"06" листопада 2008 р.Справа № 12/139-2678
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув матеріали справи
за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи -ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи -ОСОБА_2, АДРЕСА_2
про: визнання за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 право власності на приміщення площею 12,8 кв.м. в торгівельному комплексі "Сучасник" по вул. Живова,9, м. Тернопіль і витребування з незаконного володіння дане приміщення, зобов'язавши суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 передати позивачу вказане приміщення, звільнити його від усього майна, що знаходиться у ньому та стягнення 8 960 грн.
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_4 -представник, довіреність №2385 від 16.04.2007р.
відповідача: ОСОБА_5 -адвокат, довіреність №3090 від 27.08.2008р.;
ОСОБА_2 -підприємець, свідоцтво №НОМЕР_1 від 30.05.1994р.
Суть справи:
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізичної особи -ОСОБА_1, м. Тернопіль, надалі позивач, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи -ОСОБА_2, м. Тернопіль, надалі відповідач, в якому просить суд, з врахуванням уточнень та змін позовних вимог визнати за ним право власності на приміщення площею 12,8 кв.м. в торгівельному комплексі "Сучасник" по вул. Живова,9, м. Тернопіль, та витребувати його з незаконного володіння, зобов'язавши суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_3 звільнити приміщення від усього майна, що знаходиться у ньому та стягнути доходи в сумі 8960 грн.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач без належних на те правових підстав займає приміщення, яке належить підприємцю ОСОБА_1 на праві власності, чинить перешкоди в розпорядженні ним.
В підтвердження викладеного додає витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.12.2007р., вимоги від 15.04.2008р. та від 02.007.2008р. про передачу приміщення, договір оренди нежитлових приміщень від 10.12.2007р., лист-вимогу від 05.05.2008р. про звільнення приміщення, акт обстеження приміщення від 21.04.2008р., план поверхів будинку.
Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримує повністю.
Відповідач та його представник позовні вимоги не визнають, стверджують, що станом на дату розгляду справи приміщення підприємця ОСОБА_1 відповідачем не використовується. Також вважають, що відсутні докази, які б підтверджували можливість отримання доходів в сумі 8960 грн.
Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16940191 та №16940671 від 06.12.2007р. позивач по справі -підприємець ОСОБА_1 є власником 95/100 частини торгового комплексу «Сучасник»в місті Тернополі по вул. Живова,9, на підставі постанови Тернопільського міськрайонного суду від 11.05.2007р. по справі №2-а-228/2007р. і власником 5/100 частини Торгового комплексу «Сучасник» в місті Тернополі по вул. Живова,9, на підставі договору купівлі-продажу від 17.08.2007р. і рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05.10.2007р. по справі №2-5383/2007р.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, з врахуванням їх уточнення та змін щодо визнання права власності на приміщення площею 12,8 кв.м. в торговому комплексі «Сучасник»та витребування з незаконного володіння підприємця ОСОБА_2 вказаного приміщення посилається на те, що останній без правових підстав займає частину приміщення торгового комплексу, чинить перешкоди позивачу в обмеженні реалізації права передачі приміщення в оренду іншим особам, а також на вимогу підприємця від 05.05.2008р. відповідачем незаконно займане приміщення не звільнене, що підтверджує складеним 21.04.2008р. Актом за участю представника позивача.
Так, згідно ст.ст. 392 та 387 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорювається або не визнається іншою особою, а також власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Однак, позовні вимоги в частині визнання права власності до задоволення не підлягають, оскільки як випливає із матеріалів справи та тверджень відповідача право власності позивача на частину приміщення торгового комплексу по вул. Живова,9, останнім не оспорюється. Матеріалами справи підтверджено належність будівлі -Торгового комплексу «Сучасник»в м. Тернополі по вул. Живова,9, на праві власності за позивачем -підприємцем ОСОБА_1 В свою чергу Акт від 21.04.2008р. не може слугувати на думку суду належним та допустимим доказом, який би підтверджував факт займання відповідачем спірного приміщення без правових підстав, так як складений в односторонньому порядку, відомостей про здійснення діяльності суб'єктом підприємницької діяльності -ОСОБА_2 не містить.
У відповідності до ч. 1 ст. 390 ЦК України власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.
Тому, позивач, з посиланням на вказану статтю Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача доходи, які він отримав за весь час володіння приміщенням в сумі 8960 грн.
Однак, суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи не подано доказів в підтвердження здійснення підприємцем ОСОБА_2 діяльності у приміщенні площею 12,8 кв.м. по вул. Живова,9, та отримання будь-яких доходів. Також, під час розгляду справи позивачем не підтверджено факт незаконного використання вказаного приміщення відповідачем, що дають правові підстави для відмови позивачу у заявлених позовних вимог про стягнення 8960 грн.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. В задоволенні позову відмовити.
Суддя
14.11.2008р.