Справа № 2 - 746
2010 рік
11 червня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Кайро І.А., при секретарі Рябцевої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - будівельний комбінат «Моноліт», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - будівельний комбінат «Моноліт», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між нею та ОСОБА_3 було укладено договір про надання маркетингових послуг. На підставі відомостей наданих ОСОБА_3 між ОСОБА_2 та нею було укладено договір позики, згідно якого вона передала ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 13945439 гривень 15 копійок, яки відповідач був зобов'язаний повернути до 31 грудня 2009 року. Разом з ти у цей же день між ТОВ виробничо - будівельний комбінат «Моноліт» та ОСОБА_1 було укладено договір поручительства, згідно якого поручитель зобов'язується у повному обсязі відповідати перед займодавцем за виконання займачем своїх зобов'язань, що витікають з договору займу від 01 червня 2009 року.
Разом з тим, інформація надана ОСОБА_3 у відповідності до договору про надання маркетингових послуг виявилася хибною, оскільки виявилося, що відносно одного з контрагентів було порушено справу про банкрутство, у зв'язку з чим їм було заподіяно збитки та моральну шкоду, яку вони оцінюють у суму 5000 гривень.
Більш того оскільки відповідачі до теперішнього часу не виконали свої зобов'язання за договором позики, вони та змушені звернутися до суду з даною позовною заявою.
Відповідачі у судовому засідання не явилися, про день та час розгляду справи сповіщені належним чином, причину неявки суду не надали.
Зі згоди представника позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява повинна бути задоволена частково з наступних підстав.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином, згідно з умовами договору й вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки.
При цьому судом встановлено, що 05 травня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір про надання маркетингових послуг, згідно якого ОСОБА_3 зобов'язався надати письмові та усні консультації з питань комерційної діяльності різних фірм України, вести цільовий пошук контрагентів та об'єктів для укладення з ними інвестиційних та інших договорів, перевірити відомості про платоспроможність контрагента, його надійність та термін діяльності на ринку послуг та перевірити усю документацію, з наданням замовнику інформації про доцільність вкладення коштів.
При цьому судом також встановлено, що і нформація надана ОСОБА_3 у відповідності до договору про надання маркетингових послуг виявилася хибною, оскільки виявилося, що відносно одного з контрагентів, а саме ТОВ виробничо - будівельний комбінат «Моноліт» - було порушено справу про банкрутство, у зв'язку з чим позивачкою було понесено збитки.
Згідно ст.. 906 ЦК України, збитки надані замовнику невиконанням, або неналежним виконанням договору про надання послуг підлягають відшкодуванню виконавцем у разі наявності його вини.
Збитки, здійснені невиконанням або неналежним виконанням договору підлягають відшкодуванню у розмірі, який не перевищує двох неоподаткованих мінімум доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності не встановлений у договорі.
Оскільки судом достовірно встановлено, що у наслідок неналежного виконання ОСОБА_3 умов вищезазначеного договору позивачці було заподіяно збитки, та договором не передбачено розмір відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, збитки підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь позивачки у сумі 34 гривні.
Разом з тим у задоволенні позовних вимог позивачки до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди повинно бути відмовлено, оскільки у супереч ч.3 ст. 10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України суду не було доведено факту заподіяння позивачці моральної шкоди у наслідок протиправних дій ОСОБА_3.
При цьому судом також встановлено, що на підставі наданої ОСОБА_3 інформації між ТОВ виробничо - будівельний комбінат «Моноліт» у особі генерального директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено інвестиційний договір №268 від 01 червня 2009 року та укладено договір займу. Згідно якого ОСОБА_1 передала а ОСОБА_2 отримав грошові кошти у сумі 13945439 гривень 15 копійок на строк до 31 грудня 2009 року. Також судом також встановлено, що згідно п.4. цього договору, у випадку несвоєчасного повернення суми позики, позивальник сплачує пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Також судом встановлено, що у цей же день між ТОВ виробничо - будівельний комбінат «Моноліт» та ОСОБА_1 було укладено договір поручительства, згідно якого поручитель зобов'язується у повному обсязі відповідати перед займодавцем за виконання займачем своїх зобов'язань, що витікають з вищезазначеного договору займу від 01 червня 2009 року.
При цьому судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 до теперішнього часу свої зобов'язання за вищезазначеним договором позики не виконав, у зв'язку з чим станом на теперішній час його заборгованість перед позивачкою складає 14641794 гривні 85 копійок.
Оскільки ОСОБА_2 не виконує взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором позики у добровільному порядку, то у відповідності до чинного законодавства України, вищезазначена заборгованість повинна бути стягнута з відповідача у примусовому порядку.
Разом з тим, оскільки ОСОБА_2 порушив зобов'язання, яке було забезпечене порукою ТОВ виробничо - будівельного комбінату «Моноліт», то у відповідності до ст. 554 ЦК України вони обидва повинні нести відповідальність перед позивачкою як солідарні боржники.
Оскільки позов задоволено частково, то з відповідачів на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати, пропорційно до розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 16,554,1054 ЦК України, ст.ст. 10,60,61, 209, 212, 213,215, 218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - будівельний комбінат «Моноліт» солідарно на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у сумі 14641794 (чотирнадцять мільйонів шістсот сорок одна тисяча сімсот дев'яносто чотири) гривні 85 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 збитки у сумі 34 (тридцять чотири) гривні. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - будівельний комбінат «Моноліт» та ОСОБА_3 судові витрати у сумі 606 (шістсот шість) гривень 67 копійок з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної республіки Крим через Ялтинський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя