ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
18 жовтня 2021 року м. Київ № 640/28716/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА" до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу та посвідчення,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА" через представника звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, в якій просить
визнати протиправними дії Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в період з 14.06.2021 по 29.06.2021, що оформлені актом №1030 від 29.06.2021;
визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області №646 від 01.06.2021 про проведення планових перевірок суб'єктів господарювання в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА";
визнати протиправним та скасувати посвідчення №4006 від 01.06.2021, виданого Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА", розташованого за адресою: Київська область, смт. Володарка, вул. Зарічна, 100.
Визначаючись щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі суд керується приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), якими передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В позовній заяві представником позивача, зокрема, заявлено вимоги про визнання протиправними дії Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в період з 14.06.2021 по 29.06.2021, що оформлені актом №1030 від 29.06.2021, проте не конкретизовано які саме дії суб'єкта владних повноважень позивач вважає протиправними.
Також позивачем заявлено вимоги про визнання протиправним та скасування посвідчення №4006 від 01.06.2021, виданого Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА", розташованого за адресою: Київська область, смт. Володарка, вулю Зарічна, 100.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Спори, на які поширюється адміністративна юрисдикція судів визначаються у статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини першої наведеної норми КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов'язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»;
13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
14) спорах із суб'єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;
15) спорах, що виникають у зв'язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень», згідно визначення, наведеного у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України, є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Індивідуальний акт визначається у пункті 19 частини першої статті КАС України як акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління від інших актів, є їх виражений правозастосовний характер, а також їх конкретність, зокрема: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; зникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
Індивідуальні акти можуть бути оскаржені особами, які в них зазначені або безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин (слугують підставою для виникнення, зміни або припинення правовідносин) і мають обов'язковий характер.
Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви, рішенням суб'єкта владних повноважень (органу здійснення контролю), яке має наслідком проведення перевірки та породжує для суб'єктів вказаних у позові правовідносин певні права та обов'язки, є наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення на проведення перевірки, яке не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки видається на виконання рішення - наказу на проведення перевірки.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА" до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу та посвідчення, - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:
- позовної заяви (з примірниками для інших учасників справи), приведеної у відповідність до вимог частини першої статті 5 КАС України.
Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак