18 жовтня 2021 року справа №200/5948/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Гайдар А.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року в справі № 200/5948/21 (головуючий І інстанції Олішевська В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати ОСОБА_2 з пенсії з 01.07.2017, визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії (у зв'язку зі зміною грошового забезпечення) згідно зі статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XІІ, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб”, починаючи з 01 січня 2018 року, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії (у зв'язку зі зміною грошового забезпечення) згідно зі статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб”, починаючи з 01 січня 2018 року,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року в справі № 200/5948/21.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянт квитанцію про сплату судового збору не надав.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлені Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01 листопада 2011 року.
За приписами ст. 3 Закону України «Про судовий збір» в даному випадку об'єктом справляння судового збору є апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Судовий збір сплачується як у безготівковій, так і в готівковій формі через установи банків чи відділення зв'язку та справляється за місцем розгляду справи.
У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» пункт 3.2 за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою передбачена сплата судового збору в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, при поданні цієї апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися в розмірі: 2270,00 грн * 0,4 * 1,5 = 1362,00 грн (одна тисяча триста шістдесят дві гривні).
Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова «судовий збір», код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.
Таким чином, апелянту потрібно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів - Донецька ГУК/Краматорська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, рахунок отримувача - UA758999980313161206081005630, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою в адміністративній справі № 200/5948/21, Перший апеляційний адміністративний суд, а також надати оригінал квитанції про сплату судового збору на адресу суду апеляційної інстанції.
Окрім цього, згідно з ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За приписами ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст оскаржуваного рішення отримано апелянтом 28 липня 2021 року, апеляційну скаргу подано 29 вересня 2021 року. Заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Клопотання обґрунтовано введенням на території України карантину з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, який триває на теперішній час.
Розглянувши надане апелянтом клопотання суд зазначає наступне.
Суд вказує, що особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX, який набрав чинності 17 липня 2020 року, пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:
«3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Таким чином, відповідно до чинного процесуального законодавства продовження строку на усунення недоліків можливе за рішенням суду на підставі клопотання апелянта.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Апелянт не надав належних та допустимих доказів, що обмежувальні заходи, запроваджені в зв'язку із введенням карантину, унеможливили своєчасне звернення з апеляційною скаргою.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16 березня 2018 року в справі № 808/418/17.
Враховуючи, що апелянт не надав доказів, що обмежувальні заходи, запроваджені в зв'язку із введенням карантину, унеможливили своєчасне звернення з апеляційною скаргою, суд дійшов висновку, що апелянтом не вжито усіх можливих заходів задля своєчасного звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Отже, наведені підстави порушення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не є поважними.
Таким чином, апелянту необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважні підстави та відповідні докази.
Зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року в справі № 200/5948/21 - залишити без руху для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір та надати оригінал квитанції на адресу Першого апеляційного адміністративного суду, а також надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважні підстави та відповідні докази.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, у відкритті провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А. В. Гайдар