Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" травня 2010 р. Справа № 57/61-10
вх. № 2863/4-57
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
прокурора - Галушка Ю.І., посв. № 147 від 21.08.2009 р.;
Відповідач - не з"явився;
Третя особа - Кірсанов Д.Н., дов. №23859/10/10-020 від 30.12.09р.
позивач - не з'явився;
розглянувши справу за позовом Заступника прокурора м. Харкова м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта", м. Харків
про стягнення 49608,66 грн.
Заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача -ТОВ “Алта”про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за земельну ділянку в сумі 49608,66 грн., а також просить суд віднести на відповідача витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, мотивуючі свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 30.12.2004 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 березня 2010 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13 квітня 2010 року о 12:00 год.
Окрім того, зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 квітня 2010 року, у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання та невиконання сторонами вимог суду щодо надання доказів, розгляд справи відкладено на 18 травня 2010 року о 10:30 год.
Прокурор у призначеному судовому засіданні 18 травня 2010 року позов підтримував та наполягав на його задоволенні, через канцелярію суду надав супровідним листом додаткові документи, які судом долучені до матеріалів справи.
Присутній у судовому засіданні представник третьої особи позов підтримав заявлений позов, просив суд його задовольнити.
Представник позивача у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином
Відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 06500122.
Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданої прокурором довідки Головного управління статистики у Харківській області № 46/2-2622 від 16.04.2010 року (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) станом на 16 квітня 2010 року, місцезнаходження відповідача - 61058, м. Харків, вул.. Чичибабіна,11, саме на цю адресу надіслано процесуальні документи, які отримані представником відповідача.
Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов'язок з'ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач - ТОВ «Алта» належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.
Відповідач та позивач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.
Присутні в судовому засіданні 18 травня 2010 року прокурор та третя особа вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників відповідача та позивача.
Суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників позивача та відповідача судом встановлено наступне.
30 грудня 2004 року між Харківською міською радою Харківської області (далі -позивач) та ТОВ «АЛТА» (далі - відповідач) укладено договір оренди землі (далі договір), що зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” в державному реєстрі земель від 30.12.2004 року за № 63242/04, у відповідності до умов якого позивач, на підставі рішення ХХІI сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 23.06.2004 року № 105/04 “Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів” надав в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,0819 га, яка знаходяться за адресою: м. Харків, вул.. Чичібабіна,11 для реконструкції існуючої будівлі під кафе з прибудовою та надбудовою 2-го поверху, з влаштуванням літнього майданчику та гостьової парковки (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації та подальшої експлуатації.
Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено строком: на період будівництва до 01.12.2006 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2029 року.
Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем (відповідачем) у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку з 2007 року становить 4948,21 грн.
Відповідно до пунктів 10, 11 договору орендна плата за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Як вказує прокурор у позовній заяві, Орендар (відповідач) порушував умови договору щодо своєчасного внесення орендної плати за оренду землі, внаслідок чого, станом на 17 лютого 2010 року, за період з 31.01.2009 року по 17.02.2010 року у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за землю у сумі 49608,66 грн., що стало підставою для звернення прокурора до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.
На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтями 610, ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України та ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 21 цього Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю".
Згідно ст.2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про плату за землю" платежі за землю у вигляді земельного податку чи орендної плати зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки.
Відповідно до ст.ст. 14, 27 Закону України "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.
Крім того, згідно п.8 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки комунальної власності).
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
У судовому засіданні представник третьої особи пояснив, що нарахована станом на 17.02.01.2009 року заборгованість відповідача з орендної плати за землю в сумі 49608,66 грн. залишилась несплаченою.
Окрім того, як свідчать надані суду документи податкової звітності розмір зобов'язання з оплати оренди визначені відповідачем в наданій відповідачем до податкової інспекції податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 -2010 р.р.
Статтями 24, 35 Закону України "Про оренду землі" передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; спори пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
За правилами частини 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Проте, як зазначає прокурор та третя особа у судовому засіданні орендна плата у розмірі 49608,66 грн., яка виникла під час дії договору оренди станом на 17 лютого 2010 року, залишилась несплаченою.
Станом на момент розгляду справи, відповідач 49608,66 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди землі від 30.12.2004 року, який укладено між позивачем та відповідачем по справі.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджували сплату заборгованості з орендної плати за землю, документів, що спростовували викладене у позові, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора в частині стягнення заборгованості з орендної плати за землю у сумі 49608,66 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 14, 27 Закону України "Про плату за землю", п.8 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТА", код 32869314 (м. Харків, вул. Чичибабіна,11; р/р 260044936 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629) на користь Харківської міської ради (61200, м. Харків, м-н Конституції,7 , р/р № 33213812800002 в УДК у Харківській обл., МФО 851011, код оплати 13050200; 01, одержувач: ВДК у м. Харкові; код ЄДРПОУ 24134490) заборгованості з орендної плати у сумі 49608,66 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТА", код 32869314 (м. Харків, вул. Чичибабіна,11; р/р 260044936 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629) на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюджетної класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 496,09 грн. державного мита.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТА", код 32869314 (м. Харків, вул. Чичибабіна,11; р/р 260044936 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629) на користь держбюджету України, одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011 - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання судовим рішення законної сили.
Суддя
Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України
та повний текст рішення підписано 21 травня 2010 року
справа № 57/61-10