ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
"22" вересня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/721/20
За позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Приватного підприємства “Фрі Вей”, м. Ужгород Закарпатської області
про стягнення 125 290 грн. 62 коп. заборгованості по сплаті орендної плати,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.
представники:
Позивача -
Відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства “Фрі Вей”, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 125 290 грн. 62 коп. заборгованості по сплаті орендної плати.
Позовні вимоги у даній справі позивач обґрунтовує покликанням на неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди землі № 1960 від 27.12.2017 року та Додаткової угоди про розірвання договору оренди землі від 18.04.2019 року в частині сплати орендних платежів за період з січня 2019 року по вересень 2020 року включно, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 125 290 грн. 62 коп.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України, хоча, клопотанням від 03.02.2021 року представник відповідача - адвокат Лазаренко О.В. просив відкласти розгляд справи на інший термін з метою надання стороні позивача можливості ознайомитися із матеріалами даної справи та надати суду відзив на позов. У судові засідання по розгляду справи відповідач явку свого уповноваженого представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційну юридичну адресу, повідомлення про вручення ухвал долучені до матеріалів справи), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи,
суд Встановив:
27.12.2017 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (орендодавцем, позивачем у справі) та Приватним підприємством “ФОГ”, назву якого в подальшому змінено на Приватне підприємство “Фрі Вей” (орендарем, відповідачем у справі) був укладений Договір оренди землі № 1960, згідно умов якого орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове користування, а орендар прийняти земельну ділянку (кадастровий номер 2110100000:60:001:0178) площею 0,2669 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств в м. Ужгороді, вул. Гранітна, 14, та зобов'язується сплачувати орендну плату орендодавцю на умовах, визначених даним Договором (п.п. 10, 11, 30 Договору).
За умовами пунктів 8, 19 Договору, термін дії договору - до 19.12.2019 року.
Визначення розміру орендної плати та порядок її сплати сторони погодили у розділі “Орендна плата” Договору та встановили, що орендна плата встановлюється в розмірі 5 966 грн. 22 коп. на місяць. Орендна плата сплачується шляхом перерахування на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Передачу земельної ділянки в орендне користування відповідача - Приватного підприємства “ФОГ”, назву якого в подальшому змінено на Приватне підприємство “Фрі Вей”, підтверджено актом приймання - передачі земельної ділянки від 27.12.2017 року.
Рішенням Ужгородської міської ради № 1517 від 18.04.2019 року припинено дію Договору оренди землі № 1960 від 27.12.2017 року (кадастровий номер 2110100000:60:001:0178) площею 0,2669 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств в м. Ужгороді, вул. Гранітна, 14.
На підставі вищенаведеного рішення Ужгородської міської ради № 1517 від 18.04.2019 року, між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (орендодавцем, позивачем у справі) та Приватним підприємством “ФОГ”, назву якого в подальшому змінено на Приватне підприємство “Фрі Вей” (орендарем, відповідачем по справі) 18.04.2019 року була укладена Додаткова угода про розірвання договору оренди землі, згідно умов якої на підставі пункту 2.2. рішення сесії Ужгородської міської ради від 18.04.2019 року № 1517, керуючись статтею 31 Закону України “Про оренду землі”, пунктами 20, 35 Договору оренди землі від 27.12.2017 року № 1960, орендодавець та орендар прийшли до згоди припинити вищевказаний договір оренди землі.
За умовами пункту 3.1. Додаткової угоди про розірвання договору оренди землі від 18.04.2019 року, орендар зобов'язався сплатити орендодавцеві плату за землю у розмірах, визначених договором, що розривається, до дати проведення державної реєстрації припинення права оренди у відповідності до вимог Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”. При цьому сторонами погоджено, що оплата орендної плати здійснюється у розмірі 5 966 грн. 22 коп. в місяць за кожний місяць до проведення відповідної реєстрації припинення іншого похідного права, з урахуванням договору оренди землі.
Як стверджується позивачем та не спростовано відповідачем, станом на 06.10.2020 року Приватним підприємством “Фрі Вей” не було проведено державної реєстрації припинення права оренди у відповідності до вимог Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 06.10.2020 року № 226939441.
З врахуванням наведеної обставини, Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради здійснювалось нарахування по орендній платі відповідно до умов Додаткової угоди від 18.04.2019 року.
Невиконання відповідачем умов Договору оренди землі № 1960 від 27.12.2017 року та Додаткової угоди про розірвання договору оренди землі від 18.04.2019 року в частині сплати орендної плати, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 125 290 грн. 62 коп., стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми боргу з орендної плати в примусовому порядку.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно статтею 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).
Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем порушено умови Договору оренди землі № 1960 від 27.12.2017 року та Додаткової угоди про розірвання договору оренди землі від 18.04.2019 року у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 125 290 грн. 62 коп.
Позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 125 290 грн. 62 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.
При цьому, суд враховує, що умовами Договору оренди землі № 1960 від 27.12.2017 року визначено обов'язок орендаря здійснити у 20-денний термін державну реєстрацію права оренди у відповідності до вимог чинного законодавства, а положення п. 3.1. Додаткової угоди від 18.04.2019 року встановлюють обов'язок орендаря сплатити орендодавцеві плату за землю у розмірах, визначених договором, що розривається, до дати проведення державної реєстрації припинення права оренди у відповідності до вимог Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Також, за умовами п. 4 акту приймання - передачі земельної ділянки, складеного на виконання Додаткової угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.04.2019 року, датою припинення орендарем права користування земельною ділянкою є дата здійснення державної реєстрації припинення права оренди землі.
Згідно з ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Доданими позивачем до матеріалів справи доказами підтверджується факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором оренди землі № 1960 від 27.12.2017 року та Додатковою угодою про розірвання договору оренди землі від 18.04.2019 року щодо повної та своєчасної сплати орендної плати.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь 125 290 грн. 62 коп. заборгованості по сплаті орендної плати згідно умов Договору оренди землі № 1960 від 27.12.2017 року та Додаткової угоди про розірвання договору оренди землі від 18.04.2019 року.
Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення суми 125 290 грн. 62 коп. заборгованості по сплаті орендної плати згідно Договору оренди землі № 1960 від 27.12.2017 року та Додаткової угоди про розірвання договору оренди землі від 18.04.2019 року є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а тому, позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 2 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Фрі Вей”, вул. Донська, будинок 7, м. Ужгород, Закарпатська область, 88007 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 36132400) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, пл. Поштова, будинок 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 36541721) суму 125 290 (Сто двадцять п'ять тисяч двісті дев'яносто гривень) грн. 62 коп. заборгованості по сплаті орендної плати, а також суму 2 102 (Дві тисячі сто дві гривні) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 19.10.2021 року.
Суддя Пригара Л.І.