Справа №295/13444/21
1-кс/295/6482/21
12.10.2021 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу поліції № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021060410000473 від 01.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Слідчий звернулась до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на металевий навісний замок з ключем, та тимчасово позбавити власника майна ОСОБА_5 , та третіх осіб можливості відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.
Слідчий в судове засідання не з'явилась, в прохальній частині клопотання просила його розгляд проводити без участі слідчого та прокурора.
Власник майна в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду клопотання.
Суд дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням ВП №1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12021060410000473 від 01.10.2021, по факту крадіжки з приміщення, що за адресою: с. Левків, Житомирського району, Житомирської області, вулиця Лісова, 101, двигуна до автомобіля «DAF», електродвигуна до полірувального станка та траверси опори до кабіни автомобіля, які належать ОСОБА_5 . Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Житомирської окружної прокуратури.
Так 30.06.2021 до ВП №1 ЖРУП надійшла заява про те, що в період з 01.08.2021 по 30.09.2021 невідома особа, незаконно проникла на територію недіючого підприємства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрала майно, а саме: двигун до автомобіля «DAF», електродвигун до полірувального станка, траверсу опори кабіни автомобіля, чим спричинила матеріальної шкоди ОСОБА_5 , сума якої на даний час встановлюється. В ході досудового розслідування, період часу з 12 год 59 хвилин 01.10.2021 по 13 годину 56 хвилин 01.10.2021, під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено з вхідних дверей до приміщення навісний металевий замок з ключем, який поміщене до паперового конверта, який відповідно підписано, засвідчено підписами понятих, упаковано та опечатано відповідно до правил пакування речових доказів.
Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання навісний замок з ключем визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 12021060410000473 від 01.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий вказала, що вищеописаний металевий навісний замок з ключем, який було вилучено в ході огляду місця події від 01.10.2021 є речовим доказом, а тому з метою його збереження необхідно накласти арешт, оскільки не накладення арешту призведе до знищення та втрати слідів, пошкодження, псування та знищення або передачі, відчуженні третім особам, що не дасть можливості провести під час досудового розслідування відповідні експертизи та криміналістичні дослідження.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170, ст. 98 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на його вчинення; правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження тощо.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З огляду на завдання арешту майна та з метою забезпечення збереження речових доказів, а також зважаючи на наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на металевий навісний замок з ключем, та тимчасово позбавити власника майна, та третіх осіб можливості відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1