"26" травня 2010 р.Справа № 8/18-317
Господарський суд Тернопільської області у складі
судді Гирили І.М.
Розглянув справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія", вул. Іллінська, 8, під'їзд 7, поверх 6, м. Київ (вул. Верхній Вал, 4-а, поверх 4, м. Київ)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області
про: зобов'язання повернути предмет лізингу та стягнення заборгованості на загальну суму 22 620 грн. 42 коп., в т.ч. 3 673 грн. 62 коп. пені.
За участю представників сторін від:
Позивача: не прибув.
Відповідача: Брикси А. О. - арбітражного керуючого, ліцензія № АВ 158332 від 25.10.2006 р.; Кузякіна І. І. -генерального директора, протокол загальних зборів № 2 від 01.06.2009 р.
В попередніх судових засіданнях представникам сторін роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія", м. Київ, надалі позивач, звернулась до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", с. Острів Тернопільського району, надалі відповідач, про повернення предмету лізингу та стягнення заборгованості на загальну суму 22 620 грн. 42 коп., в т.ч. 3 673 грн. 62 коп. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору оперативного лізингу (оренди) № 051226/ОЛ -00619 від 26.12.2005 р., зокрема в частині своєчасної виплати лізингових платежів, внаслідок чого, станом на 31.01.2010 р., у нього утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 16 511, 15 грн., на яку відповідно до чинного законодавства та умов даного договору нараховано 3 673, 62 грн. пені, 1 938, 96 грн. -інфляційних витрат та 496,69грн. -3% річних. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 22620, 42 грн. Окрім того, у зв'язку із закінченням строку дії Договору оперативного лізингу позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути йому предмет лізингу.
В підтвердження викладеного додано: договір оперативного лізингу (оренди) № 051226/ОЛ -00619 від 26.12.2005 р. та додатки до нього, розрахунки заборгованості, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, лист -вимогу № 1220 від 09.09.2009 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Розгляд справи, призначений вперше на 12:10 год. 22.03.2010р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 12:30 год. 12.04.2010р., 15:40 год. 26.04.2010р., 11:00 год. 12.05.2010р. та, відповідно до 10:45 год. 26.05.2010р. у зв'язку із неявкою сторін та неподання витребовуваних судом документів.
Ухвалою суду від 26.04.2010р. строк вирішення спору в порядку ч.3 ст. 69 ГПК України продовжено на один місяць, - до 02.06.2010р.
В судовому засіданні 26.04.2010р. повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. На розгляд справи 26.05.2010р. представник позивача не прибув, документів, які витребовував суд в ухвалі від 12.05.2010р. не надав, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 69 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень -ухвал суду про порушення провадження у справі та відкладення її розгляду.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (факс) № 23/03-02 від 23.03.2010 р., підтриманому його повноважними представниками в судовому засіданні 26.05.2010р., позовні вимоги в частині повернення предмету лізингу визнав та зазначив, що має намір його повернути в найкоротші терміни. Позовні ж вимоги в частині стягнення заборгованості на загальну суму 22 620, 42 грн. заперечує у повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що в газеті "Голос України" за № 6 (4756) від 16.01.2010 р. опубліковано оголошення про порушення справи № 8/Б-1216 про банкрутство ТзОВ "Доброслав-Тернопіль", а відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивач зобов'язаний був протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмову заяву з вимогами до ТзОВ "Доброслав-Тернопіль", а також документи, що її підтверджують. Стверджує, що згідно ч. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, -не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів та зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. На підставі вищенаведеного, просить суд в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 22 620, 42 грн. заборгованості відмовити.
Окрім того, в судове засідання 26.05.2010р. відповідач надав суду копії листів №25/03 від 25.03.2010р. та №12/05 від 12.05.2010р. та докази їх направлення на адресу позивача, з яких вбачається, що товариство неодноразово зверталось до позивача з проханням забрати предмет лізингу -кліпсатор ПОЛІ-КЛІП тип PDC-A 600 з автоматичним пристроєм на петлі у зв'язку із процедурою банкрутства ТОВ "Доброслав -Тернопіль". Однак, як повідомив представник відповідача в судовому засіданні, дані листи залишені позивачем без відповіді та задоволення.
Беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника позивача, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:
26 грудня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" (Лізингодавець), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль"(Лізингоодержувач), з другої сторони, укладено Договір №051226/ОЛ-00619 оперативного лізингу (оренди) -далі Договір.
За умовами укладеного Договору Лізингодавець надає в користування Лізингоодержувачу майно, спеціально придбане Лізингодавцем у продавця (виробника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п.1.2 Договору предметом оперативного лізингу є обладнання, - об'єкт лізингу, найменування, строки та умови передачі якого, вартість, тип, марка, модель, індивідуальні ознаки, експлуатаційні характеристики визначені, погоджені сторонами у "Замовленні" і наведені у Додатку №1, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Строк лізингу становить 36 (тридцять шість) місяців з дня підписання Акту приймання-передачі предмета лізингу (п.2.1 Договору)
П.п. 3.2.,3.3 Договору, з врахуванням змін та доповнень до договору - додатку №4, сторони погодили, що розмір місячного нарахування лізингового платежу визначений в Додатку №5 до даного Договору. Загальна сума лізингової плати, строки і порядок сплати Лізингових платежів Лізингодавцеві встановлюється в "Графіку сплати лізингових платежів" (Додаток №5). Сплата лізингових платежів здійснюється Лізингоодержувачем, шляхом перерахування належної суми на розрахунковий рахунок Лізингодавця. Лізинговий платіж перерахований несвоєчасно або не в повному обсязі тягне за собою накладення штрафних санкцій, передбачених п.12.2 Договору
Згідно п.3.4 Договору Лізингоодержувач зобов'язаний протягом 3-х днів після підписання Договору здійснити на користь Лізингодавця часткову попередню оплату лізингових платежів згідно з Додатком №5 (з врахуванням змін та доповнень, викладених в додатку № 4).
Лізингодавець зобов'язаний виконати свої обов'язки з передачі предмета лізингу Лізингоодержувачу в строки та на умовах, передбачених у договорі купівлі-продажу предмета лізингу, укладеного Лізингодавцем з Продавцем (виробником) предмета лізингу та відповідно до п.п1.2,1.3 цього договору. Остаточне приймання предмета лізингу оформляється Актом приймання-передачі ("Акт приймання-передачі (внутрішнього приміщення) основних засобів" Додаток №3), що підтверджує комплектність і його відповідність техніко-економічним показникам, передбаченим договором купівлі-продажу предмета лізингу. Акт підписується комісією у складі представників двох сторін -Лізингодавця та Лізингоодержувача (п.п.4.1, 4.4 Договору).
Відповідно до Специфікації (додаток 1) предметом лізингу: є Автоматичний Кліпсатор ПОЛІ-КЛІП тип PDC-A 600 з автоматичним пристроєм накладення петлі, вартістю 253 866,67грн. + 50773,33 грн. ПДВ.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Матеріали справи свідчать про те, що правовідносини сторін регулюються договором лізину, відповідно до якого, в силу ст. 806 ЦК України, ст. 292 ГК України, одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у виключне користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності або набувається ним у власність за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 Цивільного кодексу України та Законом.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В судовому засіданні встановлено, що на виконання умов укладеного договору оперативного лізингу № 051223/ОЛ-00619 від 26.12.2005 р. позивач передав, а відповідач через Шевчука О.В., згідно довіреності серії ЯЛГ №487771 від 21.02.2006р., згідно Акту приймання-передачі (внутрішнього приміщення) основних засобів від 21.02.2006 р., підписаного повноважними представниками сторін без заперечень та скріпленого печатками юридичних осіб, прийняв Автоматичний Кліпсатор ПОЛІ-КЛІП тип PDC-A 600 з автоматичним пристроєм накладення петлі, вартістю 253 866,67грн. (належним чином засвідчені копії Акту та довіреності знаходяться в матеріалах справи).
Пунктами 1.1,3.3 Договору передбачено, що Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 5, з врахуванням додатку № 4).
Однак, як стверджує позивач відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, починаючи з дати укладення Договору систематично порушував Графік сплати лізингових платежів, а з грудня місяця 2008 року взагалі перестав сплачувати лізингові платежі і станом на 31.01.2010р. його заборгованість становить 16 511,15грн.
Факт отримання об'єкту лізингу та наявності прострочи по сплаті лізингових платежів відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку, як і не надано суду належних та обґрунтованих доказів спростування доводів позивача.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
09 вересня 2009 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №1220, згідно якого просив останнього у строк до 22.09.2009р. погасити заборгованість з періодичних лізингових платежів в розмірі 16 511,29грн., а також сплатити штрафні санкції за порушення виконання умов зобов'язань. Проте, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі даної статті, позивачем, за період з 31.01.2009 р. по 31.01.2010 р., нараховано інфляційні витрати в сумі 1 938,96 грн., а також 3% річних в сумі 496,69 грн.
Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
П. п. 12.2.1 Договору сторони встановили, що у випадку порушення термінів сплати лізингових платежів, передбачених п.3.3 цього договору Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки до повного розрахунку.
Враховуючи вищевказані обставини, позивачем, за період з 31.01.2009 р. по 31.01.2010 р., нараховано пеню в сумі 3673,62 грн.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.12.2009 р. порушено провадження у справі № 8/Б-1216 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 33282246) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
В силу ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вказана норма визначає проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою від 11.01.2010 р. у даній справі введено процедуру розпорядження майном боржника -ТзОВ "Доброслав-Тернопіль" (тобто відповідача у справі № 8/19-352), в рамках якої заборонено боржнику вчиняти будь -які дії, направлені на відчуження належного йому майна; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бриксу А. О., ліцензія серії АВ № 158332 від 25.10.2006 р. та з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які б виявили бажання взяти участь у санації боржника, було зобов'язано кредитора -Мале підприємство "ПЛАЙ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, с. Підберізці Пустомилівського району Львівської області у десятиденний строк за його рахунок подати до офіційних друкованих органів Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України (газети "Голос України" чи "Урядовий кур'єр") оголошення про порушення справи № 8/Б-1216 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 33282246), вказавши в ньому повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.
На виконання вимог ухвали господарського суду Тернопільської області від 11.01.2010 р., в газеті "Голос України" за № 6 (4756) від 16.01.2010 р. опубліковано оголошення про порушення справи № 8/Б-1216 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 33282246).
Положеннями ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено обов'язок конкурсних кредиторів за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, подати до господарського суду протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Тридцятиденний строк, встановлений ст. 14 вищезазначеного Закону України з дня опублікування оголошення в газеті "Голос України", закінчився 16.02.2010 р.
Таким чином, суд вважає, що кредитори Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 33282246), в тому числі і Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія", м. Київ, у передбачений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" спосіб були своєчасно повідомлені про порушення справи № 8/Б-1216 і зобов'язані були заявити свої вимоги відповідно до встановлених законом процедур.
Правові наслідки не виконання такого обов'язку передбачені ч. 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно імперативних приписів якої вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, -не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.04.2010 р. затверджено Реєстр вимог кредиторів по справі № 8/Б-1216 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 33282246).
Пунктом 5 даної ухвали зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку для їх подання або не заявлені взагалі -вважаються погашеними.
Ухвала суду від 12.04.2010р. оскаржена один із кредиторів ТОВ "Доброслав - Тернопіль" до Львівського апеляційного господарського суду і 19.05.2010р. згідно супровідного листа № 1296 направлена на апеляційне провадження.
Разом з тим, з тексту ухвали господарського суду Тернопільської області від 12.04.2010 р. у справі № 8/Б-1216, яка долучена до матеріалів даної справи вбачається, що позивач по справі -Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія", м. Київ не звертався до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог відносно боржника в межах провадження справи № 8/Б-1216 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 33282246), чим порушив вимоги ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
У відповідності до п. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що погашеними вимогами кредиторів є, зокрема, вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.
Отже, закінчення встановленого строку для заявлення грошових вимог до боржника тягне за собою автоматичне погашення (припинення) грошових зобов'язань боржника перед конкурсними кредиторами на підставі Закону.
У зв'язку тим, що грошові вимоги позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю " Перша Західно-Українська Лізингова Компанія", м. Київ виникли до порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 33282246) та не заявлені позивачем (кредитором) в установлений строк у справі про банкрутство, вони є погашеними в силу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Враховуючи вищенаведене, господарський суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 22 260,42 грн. за договором оперативного лізингу (оренди) №051226/ОЛ-00619 від 26.12.2005 р. такими, що не підлягають до задоволення.
Окрім того, предметом судового розгляду у даній справі є вимога позивача про повернення предмету лізингу: автоматичний кліпсатор ПОЛІ-КЛІП тип PDC-A 600 з автоматичним пристроєм накладання петлі, що передавався відповідачу в оперативний лізинг (оренду) згідно договору 051226/ОЛ-00619 від 26.12.2005 року.
В силу ч.2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" N 723/97- ВР, від 16.12.1997р., з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон) за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Статтею 2 Закону передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
П.7 ч.2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", встановлено обов'язок Лізингоодержувача у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Умовами укладеного договору сторони погодили (р.13), що після закінчення строку дії Договору лізингу Лізингоодержувач повергає Лізингодавцеві предмет лізингу у задовільному стані з врахуванням звичайного зносу, за адресою, вказаною Лізингодавцем. Передача предмета лізингу відбувається за Актом приймання-передачі, який підписується зацікавленими сторонами і затверджується директором ТОВ "перша Західно-Українська Лізингова Компанія".
Як вбачається з Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №5 до Договору) дата останнього платежу 14 січня 2009 року.
Відповідно до п.2.1 Договору від 26.12.2005 року строк лізингу становить 36 місяців з дня підписання акту приймання-передачі предмета лізингу, - 21.02.2006р.
09.09.2009 року позивач звернувся до відповідача з Листом-вимогою №1220 про повернення предмету лізингу: кліпсатор ПОЛІ-КЛІП тип PDC-A 600 з автоматичним пристроєм накладання петлі, за адресою: м. Львів вул. Наукова,7б та просив оформити передачу предмету лізингу відповідними актами прийому-передачі за підписом уповноваженої належним чином особи зі сторони відповідача.
Однак дана вимога, як і вимога про сплату лізингових платежів, до звернення позивача в суд з даним позовом була залишена відповідачем без задоволення.
В силу ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняються виконанням проведеним належним чином.
Відповідач у відзиві на позов та його повноважні представники в судовому засіданні вимоги позивача в частині повернення предмету лізингу визнав в повному обсязі та зобов'язався у найкоротші терміни повернути його позивачу.
Статтею 22 ГПК України передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.
Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Станом на день розгляду спору в суді відповідачем не подано, а судом не здобуто доказів виконання умов укладеного договору оперативного лізингу №051226/ОЛ-00619 від 26.12.2005 року та повернення предмету лізингу позивачу в добровільному порядку.
Окрім того, суд вважає за доцільне відзначити, що вимога позивача щодо повернення об'єкта лізингу в межах позовного провадження заявлена останнім правомірно, оскільки дане зобов'язання носить не грошовий характер, а речово-правовий.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд визнає позовні вимоги позивача щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія", м. Київ предмет лізингу: автоматичний кліпсатор ПОЛІ-КЛІП тип PDC-A 600 з автоматичним пристроєм накладання петлі, що передавався в оперативний лізинг (оренду) згідно договору 051226/ОЛ-00619 від 26.12.205 року правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Разом з тим, згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7/93 від 23.01.1993 р. «Про державне мито», із наступними змінами та доповненнями, із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується державне мито в сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів -5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності п. 36 Інструкції «Про порядок обчислення та справляння державного мита», затвердженої Наказом Головної Державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р. зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за № 50, позовні заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу, тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів.
У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.
Позивачем у поданій до господарського суду Тернопільської області позовній заяві до ТОВ "Доброслав-Тернопіль" об'єднано дві позовні вимоги, які одночасно носять майновий і немайновий характер, а саме: 1) повернення предмету лізингу; 2)стягнення заборгованості в загальній сумі 22 620,42грн.
Проте згідно платіжного доручення № 2417 від 03.02.2010 р. державне мито позивачем сплачено лише за майнову вимогу у розмірі 226,20 грн.
В силу ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход Державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством.
Враховуючи вищенаведене, згідно вимог ст. 44-49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. (по немайновій вимозі) стягуються з відповідача в доход Державного бюджету України, сплачена позивачем сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. відшкодовується позивачу за рахунок відповідача; витрати по сплаті державного мита в сумі 226,20 грн. покладається на позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 12,22,33, 43, 44, 49, 66-68, 69, 77, 82, 84, 85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника", господарський суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 33282246) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія", вул. Іллінська, 8, під'їзд 7, поверх 6, м. Київ (вул. Верхній Вал, 4-а, поверх 4, м. Київ), ідентифікаційний код 31362539, предмет лізингу: автоматичний кліпсатор ПОЛІ-КЛІП тип PDC-A 600 з автоматичним пристроєм накладання петлі, що передавався в оперативний лізинг (оренду) згідно договору 051226/ОЛ-00619 від 26.12.205 року.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 33282246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія", вул. Іллінська, 8, під'їзд 7, поверх 6, м. Київ (вул. Верхній Вал, 4-а, поверх 4, м. Київ), ідентифікаційний код 31362539 -236 грн. в повернення сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 33282246) в дохід Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі - 85 грн. державного мита.
5. В задоволенні вимог щодо стягнення 16 511,15 грн. боргу, 3 673,62 грн. пені, 1938,62грн. інфляційних витрат та 496,69грн. 3% річних - відмовити.
6.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
7. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.
8.Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання -01.06.2010р.), через місцевий господарський суд.
Суддя