18 жовтня 2021 року справа № 580/7017/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:
визнати дії Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області, викладені в рішенні від 01.09.2021 про відмову в перерахунку пенсії, призначеної у 2011 році відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, у розмірі 90% - протиправними;
зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області з 01.10.2020 перерахувати та виплатити призначену ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 90% (в редакції станом на час призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789- XII) від розміру заробітної плати, що визначена у довідці Тернопільської обласної прокуратури від 20.07.2021 №21-106-21 без обмеження розміру заробітної плати максимальним розміром заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок і без обмежень максимального розміру пенсії.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером, якому відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-12 призначена пенсія за вислугу років у розмірі 90% заробітної плати із серпня 2011 року. Після реорганізації регіональних прокуратур оплата праці діючих працівників обласних прокуратур змінилась та почала здійснюватись відповідно до положень ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014.
Після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)2019, а також рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 Тернопільською обласною прокуратурою позивачу видано довідку №21-106-21 від 20.07.2021 про розмір заробітної плати, обрахованої згідно зі ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» для перерахунку пенсії за відповідною посадою, з якої позивача звільнено.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до довідки Тернопільської обласної прокуратури №21-106-21 від 20.07.2021 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, однак рішенням відповідача від 01.09.2021 позивачу відмовлено у проведені перерахунку, так як після проведення перерахунку пенсія зменшиться, оскільки перерахунок буде здійснюватися із розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати та становитиме 18540 грн.
Позивач звернув увагу, що розмір відсоткового значення пенсії позивача 90% уже встановлено постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.11.2015 у справі №712/12497/15-а, тому не може бути зменшений в подальшому.
Позивач вважає, що оскільки пенсія призначена та нараховується до набрання чинності Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014, то дія положень цього закону щодо визначення максимального розміру пенсії та відсоткове зменшення розміру пенсії до неї не застосовується.
Відповідачем подано відзив на позов у встановлений ухвалою суду час, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, аргументуючи свою позицію тим, що відповідно до ч. 2 ст. 86 «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 пенсія призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної заробітної плати, а згідно ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. На підставі довідки про заробітну плату №21-106-21 від 20.07.2021, виданої Тернопільською обласною прокуратурою відповідачем рішенням відмовлено в проведені перерахунок пенсії позивача. З урахуванням вищенаведеного, вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020, на підставі довідки з відсотковим значенням 90% та без обмеженням її граничного розміру є безпідставними та необґрунтованими.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером органів прокуратури, який перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 90% заробітної плати, призначену з серпня 2011 року відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ з 01.06.2007.
28.08.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, з урахуванням рішення Конституційного суду України від 26 березня 2020 року №6-/2020.
До заяви позивачем додано довідку Тернопільської обласної прокуратури №21-106-21 від 20.07.2021 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №971010182016 від 01.09.2021 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії позивача на підставі наведеної довідки.
На заяву щодо перерахунку пенсії відповідач листом №2300-0204-8/50652 від 02.09.2021 повідомив позивача про недоцільність проведення перерахунку пенсії в зв'язку з подальшим її зменшенням.
Позивач вважаючи, що відповідачем вчинено протиправні дії звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) та частину двадцяту статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру».
Законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року делегував Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII ухвалив рішення №7-р(II)/2019, яким: визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
До того ж Конституційний Суд України установив такий порядок виконання цього рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Окрім цього, рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Разом з тим, позивачу відмовлено у здійснені перерахунку пенсії на підставі довідки Тернопільської обласної прокуратури №21-106-21 від 20.07.2021, при цьому відмова обґрунтована недоцільністю проведення перерахунку пенсії в зв'язку з подальшим зменшенням пенсії.
Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону №1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Тернопільської обласної прокуратури №21-106-21 від 20.07.2021 про те, що відповідно рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 11.09.2020 за відповідно посадою прокурора Тернопільської області.
Посилання відповідача, на недоцільність як на право відмовити у проведенні перерахунку пенсії позивача, не узгоджується із загальними нормами Закону №1697-VII, а отже відповідач діяв не у визначених межах та спосіб, тому суд дійшов висновку, що рішення відповідача №971010182016 від 01.09.2021 щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії є протиправним.
Також перевіряючи правомірність висновків відповідача, суд враховує, що абзацом 6 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказана редакція абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» викладена внаслідок внесення змін згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2016.
При цьому, згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За змістом ст. 21 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України, до конституційних прав віднесено право на соціальний захист та пенсійне забезпечення громадян України.
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. (ч. 1 ст. 58 Конституції України).
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. (ст. 64 Конституції України).
Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 в справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
У рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі № 3-209/2018Г2413/18, 2807/19 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
При цьому, необхідно врахувати висновки, викладені Конституційним Судом України у рішеннях від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, відповідно до яких обмеження пенсії максимальним розміром не може застосовуватись до окремих категорій працівників.
Отже, передбачені вищенаведеними нормами законів №1697-VII обмеження пенсій максимальним розміром застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016, в той же час як пенсія позивачу вперше призначена ще у 2011 році.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, від 15.04.2019 у справі №127/4270/17 та від 30.10.2019 у справі №826/17744/17.
Пунктом 5 частини 1 статті 16 ЗУ «Про прокуратуру», належне матеріальне, соціальне та пенсійне забезпеченням прокурора, визначено як одну із гарантій його незалежності.
З цих міркувань, належне пенсійне забезпечення прокурора є обов'язком, який взяла на себе держава, задля забезпечення неупередженості та ефективності відправлення правосуддя.
Суд вважає, що матеріальне забезпечення прокурорів, діяльність яких аналогічно спрямована на забезпечення ефективного відправлення правосуддя, не є особистим привілеєм, а засобом, який надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду за справедливим, неупередженим та незалежним правосуддям.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», базою для обрахунку пенсії прокурорів є ті доходи, з яких сплачено страхові внески, а отже, призначення даної пенсії та її розмір обумовлено сплатою пенсіонером страхових внесків.
Конституційний Суд України у рішенні від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018 зазначив, що у сфері пенсійного забезпечення справедливим має визнаватися такий підхід законодавця, за якого забезпечується пропорційне співвідношення між страховими внесками та призначеним розміром пенсійних виплат, а застрахована особа може безперешкодно реалізувати своє право на пенсію у повному обсязі.
В свою чергу розмір страхових внесків обумовлено розміром заробітної плати працівника, на яку впливають складність, умови виконуваної роботи, результати праці, тощо.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість прогнозувати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005).
З цих міркувань, суд приходить до висновку, що працівник, який досягає вищої посади, виконує більш складні завдання, чи проявляє іншу успішність у праці, що обумовлює збільшення його заробітної плати, правомірно очікує, що це, в тому числі, відобразиться на його подальшому пенсійному забезпеченні. Натомість, при зрівнянні всіх пенсій у межах максимального розміру, такі правомірні очікування не отримують реалізації. Що по-перше, знецінює попередню трудову діяльність працівника, а по-друге порушує засади прогнозованості у реалізації його прав.
Тому суд приходить до висновку, що обмеження пенсій працівників прокуратури єдиним розміром, критерію справедливості не відповідає та покладає на зацікавлених осіб особистий надмірний тягар. Позаяк для обрахунку пенсії працівника прокуратури враховуються його доходи, з яких страхові внески сплачені повністю, без застосування жодних пільг та переваг. Таким чином порушується баланс між правами та обов'язками особи, що на думку суду є неприпустимим.
Виходячи з викладеного, для працівників органів прокуратури, щодо яких право на пенсійне забезпечення настало до 1 січня 2016 року, підстави та порядок перерахунку пенсій визначались і були повністю врегульовані ч.ч. 1, 12, 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5.11. 1991 № 1789-ХІІ в редакції Закону № 2663- III від 12.07.2001.
Крім того, право на вищевказаний відсотковий розмір пенсії (90% заробітної плати) підтверджено також постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.11.2015 у справі №712/12497/15а, яка набрала законної сили 19.01.2016.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 50-1 названого Закону, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Жодних обмежень щодо визначення максимального граничного розміру пенсії нормами зазначеного Закону не передбачалось.
15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, редакція ч. 2 ст. 86 якого, з урахуванням внесених Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VII змін, передбачала, що пенсія прокурорам призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16 жовтня 2019 року за результатами розгляду зразкової справи № 240/5401/18, звернула увагу, що відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Отже висновок відповідача про можливе зменшення відсоткового показника після проведення перерахунку пенсії позивача є протиправним, оскільки не стосується призначення нової пенсій, з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Отже, з урахуванням наведених висновків, суд зазначає, що обмеження відсоткового розміру пенсії не може бути покладене у висновок відповідача при відмові у проведенні перерахунку пенсії позивача, що призводить до зменшення гарантованих законодавством виплат.
Підсумовуючи наведене, суд визнає протиправні висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області викладених у рішенні від 01.09.2021 щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії позивача з посиланням на можливе застосування зменшеного відсоткового розміру від заробітної плати позивача за відповідною посадою працівника прокуратури та застосування максимального граничного розміру пенсії.
Враховуючи наведене, з врахуванням приписів ст. 9 КАС України, суд з метою ефективного захисту прав позивача дійшов висновку, що в даному випадку відмова у перерахунку пенсії, викладена в рішенні від 01.09.2021 є протиправною, рішення підлягає скасуванню, у зв'язку із чим слід зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу шляхом зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01.10.2020 перерахувати та виплатити призначену позивачу пенсію за вислугу років у розмірі 90% (в редакції станом на час призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789- XII) від розміру заробітної плати, що визначена у довідці Тернопільської обласної прокуратури від 20.07.2021 №21-106-21 та без обмеження максимальним розміром пенсії, виходячи з розміру заробітної плати, з якої сплачений єдиний соціальний внесок.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовна заява з врахуванням викладених вимог підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 01.09.2021 №971010182016 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Тернопільської обласної прокуратури №21-106-21 від 20.07.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПУО 21366538) з 01.10.2020 перерахувати та виплатити призначену ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років у розмірі 90% від розміру заробітної плати, що визначена у довідці Тернопільської обласної прокуратури від 20.07.2021 №21-106-21 без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між нарахованими та фактично отриманими сумами пенсії.
В іншій редакції позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПУО 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя В.В. Гаращенко