Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" червня 2010 р. Справа № 15/09-10
вх. № 423/3-15
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з*явився відповідача - Селіна О.С.
розглянувши справу за позовом ТОВ "Телс Україна", м. Київ
до ТОВ "Марбел - Рогань", м. Харків
про стягнення 90024,50 грн та зустрічна позовна заява ТОВ "Марбел-Рогань" до ТОВ"Телс Україна" про стягнення 78873,73 грн та визнання недійсним договору транспортної експедиції №UAС56 від 27.02.2009 року .
Позивач ТОВ "Телс Україна", м. Київа звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача ТОВ "Марбел - Рогань", м. Харкова заборгованість на загальну суму 90024,50 грн. яка складається з суми основного боргу у розмірі 78873,73грн., індексу інфляції 2003,64грн., пеня за весь період прострочення (подвійна облікова ставка НБУ) 7992,69грн., 3% річних -1154,44 грн. за невиконання в частині своєчасної оплати умов договору №UAС56 від 27.02.2009 року укладений між позивачем ТОВ "Телс Україна", м. Київа та відповідачем ТОВ "Марбел - Рогань", м. Харкова щодо транспортної експедиції. Позивач також в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача ТОВ "Марбел - Рогань"на свою користь держмито в розмірі 900,25грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.
08.02.10 року позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд збільшити позовні вимоги ТОВ "Телс Україна" на 344,28грн. Стягнути з ТОВ "Марбел - Рогань" на користь ТОВ "Телс Україна" заборгованість на загальну суму 90368,78грн. яка складається з суми основного боргу у розмірі 78873,73грн., індексу інфляції в розмірі 2003,64грн., пені за весь період прострочення (подвійна облікова ставка НБУ) в розмірі 8293,28грн., 3% річних-1198,13грн. Стягнути з ТОВ "Марбел - Рогань" на користь ТОВ "Телс Україна" держмито в розмірі 903,69грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.
22.02.2010 року до суду надійшов лист-відзив на позовну заяву № 80-юр від 19.02.2010 року, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на виниклу взаємну однорідну заборгованість за договором.
15.03.2010 року відповідач надав відзив на позовну заяву № 143-юр від 12.03.2010 року (арк.с. 120 том1), в якому вважає позовні вимоги позбавленими правових підстав та просить суд в задоволенні позову відмовити.
22.02.2010 року ТОВ "Марбел- Рогань" надав зустрічну заяву та просить суд стягнути з ТОВ"Телс Україна" 78873,73 грн. збитків, 5 % річних - 2377,02 грн., державне мито 812,51 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. (арк.с. 95 том 1).
15.03.2010 року відповідач за зустрічним позовом надав заяву про збільшення позовних вимог (вх № 5710, арк.с. 135 том 1) та просить суд визнати недійсним в частині міжнародних перевезень аб.3 п.6.2 договору транспортної експедиції № UАС 56 від 27.02.2009 року, укладеного між ТОВ "Марбел-Рогань" та ТОВ "Телс Україна". Стягнути з ТОВ "Телс Україна" на користь ТОВ "Марбел-Рогань" 78873,73 грн. збитків, 5 % річних в сумі 2571,50 грн., державне мито 814,45 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
15.03.2010 року відповідач за зустрічним позовом -ТОВ "Телс Україна" надав відзив на позовну заяву (вх. № 1158), у якому посилається на ст.8, 10 КДПГ та укладений договір як на підставу свої заперечень та відмову у задоволенні зустрічного позову.
15.04.2010 року позивач надав заяву про збільшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача ТОВ "Марбел-Рогань" на свою користь заборгованість на загальну суму 96465,89 грн , яка складається з основного боргу 78873,73 грн, інфляції 4180,31 грн., пені 12213,72 грн., 3 % річних 1198,13 грн. , державне мито 964,66 грн. та 236 грн. судових витрат. Ухвалою господарського суду від 06.05.2010 року заяву позивача про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду.
26.05.2010 року до господарського суду від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з ТОВ "Телс Україна" 76530 грн.20 коп. вартості пошкодженого товару, 5% річних в сумі 3260,40 грн. та витрати на держмито в сумі 796,30 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн.
Відповідно до статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу аьо предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання досудового врегулювання спору. Суд вважає, що дана заява позивача за зустрічним позовом не суперечить чинному законодавству України, а тому підлягає задоволенню та суд продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за позовною заявою позивача та зустрічною позовною заявою відповідача за первісним позовом за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, як то передбачено ст.75 ГПК України.
В судовому засіданні оголошена перерва з 26.05.2010 року до 09.06.2010 року до 10 години для підготовки повного тексту рішення по справі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд встановив наступне.
27 лютого 2009 року між сторонами був укладений Договір транспортного експедирування № UAC 56, яким визначені взаємовідносини сторін при організації та виконанні визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, а також інших послуг, необхідних для доставки вантажу.
Договором визначені загальні положення і порядок надання послуг, а саме взаємовідносини Клієнта (відповідача) та Експедитора (позивача) основуються на положення законодавства України: Цивільного кодексу України, Закону України „Про транспортно-експедиційну діяльність”, Закону України „Про автомобільний транспорт України”, Конвенція про договір дорожного перевезення вантажів ( рус.КДПГ) та Протоколу до Конвенції КДПГ від 05.07.1978 р., Митній Конвенції про міжнародне перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП).
Пунктом 2.2 договору передбачено, що на кожну окрему перевозку відповідач оформлює транспортний заказ, який містить опис умов та особливостей конкретної перевозки, який є невід'ємною частиною цього договору (додатком до договору).
Пункт 2.3. договору визначає, що підтвердженням факту надання послуг позивачем є товарно-транспортна накладна встановленої форми (ТТН/CMR) з відмітками вантажовідправника, перевізника (експедитора), одержувача вантажу та митних органів.
На підставі договору № UAC 56 від 27.02.2009 року та заявок № 23 від 09.06.2009 року, № 25 від 29.06.2009 року, № 27 від 03.07.2009 року, № 28 від 08.07.2009 року, № 29 від 23.07.2009 року та № 30 від 15.07.2009 року позивач здійснив перевезення матеріалів, про що свідчать відмітки відправника, перевізника та вантажоодержувачів в CMR накладних: А № 0010117, А №9 115308, 1132, А №9 087206, А № 106800,0099, А № 115347.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що відповідач повинен повністю оплатити послуги експедитора згідно рахунку, що пред'являється експедитором (позивачем). Сума до сплати включає винагороду експедитора та суми, понесені Експедитором (позивачем) витрат по виконанню доручення відповідача.
Згідно пункту 5.3. договору підставою для оплати транспортно-експедиційних послуг Замовником є рахунок експедитора (позивача) в одному екземплярі, який відправляється факсимільним зв'язком, з подальшим досиланням оригіналів рахунку, акту наданих послуг та CMR накладної.
Пунктом 5.4 договору № UAC 56 від 27.02.2009 року встановлено, що строк оплати транспортно-експедиційних послуг Експедитору (позивачу) складає 5 банківських днів від дати отримання Замовником по факсимільному зв'язку документів, зазначених в пункті 5.3. договору. Факт направлення рахунків у відповідності до цих умов договору позивачем не підтверджений.
Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, рахунки ним були виставлені разом з претензією про відшкодування вартості наданих послуг, направленою на адресу відповідача 21.08.2009 року та отримані відповідачем. Матеріали справи свідчать про те, що з боку відповідача акти виконаних робіт ( крім акту № 47070907020 від 17.07.2009 року) підписані без зауважень. Крім того, листом від 23.09.2009 року відповідач підтвердив наявність заборгованості за надані позивачем транспортні послуги по договору транспортного експедирування від 27.02.2009 року та запропонував провести розрахунки з урахуванням взаємних вимог. Про це також зазначається у відзиві на позовну заяву (арк.с.108 том 1).
Таким чином, позивач надісланою на адресу відповідача претензією визначив строк оплати заборгованості за надані послуги - до 07.09.2009 року.
Згідно приписів ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених вищезазначеним кодексом.
Так, в силу ст.316 ГК України та ст.929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.
Пунктом 3 ст.929 ЦК України встановлено, що умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Отже, предметом договору транспортного експедирування є надання послуг, пов'язаних з перевезенням. При цьому, експедитор не може здійснювати перевезення, тоді як перевізник може виконувати обов'язки (надавати послуги) експедитора (експедирування).
Частиною 5 статті 315 ЦК України встановлено, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
Суд вважає, що позивачем позовну заяву подано у відповідності до приписів чинного законодавства.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу підлягають задоволенню в сумі 78873,73 грн.
Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.6.9 договору сторони встановили, що у випадку прострочення відповідачем оплати товару, він сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.
Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по сплаті послуг за надані послуги в термін, встановленийдоговором та претензією, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 12213,72 грн. підлягають частковому задоволенню, виходячи з терміну строку оплати, встановленому в претензії, з 07.09.2009 року по 13.04.2010 року, що становить 9701,47 грн. Відповідач надав клопотання про зменшення розміру пені . Враховуючи підстави, викладені в клопотанні, суд вважає за можливе на підставі п.3 ст.83 ГПК України зменшити розмір пені на 35 відсотків (від суми 3395,50 грн.). Тому до стягнення підлягає пеня в розмірі 6305,97 грн.
Відповідно до частини2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, враховуючи встановлений позивачем строк виконання зобов'язання -07.09.2009 року, вважає, що підлягає задоволенню позов в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 4180,31 грн. та річні в сумі 1198,13 грн.
Щодо зустрічного позову.
Позивач за зустрічним позовом (ТОВ "Марбель-Рогань" зазначає, що на умовах договору № UAC 56 від 27.02.2009 року на підставі замовлення № 29 від 13.07.2009 року автопоїздом LLU30AR/LLUR913 за маршрутом PRUSZKOW PL-Харків Експедитор (відповідач за зустрічним позовом) здійснив доставку Клієнту (позивачу за зустрічним позовом) вантажу за CMR накладною 0099. Відкриття автопоїзда та приймання доставленого вантажу здійснювалось позивачем за участю водія автопоїзда Kovalczyk.
Як свідчать матеріали справи, Позивачем за участю водія автопоїзда Kovalczyk складений акт № 17/07 від17.07.2009 року про те, що під час приймання товару по якості на плівці Fasson AFG 999 PP TOP TRANS-S692N-PET30) з партії, отриманої згідно CMR накладної 0099 було виявлено некондицію. В акті також зазначається про те, що поліпропіленова плівка поставлена від Averi Dennison Polska у відповідності до Контракту № 1112/2008 від 11.12.2008 року. Під час приймання продукції було відбраковано палети № 1, 2, 3, 3, 4 та номери пошкоджених рулонів в кількості 21 штук зазначені в акті. Висновок комісії, що приймала участь у прийманні товару по якості - товар пошкоджено при транспортуванні.
Матеріали справи свідчать також про те, що акт надання послуг № 47070907020 від 17.07.2009 року підписаний відповідачем із застереженням "Вантаж доставлений з механічними пошкодженнями, чим виконавцем замовнику завдані збитки 75900,53 грн."
Згідно пункту 4.1.3 договору Експедитор (відповідач за зустрічним позовом) зобов'язаний силами водія транспортного засобу контролювати кількість місць, вагу,.. відповідність упаковки згідно даним товарно-транспортних накладних, завірених підписом представника перевізника.
Пунктом 4.1.4 договору передбачено, що Експедитор зобов'язаний забезпечити доставку ввіреного Клієнтом (позивачем за зустрічним позовом) вантажу в зазначений пункт призначення та видату його уповноваженій особі в цілості та збереженні, у відповідності до товарно-транспортної накладної і переданим у місці погрузки та митного оформлення документам.
Згідно пункту 4.2.4 Клієнт зобов'язаний забезпечити упаковку та кріплення вантажу згідно норм, що гарантують збереження вантажу під час транспортування.
У відповідності до пункту 4.1.5. Експедитор повинен негайно інформувати Клієнта про всі проблеми, що виникають під час завантаження, транспортування, розвантаження вантажу і проходження митних формальностей.
Згідно п. 4.2.6 договору Клієнт зобов'язаний при навантаженні виконувати вимоги представників Експедитора по раціональному розміщенню вантажу у вантажному приміщенні транспортного засобу...
Відповідно до ст. 8 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) передбачає, що відповідач зобов'язаний перевірити точність здійснених в товарно-транспортній накладній записів відносно кількості вантажних місць, а також; їх маркування та розмірів, перевірити зовнішній стан, та його упаковки, а якщо нема можливості перевірити точність записів, то перевізник повинен зробити в накладній обґрунтовані застереження.
Застереження в накладній CMR 0099 стосовно існування ризику пошкодження вантажу при перевезенні відсутні, що свідчить про прийняття відповідачем вантажу до перевезення без будь-яких зауважень.
Даний факт свідчить про належне виконання позивачем п.2.1. Договору, тобто обов'язок забезпечити пакування вантажу, що виключає його пошкодження під час транспортування, розбірливе маркування вантажних місць, правильне розміщення та кріплення вантажу і транспортного засобу під час завантаження-розвантаження і транспортування, позивач виконав належним чином.
Крім того, ст. 17 КДПВ, ст. 924 ЦК України та п. 6.1. даного Договору встановлюють, що Відповідач несе відповідальність за повну або часткову втрату або пошкодження вантажу в проміжок часу між його прийняттям до перевезення та його здаванням позивачу.
Частиною 2 ст. 226 ГК передбачений обов'язок сторони, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, невідкладно повідомити про це другу сторону. Частиною 3 зазначеної статті передбачено обов'язок потерпілої сторони вчинити певні дії, щоб запобігти виникненню збитків.
відповідно до ч. З ст. 314 ГК відповідач за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, відповідає за пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість.
Стаття 934 Цивільного кодексу України визначає, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 929 Цивільного кодексу України умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Частина 3 ст. 308 ГК України встановлено, що саме вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення та має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.
За ст. 627, ч. 1 ст. 628 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 924 Цивільного кодексу України та ст. 314 Господарського кодексу України, - перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі Вантажоодержувачу, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Суд вважає, що вина відповідача за зустрічним позовом доведена, відповідач як транспортер за договором міжнародного перевезення повинен нести відповідальність перед ТОВ "Марбел-Рогань" за пошкодження 10630 кв.м вантажу, яке відбулося у проміжок часу між прийняттям його від вантажовідправника у м. Прушков "Польша" та передачею його вантажоодержувачу у м. Харкові, в результаті якого вантаж став непридатний для використання. Позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю в сумі 76530,20 грн.
Згідно статті 27 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів позивачем нараховано 5 процентів річних від дня звернення до транспортера в письмовій формі вимоги (з 20.07.2009 року), що складає 3260,40 грн., яка підлягає задоволенню повністю.
На підставі ст. 2, 22, 33, 44-49, 82-85 ГПК України, ст. 314 ГК України, 525, 526, 611, 625 ЦК України, Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення, суд
Прийняти заяву позивача за зустрічним позовом про зміну позовних вимог до розгляду.
Клопотання відповідача за зустрічним позовом про зменшення розміру пені задовольнити.
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марбел-Рогань" (61172, м. Харків, вул.Роганська, 159 р/р 26003036175400 в АКІБ "УкрСіббанк" м. Харкова, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31149708 на користь Товариства з обюмеженою відповідальністю "ТЕЛС УКРАЇНА" (04112, м. Київ, вул.Ризька, б.8-а оф.303, код ЄДРПОУ 35625192 р/р 26004300049435 в АКБ "Форум" м.Київ, МФО 322948) заборгованість за надані послуги з перевезення вантажу в сумі 78873,73 грн., пеню в сумі 6305,97 грн., нфляційні втрати у розмірі 4180,31 грн. та річні в сумі 1198,13 грн., державне мито в сумі 905,58 грн., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 215 грн.
В іншій частині позовних вимог в сумі 5907,75 грн. відмовити.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Марбел-Рогань" задовольнити.
Стягнути з Товариства з обюмеженою відповідальністю "ТЕЛС УКРАЇНА" (04112, м. Київ, вул.Ризька, б.8-а оф.303, код ЄДРПОУ 35625192 р/р 26004300049435 в АКБ "Форум" м.Київ, МФО 322948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Марбел-Рогань" (61172, м. Харків, вул.Роганська, 159 р/р 26003036175400 в АКІБ "УкрСіббанк" м. Харкова, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31149708) вартість пошкодженого вантажу 76530,20 грн. , 5% річних в сумі 3260,40 грн., державне мито в сумі 796,30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Наказ видати після набранням рішення законної сили.
Суддя
повний текст рішення підписано 09.06.2010 року.