Справа № 194/1539/21
Номер провадження 1-кс/194/394/21
19 жовтня 2021 року слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області клопотання прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2021 року за № 12021046400000249 за ч. 1 ст. 185 КК України, -
Прокурор Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2021 року за № 12021046400000249 за ч. 1 ст. 185 КК України.
Своє клопотання прокурор мотивує тим, що в період часу з 09-00 години по 15-00 годину 27.09.2021 року невстановлена особа, перебуваючи в приміщенні палати № 8 терапевтичного відділення ЦМЛ м. Тернівка, таємно, шляхом вільного доступу скоїла крадіжку мобільного телефону марки «Huawei» (Nova) SLA-L22.
06.10.2021 року по даному факту СД ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області розпочато кримінальне провадження № 12021046400000249, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
14.10.2021 року дізнавачем СД ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 проведено огляд предмету, а саме добровільно наданого для огляду ОСОБА_5 , мобільного телефону марки «Huawei», модель SLA-L22. В ході проведення огляду мобільний телефон марки «Huawei» поміщений до спеціального пакету ЕХР0221205, опечатаний та вилучений до СД ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, та за постановою дізнавача СД ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській ОСОБА_4 від 14.10.2021 року визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що мобільний телефон марки «Huawei» визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, а також те що до зазначеного речового доказу необхідний доступ експертам, які проводитимуть експертизи по провадженню, а також може містити інші відомості, які будуть використані, як доказ факту чи обставин, під час розслідування кримінального провадження, з метою збереження та запобігання можливої втрати або знищення речового доказу у кримінальному провадженні, прокурор просить накласти арешт на мобільний телефон марки «Huawei», модель SLA-L22 синього кольору, котрий знаходиться в кімнаті зберіганні речових доказів в ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП України в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Лермонтова, буд. 15, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні. Також, зазначив, що вилучений мобільний телефон є речовим доказом, а тому вказане майно необхідно арештувати для проведення експертиз.
Власник майна ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, але надала суду письмову заяву про розгляд клопотання без її участі.
Перевіривши матеріали клопотання, вислухавши прокурора, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню за № 12021046400000249 від 06.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, вбачається, що в період часу з 09-00 години по 15-00 годину 27.09.2021 року невстановлена особа, перебуваючи в приміщенні палати № 8 терапевтичного відділення ЦМЛ м. Тернівка, таємно, шляхом вільного доступу скоїла крадіжку мобільного телефону марки «Huawei» (Nova) SLA-L22.
З протоколу огляду предмета від 14.10.2021 року, вбачається, що було проведено огляд добровільно наданого для огляду ОСОБА_5 мобільного телефону марки «Huawei», модель SLA-L22 синього кольору. В ході проведення огляду мобільний телефон поміщений до спеціального пакету ЕХР0221205, після чого опечатані та вилучені до СД ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Згідно з постановою дізнавача СД ВП №1 Павлоградського РВП в Дніпропетровській області від 14.10.2021 року мобільний телефон марки «Huawei», модель SLA-L22 синього кольору, який поміщений до спеціального пакету ЕХР0221205, визнаний речовим доказом.
У відповідності з ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів
Відповідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що вказане майно відповідає критеріям речових доказів по розслідуваному кримінальному провадженню, оскільки мобільний телефон, зберіг на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, та може мати відношення до кримінального проступку, що з врахуванням можливої необхідності проведення експертиз, свідчить про необхідність накладення арешту на вказане майно. Майно, яке має ознаки речового доказу може вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує, що відомості внесенні до ЄРДР за № 12021046400000249 від 06.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, тобто на теперішній час досудове розслідування перебуває на початковій стадії і для забезпечення доказів у кримінальному провадженні звернення до суду заступником начальника СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області з клопотанням про накладення арешту на майно є цілком обґрунтованим та потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань кримінального провадження, визначених в ст. 2 КПК України, та завдань арешту майна, які передбачені в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Аналізуючи матеріали провадження приходжу до висновку, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Заборона відчуження, розпорядження вказаним майном забезпечить збереження речових доказів.
Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що обмеження майнових прав відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України має тимчасовий характер і повинно бути негайно припинено, якщо у ході подальшого досудового розслідування або за результатами судового розгляду не підтвердиться, що це майно є предметом, доказом кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя враховує те, що власник майна має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту, одразу ж, після зникнення підстав для його застосування.
З огляду на викладене, врахувавши розумність та співрозмірність обмеження права власності, слідчий суддя вважає за необхідне у зв'язку з забезпеченням збереження речових доказів та недопустимості приховування або знищення зазначеного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, накласти арешт на вилучений мобільний телефон марки «Huawei», модель SLA-L22 синього кольору, який знаходиться на зберіганні в камері схову ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, шляхом заборони ОСОБА_6 відчуження та розпорядження вказаним майном.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 94,98,132,170-173 КПК України, -
Клопотання прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене 14.10.2021 року в ході огляду предмету майно, а саме: мобільного телефону марки «Huawei», модель SLA-L22 синього кольору, шляхом заборони ОСОБА_6 відчуження та розпорядження майном, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається прокурору.
Виконання ухвали доручити прокурору Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 ..
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, тоді особа може подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1