки за договором страхування між страхульником та страховиком вирішуються шляхом переговорів, а при недосягненні згоди - у судовому порядку згідно чинного законодавства України, де не зазначено розміру неустойки.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» вказує, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Станом на 01.06.2009 р. прострочення боржником зобов'язання перед нею складає 166 днів. Облікова ставка НБУ в період з 30.04.2008 р. по теперішній час становить 12% річних, а подвійна ставка НБУ - 24% річних. Отже розмір пені станом на 01.06.2009 р. становить 27505,6*24%/365*166=3002,25 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник позов підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне в силу ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
В судовому засіданні встановлено, що 06.05.2008 р. між ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції» в особі начальника відділу партнерських та корпоративних продажів Вінницької регіональної дирекції ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування № 06/03115/02701/08, згідно якого було застраховано автомобіль «Ваз-111730», д.н. НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_2, 2008 року випуску на загальну суму 48990,00 грн. (а. с. 14).
09.12.2008 р. було складено акт огляду транспортного засобу «дефектну відомість», згідно якого зафіксовано виявлені у транспортному засобі пошкодження (а. с. 9-10).
Згідно калькуляції № КА-0000717 від 22.12.2008 р. ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля «Ваз-111730», д.н. НОМЕР_3, складає 3484,80 грн. (а. с. 12).
Згідно калькуляції № КА-0000714 від 20.12.2008 р. ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля «Ваз-111730», д.н. НОМЕР_3, складає 24020,80 грн. (а. с. 13).
Відповідно до листа заступника начальника Святошинського РУ ГУМВС України у м. Києві за № 51/отк/6986 від 17.12.2008 р. на ім'я ОСОБА_3 в порушенні кримінальної справи з приводу виявлення пошкодження автомобіля відмовлено і повідомлялось, що проводяться додаткові заходи по встановленню особи, що пошкодила автомобіль (а. с. 11).
Згідно листа заступника голови правління ЗАТ ФГ «Страхові традиції» на ім'я ОСОБА_2 у виплаті страхового відшкодування за випадком пошкодження ТЗ, що стався 06.12.2008 р. відмовлено на підставі п. 13.2.2 та п. 3.1.19 «Загальних умов страхування» (а. с. 8).
Відповідно до п. 3.1.19 Загальних умов страхування до страхових випадків не відносяться та страхове відшкодування не виплачується в разі настання збитків від пошкодження, знищення або втрати ТЗ та/або ДО, які безпосередньо або побічно спричинені, виникають або збільшуються внаслідок самогубства/спроби самогубства страхувальника та/або власника застрахованого ТЗ, або особи, що допущена до керування застрахованим ТЗ (а. с. 15).
Згідно п. 13.2.2 Загальних умов страхування страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі наявності обставин, передбачених розділом 3 цього договору (а. с. 19).
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Чинним законодавством України, зокрема ст. 982 ЦК України визначено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Аналогічні визначення містять ст. 16 Закону України «Про страхування», згідно якої договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що посилання відповідача на наявність порушення вимог п. 3.1.19 Загальних умов страхування є безпідставним, оскільки відповідних доказів порушення ОСОБА_3 швидкісного режиму наведено не було, крім того, в листі про відмову в проведення страхового відшкодування відсутні відомості, що було проаналізовано лист заступника начальника Святошинського РУ ГУМВС України у м. Києві стосовно пошкодження автомобіля невідомою особою, також відсутнє посилання, на підставі чого відповідач дійшов до висновку, що в даному випадку мало місце настання збитків від пошкодження, знищення або втрати ТЗ та/або ДО, які безпосередньо або побічно спричинені, виникають або збільшуються внаслідок самогубства/спроби самогубства страхувальника та/або власника застрахованого ТЗ, або особи, що допущена до керування застрахованим ТЗ.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 27505,60 грн. виплат страхового відшкодування обґрунтовані, оскільки п. 12.20.3 загальних умов страхування виплата страхового відшкодування здійснюється не пізніше 5 робочих днів від дати складання акту, акт огляду транспортного засобу (дефекту відомість) було складено 09.12.2008 р.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення пені суд приймає до уваги, що ст. 992 ЦК України регламентовано, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі встановленому договором або законом.
Згідно ст. 546 ЦК України, якою видом забезпечення виконання зобов'язань передбачено, зокрема, пеню.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Зі змісту ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» п латники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Зі змісту договору добровільного страхування випливає, що сторонами умови оплати пені визначено не було.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені , передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, зважаючи, що станом на 01.06.2009 р. прострочення ЗАТ ФГ «Страхові традиції» перед позивачем становило 166 дня, облікова ставка НБУ за період часу з 30.04.2008 р. по 01.06.2009 р. становила 12 % річних, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 24 % річних пені, що складає 3002,25 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача виконати зобов'язання згідно договору страхування задоволенню не підлягають, оскільки в судовому порядку було доведено факт порушення відповідачем взятого на себе відповідно до договору страхування зобов'язання і кошти, які відповідач повинен був сплатити на користь позивача стягуються в примусового порядку, а тому в даному випадку фактично відбулось неналежне виконання зобов'язання, у зв'язку з чим на користь позивача відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України стягуються завдані збитки.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України на користь позивача також слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені нею, у зв'язку зі звернення до суду, а саме: 275,05 грн. судового збору, 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також 3000 грн. витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 316, 319, 533, 1058, 1060, 1074, 1075 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 213, 215, 256, 259 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції» на користь ОСОБА_2 27505 (двадцять сім тисяч п'ятсот п'ять) грн. 60 коп. страхового відшкодування, 3002 (три тисячі дві) грн. 25 коп. пені, 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 05 коп. судового збору, 250 (двісті п'ятдесят) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також 3000 (три тисячі) грн. витрат на правову допомогу.
В решті позовних вимог - відмовити.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: