36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15.04.2010р. Справа № 14/311
за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Енгельса, 2, м. Полтава, 36039
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Полтава", с. Каленики, Решетилівський район, Полтавська область, 38431
про стягнення 1221,74 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники:
від позивача: Клішен А.М., дов. № 107 від 22.12.2010 року
від відповідача: представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору № 27 Т-Р від 01.01.2009 року на транспортування природного газу в сумі 1221,74 гривень.
21.01.2010 року представники сторін в судовому засіданні відповідно до положень ч. 4 ст. 69 ГПК України подали клопотання про продовження строку вирішення спору в термін більший, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд клопотання прийняв, розглянув та ухвалою від 21.01.2010 р. задовольнив..
В судових засіданнях 21.01.2010 р., 02.03.2010 р. та 08.04.2010 р. оголошувались перерви для надання можливості сторонам самостійно врегулювати предмет спору та подати додаткові матеріали та докази по суті заявлених вимог і викладених заперечень.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує з мотивів і підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 22.03.2010 р. (вхід. № 04077д від 25.03.2010 р. канцелярії суду). Представник відповідача після оголошеної перерви 08.04.2010 року в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, а також враховуючи достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача суд встановив, що між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтавагаз", м. Полтава (надалі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрос Полтава", с. Каленики (надалі Відповідач) було укладено договір № 27 Т-Р від 01.01.2009 року на транспортування природного газу.
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Позивач надає послуги Відповідачеві з транспортування природного газу.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що Позивач виконує протягом 2009 року транспортування газу Відповідачеві в об'ємах, поданих Позивачем в газотранспортну систему, що підтверджується відповідним документом, за умови забезпечення проектного тиску газу з газорозподільних станцій Газотранспортних та Газовидобувних підприємств. Загальний об'єм транспортованого в 2009 році газу становить до 5,56 тис. м3. в тому числі по місяцях: січень - 1,0; лютий - 1,0; березень - 0,6; квітень - 0,05; травень - 0,05; червень - 0,05; липень - 0,1; серпень - 0,1; вересень - 0,1; жовтень - 0,6; листопад - 1,0; грудень - 1,0.
Згідно п. 2.2. подача газу Відповідачеві протягом місяця виконувалася рівномірно в межах середньодобової норми. Зміни місячних об'ємів поставки газу встановлюються ОДУ.
Відповідно до п. 3.1. договору облік газу виконується відповідно до "Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", затверджених наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005 року № 618 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 року № 67/11941, Методики виконання вимірювань з використанням лічильника газу та коректора об'єму газу МВУ 034/03-2008 року, ДСТУ ГОСТ 8.586.1...5:2007(ISO 5167.1...4:2003) та інших нормативних документів, що стосуються обліку газу
Відповідно до п. 3.1.20 договору також встановлено, що у разі розташування комерційного вузла обліку газу на території Відповідача витрати і втрати газу на газопроводів та на його елементах від місця входу газопроводу на територію Споживача або від точки балансованого розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку газу, відносяться на рахунок Відповідача і додаються до об'єму газу облікового комерційного вузла обліку газу. Визначення цих втрат і витрат виконуються відповідно до Методики визначення питомих втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 264 від 30.05.2003 року і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 09.07.2009 року за № 570/7891 та за № 571/7892 із змінами та доповненнями, таким чином було визначено 0,462 м3 виробничо-технологічних витрат природного газу, що підтверджується підписаним актом приймання - передачі природного газу (копія в матеріалах справи).
Пунктом 3.1.7. Договору передбачено, що кількість транспортного газу Відповідачу за місяць оформлювалася двостороннім актом, підписаним Позивачем та Відповідачем і скріпленим печатками (копії в матеріалах справи).
Згідно п. 6.1. Договору розрахунок виконувався на підставі акту приймання-передачі природного газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому транспортувався природний газ. Сторона, на яка не згодна з визначеною кількістю газу, письмово заявляє про це іншій стороні в п'ятиденний термін з дати оформлення акту прийому-передачі природного газу. Дана заява від Відповідача не надходила.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 1221,74 гривень, яку і просить стягнути Позивач на свою користь.
Суд вважає вимоги Позивача законними та обґрунтованими виходячи з наступного.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 1221,74 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України особа визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач не зміг довести відсутність своєї вини у порушенні зобов'язань та не подав матеріалів та доказів, які б спростовували твердження Позивача, які були викладені останнім у позовній заяві, уточненнях позовних вимог та письмових поясненнях по суті предмету спору.
Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав належні докази (у матеріалах справи), які дають підстави суду задовольнити їх повністю та стягнути з Відповідача на користь першого суму боргу в розмірі 1221,74 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, матеріали справи та керуючись статтями 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, ч. 4 ст. 69, 77, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Полтава", с. Каленики, Решетилівський район, Полтавська область, 38431 (р/р 26002100056519 в ВАТ "Райфайзен банк Аваль", МФО 331605, код ЄДРПОУ 30601470) на користь Відкритого акціонерного товариства по гназопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Енгельса, 2, м. Полтава, 36039(р/р 2600530103545 а Філії Полтавське облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 03351912) суму боргу в розмірі 1221,74 гривень, суму державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.