Справа № 2 - 51
2010 рік
09 червня 2010 року Ялтинський міський суд Криму
у складі судді : ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ Г.С.
при секретарі : КОНОНОВОЇ Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду цивільну справу за позовом
Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку, завданого в результаті дорожньо - транспортної події,
Позивач, уточнивши позовні вимоги просить суд: стягнути з відповідача матеріальний збиток в сумі 9587 гривень і судові витрати по справі.
Позовні вимоги мотивує тим, що 21 березня 2009 року ОСОБА_1, управляючи автомобілем «ВАЗ 21130», порушив правил дорожнього руху, не вибрав безпечну швидкість, допустив занос автомобілю вліво, виїхав на зустрічну смугу, де здійснив наїзд на металеву бар'єрну огорожу, яка знаходиться у віданні позивача. В результаті дорожньо - транспортної події, огорожа була пошкоджена і згідно здійсненого розрахунку, відновна вартість пошкодженої огорожі складає 9587 гривень.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений згідно вимог Мінської конвенції. Згідно протоколу судового засідання, просив розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що він застрахував свою цивільну відповідальність власника транспортного засобу і завданий ним збиток позивачу повинен бути відшкодований страховою компанією.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що 21 березня 2009 року відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ - 21130», держ. НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_1 з металевою бар'єрною огорожею, що знаходиться у віданні структурного підрозділу ДП «Кримавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - філіалу «Ялтинський ДЕУ».
В результаті дорожньо - транспортної події, металева огорожа, що знаходиться у віданні позивача була пошкоджена.
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Постановою Ялтинського міського суду від 09 квітня 2009 року, ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі 425 гривень (адм. справа № 3-1005\09, а.с. 23).
Згідно п. 3, 4 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням по цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрала законної сили, не доводяться при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті ж особи або особа, відносно якої встановлені ці обставини. Постанови суду по справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, відносно якої винесено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії і чи вчинені вони цією особою.
Постановою судді було встановлено, що дії і порушення ПДР, які спричинили за собою пошкодження металевої огорожі, були вчинені з вини відповідача ОСОБА_1, а отже дані обставини є обов'язковими для суду і не підлягають доказуванню знов.
Разом з тим, згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона зобов'язується у разі настання певної страхової події виплатити інший стороні або іншій особі, визначеній в договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується платити страхові платежі і виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 985 ЦК України, страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.
Згідно ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту.
Як встановлено судом, на момент вчинення дорожньо - транспортної події, ОСОБА_1 мав поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданий Народною фінансово - страховою компанією «Добробут».
Термін дії даного страхового поліса був встановлений - з 07 березня 2009 року по 21 березня 2009 року включно.
Ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну потерпілого встановлений в 25500 гривень.
Страховим випадком, згідно даного полісу визнана подія, внаслідок якої завдана шкода третім особам під час дорожньо - транспортної події, яка відбулася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої наступає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Таким чином, дорожно - транспортна подія, яка мала місце 21 березня 2009 року з участю ОСОБА_1, є страховим випадком, при настанні якого відповідач застрахував свою відповідальність, у зв'язку з чим обов'язок по відшкодуванню завданого ним збитку повинна нести Народна фінансово - страхова компанія «Добробут».
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», особа, що має право на відшкодування, подає страхувальнику відповідну заяву, до якої додає довідку про дорожньо - транспортну подію та інші документи, що мають відношення до даної ДТП.
Яких-небудь даних про те, чи звертався позивач в страхову компанію за виплатою йому страхового відшкодування, чи було воно йому відшкодовано або ні та з яких причин, суду не представлено. У судове засідання представник позивача не з'явився і яких-небудь пояснень з даного приводу суду не представив.
Разом з тим, згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна доводити ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх позовних вимог і заперечень.
Крім того, в якості обґрунтування розміру збитку позивачем представлений розрахунок відновної вартості пошкодженої металевої огорожі, виконаний самим же позивачем (а.с. 12-20).
В той же час, згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які згідно із законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1 ст. 143 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і вимагають спеціальних знань у області науки, техніки, ремесла і т.ін., суд призначає експертизу за заявою осіб, що приймають участь в справі.
Розрахунок вартості матеріального збитку відноситься до категорії питань, вирішення яких вимагає спеціальних знань. Разом з тим, представник позивача в судове засідання не з'явився і клопотань про призначення експертизи суду не заявив.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не представлено суду достовірних і допустимих доказів на підтвердження як розміру завданого йому матеріального збитку, так і того, що даний збиток не був відшкодований йому страховою компанією, а тому суд вважає їх вимоги про відшкодування матеріального збитку з відповідача необґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 979,985,990,1166 ЦК України, 10,59,60,61,143,209,212,213,215,218 ЦПК України, суд
В позові Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку, завданого в результаті дорожньо - транспортної події - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді АРК через Ялтинський міський суд в строки та порядку згідно статей 294, 296 ЦПК України.
Суддя: