"10" червня 2010 р.Справа № 4/39-708
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьк - млин" с. Розсоша, Хмельницького району, Хмельницької області (юридична адреса), вул. Вокзальна, 5, ст. Скібнево, Хмельницького району, Хмельницької області (фактична адреса)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" вул. С. Будного, 3, м. Тернопіль
про стягнення 16 559 грн. 74 коп.
За участю представників сторін:
позивача: юрисконсульт - Костецький В.Л. (доручення № 21 від 25.01.2010р.)
відповідача: не з'явився
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницьк - млин" с. Розсоша, Хмельницького району, Хмельницької області (юридична адреса), вул. Вокзальна, 5, ст. Скібнево, Хмельницького району, Хмельницької області (фактична адреса) звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" вул. С. Будного, 3, м. Тернопіль про стягнення 16 559 грн. 74 коп., з них: 14 903 грн. 00 коп. основної заборгованості, 1 468 грн. 11 коп. пені, 188 грн. 63 коп. - три проценти річних.
В судовому засіданні, яке відбулося 10.06.2010р., представник позивача подав клопотання № 374 від 09.06.2010р., у якому зазначив, що відповідач 21.05.2010р. погасив основний борг у сумі 14 903 грн. 00 коп., в підтвердження чого подав банківську виписку від 21.05.2010р., а тому згідно клопотання № б/н від 10.06.2010р. просив в цій частині провадження у справі припинити та стягнути з відповідача 502 грн. 21 коп. пені, 73 грн. 49 коп. три проценти річних.
Розглянувши клопотання позивача № б/н від 10.06.2010р., суд оцінив його як клопотання про зменшення позовних вимог та враховуючи, що воно подане відповідно до вимог ст. 22 ГПК України, до прийняття рішення у справі, а тому прийняв його і спір вирішується відповідно до зменшених позовних вимог.
Відповідач відзив на позов суду не подав, участь уповноваженого представника в судових засіданнях, не забезпечив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою про порушення провадження у справі від 23.04.2010р. та ухвалою від 20.05.2010р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 2807182 та № 2832942, вручені його представнику 28.04.2010р. та 26.05.2010р.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.
Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;
- 29.05.2009р. між ТОВ "Хмельницьк - млин" (надалі - Продавець) та ТОВ “Тернопільхлібпром” (надалі - Покупець) було укладено договір купівлі -продажу № 78, згідно з умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець -прийняти та оплатити товар на умовах даного договору: борошно житнє (п. 1.1. договору);
- відповідно до п. 1.2. договору -кількість, ціна та вартість кожної партії товару зазначаються в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору;
- п. 2.2. договору передбачено, що оплата кожної партії товару проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 100 % передоплати від заявленої партії товару;
- датою оплати вважається дата отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 2.3. договору);
- згідно п. 2.4. договору -за домовленістю сторін розрахунок за товар може бути проведений в іншій формі та порядку, які не суперечать чинному законодавству України;
- відповідно до п. 8.4. договору -строк дії договору -з моменту підписання його сторонами і до 31.12.2009р., а в частині виконання грошових зобов'язань -до повного їх виконання.
Продавець на виконання умов зазначеного вище договору, поставив покупцеві, згідно видаткових накладних: № Л-12297 від 02.11.2009р. на суму 13 171 грн. 20 коп., № Л-12705 від 09.11.2009р. на суму 11 074 грн. 00 коп. та на підставі довіреності № 089 від 02.11.2009р., товар на загальну суму 24 245 грн. 20 коп.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу, згідно якого та в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інше.
Адресована 15.03.2010р. відповідачу претензія № 163 від 15.03.2010р. з вимогою перерахувати заборгованість у сумі 14 903 грн. 00 коп., залишена ним без відповіді та задоволення.
Як випливає з матеріалів справи, відповідач свого обов'язку щодо оплати товару в повному обсязі не виконав, а провів лише часткову оплату (згідно копій банківських виписок, долучених до матеріалів справи), допустивши заборгованість перед позивачем станом на 21.04.2010р. (дата звернення до суду) в розмірі 14 903 грн. 00 коп.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 6.3. договору купівлі - продажу № 78 від 29.05.2009р., у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, що відповідно із розрахунком позивача за період з 22.03.2010р. по 20.05.2010р. становить 502 грн. 21 коп. (з врахуванням клопотання № б/н від 10.06.2010р.)
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що згідно розрахунку позивача за період з 22.03.2010р. по 20.05.2010р. становить 73 грн. 49 коп. (з врахуванням клопотання № б/н від 10.06.2010р.).
Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 10.06.2010р., подав клопотання № 374 від 09.06.2010р., у якому зазначив, що відповідач 21.05.2010р. погасив основний борг в сумі 14 903 грн. 00 коп., в підтвердження чого подав банківську виписку від 21.05.2010р., а тому господарський суд в цій частині провадження у справі припиняє на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення решти суми позову, а тому позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" вул. С. Будного, 3, м. Тернопіль - 502 грн. 21 коп. пені та 73 грн. 49 коп. три проценти річних підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами і неоспорені відповідачем.
Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" вул. С. Будного, 3, м. Тернопіль, ідент. код 30836947:
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьк - млин" с. Розсоша, Хмельницького району, Хмельницької області (юридична адреса), вул. Вокзальна, 5, ст. Скібнево, Хмельницького району, Хмельницької області (фактична адреса), ідент. код 35479380 -502 (п'ятсот дві) грн. 21 коп. пені, 73 (сімдесят три) грн. 49 коп. три проценти річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову провадження у справі припинити.
Наказ видати після вступу рішення у законну силу.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "16" 06 2010 року через місцевий господарський суд.
Суддя