"31" травня 2010 р.Справа № 14/135-2183
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
За позовом 1. ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 46000,
2. ОСОБА_2, АДРЕСА_2, 46000,
3. ОСОБА_3, АДРЕСА_6
до відповідача 1. Відкритого акціонерного товариства "Тернопільавтотранс 16100", вул. Довга, 7, м.Тернопіль, 46000,
2. ОСОБА_4, АДРЕСА_3, 46000,
3. ОСОБА_5, АДРЕСА_4, 46000
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділення Промінвестбанку в м. Тернополі, вул. Танцорова,11, м. Тернопіль
про визнання рішень позачергових загальних зборів акціонерів недійсними.
За участю представників сторін:
позивача 1: ОСОБА_6, довіреність № 57 від 11.01.10 р.,
позивача 2: ОСОБА_2, посвідчення № 625325 від 10.01.03 р.,
позивача 3: ОСОБА_6- довіреність ;
відповідача 1: Пшик В.М., доручення № 1/4-55 від 25.11.09 р.
відповідача 2: ОСОБА_4, паспорт НОМЕР_1 від 28.01.09 р.
відповідача 3: ОСОБА_8, довіреність
третьої особи: ОСОБА_9, довіреність № 642209 від 28.10.09 р.,
Суть справи:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача 1 - Відкритого акціонерного товариства "Тернопільавтотранс 16100", відповідача 2 - ОСОБА_4, відповідача 3 - ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділення Промінвестбанку в м. Тернополі про, з урахуванням поданих уточнень, визнання недійсними в повному обсязі рішень позачергових загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства .
В обґрунтування заявлених позовних вимог, підтриманих в судовому засіданні повноважними представниками, позивачі посилаються на незаконність проведення 21.10.2009 року позачергових зборів акціонерів ВАТ "Тернопільавтотранс 16100", невідповідність прийнятих на них рішень вимогам закону , з огляду на що просять визнати останні недійсними з моменту прийняття.
Відповідач 1, згідно відзиву на позов та пояснень повноважного представника позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Відповідачі 2 та 3 згідно відзиву на позов та пояснень повноважних представників, проти позовних вимог заперечили, посилаючись на їх безпідставність та невідповідність фактичним обставинам.
Розгляд справи судом неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.
Строк вирішення спору продовжено на підставі ч.4 ст.69 ГПК України.
Зважаючи на подане клопотання здійснюється технічна фіксація судового процесу на диск CD-R, серійний номер gEA609285043 D06.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
21 жовтня 2009 року проведено позачергові загальні збори акціонерів відкритого акціонерного товариства "Тернопільавтотранс 16100" , за наслідками яких прийнято рішення , які оформлені протоколом № 13.
Із тексту наведеного документу слідує що до участі у позачергових зборах зареєструвались акціонери ВАТ, які у сукупності володіють 86,34 відсотками від числа голосуючих акцій. Наведені відомості засвідчуються і протоколом про підсумки реєстрації учасників зборів, що складений реєстраційною комісією (копія у справі). Крім того, із доручення №15-ТЕ від 20.10.2009 року вбачається , що реєстрація акціонерів для участі у позачергових зборах проводилась під контролем посадової особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Позивачі по справі, являючись акціонерами товариства, в тому числі і станом на 21.10.2009 року (довідка реєстратора у справі ), вважають що згадані вище збори акціонерів скликані та проведені з порушенням встановлених законом процедур, всупереч накладених судових заборон, а відтак і рішення, що прийняті на них є протиправними та підлягають визнанню недійсними в судовому порядку з моменту їх прийняття.
Обґрунтовуючи дані твердження позивачі вказують на те що:
- акціонери не вправі були скликати позачергові загальні збори саме на 21.10.2009 року, оскільки товариством на їхнє звернення збори були призначені на квітень 2010 року;
- рішенням господарського суду Тернопільської області від 09.10.2009 року у справі № 3/75-1134 всі договори купівлі - продажу акцій відповідачами 2 та 3 були визнані судом недійсними, а відтак на час проведення зборів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вже не володіли 10- ма відсотками акцій ВАТ. Крім того, вказаним судовим актом відтерміновано проведення загальних зборів акціонерного товариства, а відтак останні 21.10.2009 року відбулись всупереч вказівок суду.
З приводу прийнятих на зборах рішень позивачі зазначають що:
- до складу Наглядової ради товариства обрано осіб, які акціонерами товариства не являються; їхні кандидатури попередньо не обговорювались, голосування за кожного окремо не проводилось;
- до складу Правління товариства обрано осіб, які у трудових відносинах із господарюючим суб'єктом не перебувають;
- відкликання та обрання членів Наглядової ради, Правління та Ревізійної комісії товариства здійснені за відсутності звітів вказаних органів перед загальними зборами акціонерів ВАТ;
- за період діяльності у складі Наглядової ради, Правління та Ревізійної комісії позивачами не допускались будь - які порушення законодавства України, а тому відсутніми були підстави для їх виведення із складу перелічених вище органів; оформлений протокол зборів перекручений, не відповідає фактичним подіям та обставинам що мали місце при їх проведені.
Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши доводи та обґрунтування представників позивачів, заперечення відповідачів 2 та 3 , пояснення відповідача 1 та третьої особи, суд прийшов до висновку що позов слід задовольнити частково з огляду на наступне.
Відповідно до п.4 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Зазначений у позовній заяві предмет позову та фактичні обставини, які вказують на те що позивачі на час проведення зборів товариства являлись його акціонерами, дають підстави суду для висновку про підвідомчість вказаного спору господарському суду, а відтак і про наявність у позивачів права на звернення до суду за правилами, передбаченими господарським процесуальним законодавством.
Обґрунтовуючи позовні вимоги у судовому засіданні, позивачі посилаються на порушення відповідачами як законодавства у сфері корпоративних відносин, так і вимог нормативно - правових актів, які регламентують правовідносини у інших сферах.
Зокрема, з приводу посилань позивачів на наявність судового рішення яким проведення зборів було відтерміновано, а акціонерів, - ініціаторів їх проведення позбавлено належних їм акцій, внаслідок чого станом на 21.10.2009 року вони вже в сукупності не володіли 10 відсотками акцій товариства суд констатує наступне.
Статтею 124 Конституції України визначено , що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. З наведеною нормою кореспондуються і положення ст.115 ГПК України.
При цьому процесуальним законодавством (ст.ст. 82, 85 ГПК України) обумовлено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Із резолютивної частини рішення господарського суду Тернопільської області від 09.10.2009 року у справі № 3/75-1134, на яке посилаються позивачі в обґрунтування своїх доводів слідує, що останнє підписане судом 20 жовтня 2009 року, тобто на час проведення загальних зборів акціонерів ВАТ у порядку передбаченому ГПК України законної сили не набрало, а відтак до спірних правовідносин заборони встановлені його п.16 застосовуватись не можуть. Більше того, суд враховує що стосовно відстрочення проведення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ рішення суду не набрало законної сили і в подальшому, зважаючи на його скасування в цій частині Львівським апеляційним господарським судом ( копія постанови суду від 30.11.2009 року у справі).
З огляду на наведене та враховуючи дату набрання рішенням суду від 09.10.2009 року законної сили, критично оцінюються судом і доводи позивачів про те, що на час проведення позачергових зборів акціонерів, у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було в сукупності менше 10 - ти відсотків від числа голосуючих акцій. Наведені твердження позивачів спростовуються і відомостями які надійшли з даного приводу від реєстратора (довідка у справі).
Проаналізувавши законодавчі акти у сфері корпоративних відносин суд не приймає до уваги і покликання позивачів на те, що позачергові загальні збори проведені всупереч вимог Закону України "Про господарські товариства" ( далі, - Закон) та рішення правління товариства від 03.07.2009 року, яким загальні збори товариства призначено на 14 квітня 2010 року.
Статтею 23 Закону визначено, що управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається відповідно до виду товариства. Із числа інших, вищим органом управління акціонерним товариством є загальні збори його акціонерів (статті 41-45 Закону). У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та класу акцій, власниками яких вони є. До компетенції загальних зборів належить, зокрема, обрання та відкликання членів виконавчого органу, наглядової ради та ревізій комісії. Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів. Статтею 42 зазначеного Закону передбачено, що рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань: зміна статуту товариства, прийняття рішення про припинення діяльності товариства, створення припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв товариства. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.
Відповідно до статті 45 Закону, загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено статутом товариства.
Позачергові збори акціонерів скликаються при наявності обставин, вказаних у статуті товариства, і в будь-якому іншому випадку якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому. Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Аналогічні за змістом положення наведені і у п.8.2.5 Статуту товариства.
Зважаючи на наведене, 16 червня 2009 р. акціонери товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які володіють в сукупності більш як 10% голосів, подали заяву про скликання позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" за наслідками розгляду якої 03.07.2009 року правління призначило проведення позачергових загальних зборів на 14 квітня 2010 року.
Таким чином, суд констатує, що рішення правління ВАТ від 03.07.2009 року прийнято за наслідками розгляду заяви акціонерів від 16.06.2009 року.
Натомість заява акціонерів від 05.08.2009 року про проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства із відповідним порядком денним 21.10.2009 року, правлінням товариства не розглядалась взагалі, рішення даним органом з приводу вказаної заяви не приймалось жодного.
Наведене засвідчується і листом голови правління ВАТ від 17.08.2009 року, до якого замість рішення Правління , яке мало б, в силу Закону та Статуту відповідача 1, прийматись за результатами розгляду заяви акціонерів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 05.08.2009 року, долучено рішення правління про проведення позачергових зборів, яке датоване значно раніше, а відтак заяви від 05.08.2009 року не стосується.
За таких обставин, зважаючи що правління товариства в порядку визначеному Законом (протягом 20 днів ) вимоги акціонерів не виконало, останні підставно реалізовуючи повноваження , що наведені у п.8.2.5 Статуту Товариства та ст.45 Закону, скликали збори відповідно до вимог частини першої статті 43 цього Закону
З наведеного в сукупності суд констатує, що доводи позивачів про те, що скликані на 21.10.2009 року позачергові збори акціонерів ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" проведені всупереч вимог законодавства , що регламентує спірні правовідносини. фактичними обставинами не підтверджуються, а відтак і підставою для задоволення позову слугувати не можуть.
Не приймаються як належні докази і посилання позивачів на те що ними виконувались добросовісно з дотриманням законодавчих вимог обов'язки членів Наглядової ради та Правління товариства , що, за їхнім переконанням, вказує на відсутність законних підстав для їх виведення зі складу перелічених органів.
Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 24.10.2008 року № 13 " Про практику розгляду судами корпоративних спорів " (далі, - Постанова) з даного приводу зазначив, що спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори, оскільки у цьому разі позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства. Способом захисту порушених або оспорюваних прав у таких категоріях спорів є позов про поновлення на посаді, зобов'язання усунути перешкоди у виконанні посадових обов'язків тощо відповідної посадової особи господарського товариства, а не позов про визнання недійсним відповідного рішення загальних зборів акціонерів (учасників) товариства чи наглядової ради товариства.
Наявними у справі доказами спростовується твердження позивачів про те, що до складу Наглядової ради товариства обрано фізичних осіб ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які станом на 21.10.2009 року ( дата проведення зборів) не являлись акціонерами товариства. Наведені судження спростовуються долученими до матеріалів справи третьою особою витягами з реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ станом на 21.10.2009 року та виписками із даного реєстру про стан особового рахунку, відомості яких дають підстави для висновку про те , що на час прийняття оспорюваного рішення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 являлись акціонерами товариства, а відтак на реалізацію правомочностей, які із цього випливають, могли бути обрані до складу Наглядової ради товариства як і будь -які інші його акціонери. Слід зазначити що аналогічна правова позиція міститься і в п.24 Постанови, у якій зазначено, що згідно з абзацом 3 частини першої статті 5 Закону про Національну депозитарну систему права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.
При цьому, суд не досліджує у даній справі правові підстави для набуття вказаними вище особами відповідної кількості акцій товариства. Не є предметом спору у даній справі і дії реєстратора, який оформив за вказаними вище особами право власності на акції ВАТ , а відтак суд , не досліджуючи наведене, не вправі виносити і окрему ухвалу з даного приводу на чому наполягають позивачі по справі.
Стосовно посилання позивачів на те, що прийняті рішення в частині проведених змін у складі Наглядової ради, ревізійної комісії та Правління товариства слід визнати недійсним з огляду на відсутність звітів вказаних органів перед загальними зборами акціонерів суд зазначає наступне.
Законодавством обумовлено, що у акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу ( ст.46 Закону); виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління, яке підзвітне загальним зборам акціонерів (ст.47 Закону), представляє інтереси акціонерів ( п.4.1 Положення про Правління відповідача)
З наведеного слід зробити висновок, що органи, які в силу закону та статутних документів відповідача-1 представляють інтереси саме і виключно акціонерів товариства, зобов'язані виконувати належним чином їхні законні вимоги, в тому числі і стосовно подання звіту загальним зборам товариства.
В той же час, при вирішенні спору судом встановлено, що за відсутності обумовлених на те законом підстав та всупереч визначеному порядку денному, на загальні збори акціонерів звіти перелічені органи не надали взагалі. З наведеного, на переконання суду, акціонерами підставно прийняті рішення, які оформлені п. 2,3 та 4 у протоколі № 13 від 21.10.2009 року, та як наслідок, рішення, які містяться у п. 5,7,8 даного протоколу.
Поряд із цим, враховуючи відомості протоколу загальних зборів товариства від 19.03.2008 року № 12 (копія у справі), суд вважає за необхідне вказати і на закінчення станом на 21.10.2009 року визначених Статутом товариства та його Положеннями термінів, на які було обрано попередніх членів Наглядової ради, ревізійної комісії та Правління.
В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами і твердження позивачів про те, що протокол загальних зборів містить недостовірні дані, які не відповідають фактичним подіям і обставинам. При цьому суд констатує, що внесення до офіційних документів завідомо неправдивих даних є кримінально - карним діянням, яке переслідується в порядку кримінального судочинства , а відтак засобами встановленими господарським процесуальним законодавством наведені обставини встановлені бути не можуть. В свою чергу, відомостей від правоохоронних чи інших уповноважених органів, які б засвідчували у встановленому порядку дані обставини, жодним із учасників спору до матеріалів справи не долучено.
Поряд із цим, суд погоджується із доводами позивачів про те, що до складу правління товариства не може бути обрано осіб, які у трудових відносинах із господарюючим суб'єктом не перебувають.
Зокрема, у частині 3 статті 48 Закону міститься імперативна норма в силу якої головою та членами правління товариства можуть бути особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах. З наведеними положеннями кореспондуються і приписи п.8.4.4 Статуту товариства. В свою чергу, із довідки відповідача -1 від 28.05.2010 року №1/4-220 слідує, що ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, та ОСОБА_14 у трудових відносинах з ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" не перебували і не перебувають на час вирішення спору. Жоден із учасників спору наведені дані не спростував у судовому засіданні.
Незважаючи на вказане, із пункту 6 рішення позачергових зборів акціонерів ВАТ від 21.10.2009 року слідує, що ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, та ОСОБА_14 обрані до складу Правління товариства, що приписам законодавства та Статуту товариства не відповідає, а відтак в цій частині, суд приймає заяву відповідача 1 про визнання позову, як таку, що не суперечить вимогам закону та позовні вимоги задовольняє .
У пункті 11 Постанови констатовано що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. В свою чергу, п.21 Постанови зазначено, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
При цьому суд зазначає, що інших обставин, крім тих які викладені вище, які б вказували на порушення прийнятими загальними зборами товариства рішень прав та законних інтересів позивачів і могли б слугували підставою для задоволення позову, у позовній заяві доповненнях до неї та своїх поясненнях у судових засіданнях , позивачі не навели
Зважаючи на викладене вище в сукупності та приймаючи до уваги приписи ст.ст. 32-34 ГПК України, в силу яких доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу , застосовуючи принцип диспозитивності, суд не вбачає підстав для задоволення позову в решті позовних вимог. При цьому за відсутності в повному обсязі обставин, які наведені у ч.5 ст.78 ГПК України судом не приймається в цій частині і заява відповідача 1 про визнання ним позову.
Згідно із ст.44,49 ГПК України, судові витрати відшкодовуються позивачу пропорційно до задоволених вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. 3,4,12,33, 34, 43, 44, 49, 69, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовільнити частково.
2. Визнати недійсним п. 6 рішення позачергових загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Тернопільавтотранс 16100", оформленого протоколом №13 від 21.10.2009 року в частині обрання голови та членів Правління ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, та ОСОБА_14
3. В решті позову відмовити.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тернопільавтотранс 16100" (вул. Довга, 7, м. Тернопіль, 46000) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_5, 46000) - 42 (сорок дві) грн. 50 коп. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата______ року через місцевий господарський суд.
Суддя О.В. Руденко