ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 жовтня 2021 року м. Київ № 640/7054/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів"
до Київської митниці Держмитслужби
пропро визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика рукавних фільтрів» з позовом до Київської митниці Держмитслужби та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби №UA100080/2021/000003/2 від 28.01.2021 та судові витрати покласти на відповідача.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним подано до митного оформлення всі належні документи, подані документи не містять ознак підробки та містять всі числові значення складових митної вартості, а висновки відповідача покладені в основу рішення про коригування митної вартості є необґрунтованими.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній наполягає на правомірності прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, митний орган вказує, що подані декларантом документи містили розбіжності, а надані додаткові документи, у своїй сукупності не давали підстави для висновку про визнання митної вартості товарів за ціною договору (контракту).
В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву.
Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
29.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика рукавних фільтрів» та Sanghai Everspring Filtration Technology Co., Ltd укладено контракт купівлі-продажу №А083, у відповідності до якого продавець зобов'язується виготовити та поставити у власність покупця, а покупець оплатити і прийняти товар в порядку та на умовах, передбачених в додатках до цього контракту (далі - контракт).
ТОВ «Фабрика рукавних фільтрів» надало до митного органу митну декларацію №UА100080/2021/580511 для митного оформлення наступного товару: Фільтрувальна тканина: - поліефірна матова фільтрувальна тканина 4400г/м2 (шир. 1,40 м) - 100 м. поверхнева щільність 4400+/-3% г/м2, сатинове переплетіння, ширина 1,40 м, обробка: теплова обробка, торгівельна марка - Filmedia, виробник Sanghai Everspring Filtration Technology Co., Ltd, вага нетто 602 кг.; повсть неткана голкопробивна, технічного призначення: - поліефірна повсть 500г/м2 (шириною 2,20 м) - 10000 м2, обробка: теплова обробка, каландрування, торгівельна марка Filmedia, виробник Sanghai Everspring Filtration Technology Co., Ltd, вага нетто 5010 кг.
Вартість товарів зазначена: 421745,57 грн. В графі 43 зазначено код МВВ-1. В графі В зазначено платежі 020- 20 859,33 грн., 028 - 88520,97 грн.
Разом з митною декларацією подано декларацію митної вартості, із зазначенням документів, що підтверджують митну вартість товару, а саме: контракт купівлі-продажу №А083 від 29.10.2020 (код документу 4104); комерційний інвойс від 14.12.2020 №Е8201210ТМ, (код документа 0380); додаток №1 (специфікація №1) від 29.10.2020 до контракту (код документу 4103); додаток №4 (специфікація №2) від 09.12.2020 до контракту (код документу 4103); рахунок № 88 від 15.01.2021 р. за транспортно-експедиційні послуги (код 3004); довідка № 15012021 від 15.01.2021 про транспортні витрати на перевезення товарів (код 3007).
Митна вартість розраховувалась із застосуванням основного методу - за ціною договору.
За наслідком дослідження вказаних документів митним органом сформовано повідомлення від 18.01.2021 про необхідність надання декларантом додаткових документів. ТОВ «Фабрика рукавних фільтрів» надано митному органу копію митної декларації від 22.12.2020 №Е20200000549883743, копію прайс-листа від 27.01.2020 №б/н.
28.01.2021 Київською митницею Держмитслужби винесене рішення №UІА100080/2021/000003/2 про коригування митної вартості товарів (тут і надалі спірне та/або оскаржуване рішення).
У графі 33 оскаржуваного рішення вказано про наступні обставини: «надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до пункту 2.1 контракту від 29.10.2020 № А083 передбачено, що «ціна товару, умови оплати та умови поставки згідно з Інкотермс вказуються в додатках до цього контракту». Декларантом до митного оформлення подано інвойс від 14.12.2020 №ЕS201210ТМ, додаток №1 (специфікація №1) від 29.10.2020 до контракту та додаток №4 (специфікація №2) від 09.12.2020 до контракту. В зазначених документах вказано різні умови поставки товарів згідно з Інкотермс. Відповідно до інвойсу від 14.12.2020 №ЕS201210ТМ та додатку №1 (специфікації №1) від 29.10.2020 до контракту поставка товарів здійснюється на умовах FCA-Yiwu, тоді як відповідно до додатку №4 (специфікації №2) від 09.12.2020 до контракту поставка товарів здійснюється на умовах FOB-Shanghai.
Декларантом до митного оформлення не подано відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 Кодексу страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування.
Декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару на вимогу митного органу надано наступні додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення №Е20200005499883743 з перекладом українською мовою; прайс-лист виробника товару від 27.01.2021 з перекладом українською мовою. У копії митної декларації країни відправлення №Е20200005499883743 зазначено накладну №292101201222004481, відповідно до якої здійснюється поставка товарів. Декларантом до митного оформлення накладна №292101201222004481 не подавалась. Прайс-лист виробника товару містить інформацію щодо ціни товарів станом на 27.01.2021, тоді як відповідно до додатку №1 (специфікація №1) від 29.10.2020 до контракту та додатку №4 (специфікація №2) від 09.12.2020 до контракту ціна товарів визначена відповідно на 29.10.2020 та 09.12.2020. Декларант відмовився від подання всіх запрошених митним органом документів відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу, про що зазначено у листі ТОВ «Фабрика рукавних фільтрів» від 28.01.2021.
В рішенні про коригування митної вартості митний орган зазначив, що митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу з дотриманням положень статті 64 МК України. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше зазначеній митній вартості товару, оформленого по МД від 13.11.2020 року №UA00030/2020/422847, МД від 19.01.2021 року №UA500020/2021/1920.
З урахуванням рішення про коригування митної вартості, позивачем надано 29.01.2021 до митного органу повторну митну декларацію №UA00080/2021/581071 від 29.01.2021, в графі 43 якої зазначено код МВВ-6, та збільшено платежі по коду 020 на 11016,19 грн., по коду 028 на 46 246,99 грн.
На підставі частини 3 статті статі 53 МК України позивачем подані додаткові документи, які описані в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA00080/2021/00029.
За результатом розгляду додаткових документів ТОВ «Фабрика рукавних фільтрів» відповідач листом «Щодо розгляду додаткових документів» №7.8-5/15/11/4068 від 01.03.2021 рішення про коригування митної вартості №UA00080/2021/000003/2 від 28.01.2021 залишив без змін.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).
Згідно зі статтею 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Положеннями частини 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Разом з цим, частиною 4 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 МК України).
У пунктах 3.16, 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI, визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Відповідно до підпункту 4.5.10 пункту 4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.
Частиною 1 статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з пунктом 1 частини 4, частинами 5-6 статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Положеннями частин 2-8 статті 57 МК України передбачено наступне.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2, 4, 5, 10 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті..
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Аналізуючи наведені положення суд приходить до висновку, що підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення неповного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору (за першим методом).
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи правомірність спірного рішення суд вкаже про таке.
У спірному рішенні відповідачем зазначено, що декларантом до митного оформлення подано інвойс від 14.12.2020 №ЕS201210ТМ, додаток №1 (специфікація №1) від 29.10.2020 до контракту та додаток №4 (специфікація №2) від 09.12.2020 до контракту. В зазначених документах вказано різні умови поставки товарів згідно з Інкотермс. Відповідно до інвойсу від 14.12.2020 №ЕS201210ТМ та додатку №1 (специфікації №1) від 29.10.2020 до контракту поставка товарів здійснюється на умовах FCA-Yiwu, тоді як відповідно до додатку №4 (специфікації №2) від 09.12.2020 до контракту поставка товарів здійснюється на умовах FOB-Shanghai.
Судом встановлено, що у додатку №1 до контракту №А083 від 29.10.2020 (специфікація №1) зазначено, що базис поставки: FCA Yiwu, Китай (Інконтермс 2010).
У додатку №4 до контракту №А083 від 09.12.2020 (специфікація №2) зазначено, що базис поставки: FOB Shanghai, Китай (Інконтермс 2010).
В інвойсі №ES201210ТМ від 14.12.2020 умови постави вказано - FCA Іву.
Тобто, у наведених вище документах визначено бази поставки - FCA (Інконтермс 2010) та FOB (Інконтермс 2010).
Умови поставки FCA Інкотермс 2010 - «Free Carrier» («Франко перевізник» вказана назва місця) означає, що продавець передасть товар, випущений в митному режимі експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.
Термін FCA може бути використаний під час перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Під словом «Перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар, то продавець вважається виконав свої зобов'язання щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.
На підтвердження понесених транспортних витрат позивачем було надано митному органу договір транспортного експедирування №А008 від 13.01.2021, укладеного з ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ», довідку про транспортно-експедиційні витрати №15012021 від 15.01.2021, у відповідності до якої витрати становлять 81 750,48 грн. за маршрутом Іву-Київ. Згідно вказаної довідки страхування вантажу не здійснювалось.
Як пояснив позивач у відповіді на відзив на позовну заяву, у додатку №4 до контракту №А083 від 09.12.2020 (специфікація №2), що було надано відповідачу, зазначено базис поставки: FOB Shanghai, Китай (Інконтермс 2010), оскільки спочатку поставка планувалась морем, однак надалі, товар був відправлений на умовах FCA Yiwu, про що зазначено у інвойсі №ES201210ТМ від 14.12.2020. До суду надано копію специфікаії №2 від 09.12.2020 з базисом поставки на умовах FCA Yiwu, що також зазначено й у інвойсі, пакувальному листі від 14.12.2020, бланку митної декларації для експортних товарів КНР № Е20200000549883743 та вказано про доставку залізницею. Крім того, суду пред"явлено договір транспортного експедирування №А008 та рахунок на оплату №88 від 15.01.2021 за послуги залізничного перевезення вантажу за межами території України за маршрутом Yiwu - Київ.
Суд враховує, що в інших документах, а саме пакувальному листі №ES201210ТМ від 14.12.2020, сертифікаті про походження №20С3100А5028/00068 від 30.12.2020 та залізничній накладній №13237920 від 24.12.2020 зазначено місце відправлення товару Yiwu.
З урахуванням наведеного суд вважає, що у митного органу було достатньо документів для здійснення перевірки базису поставки товару.
Окрім цього, суд враховує, що митним органом жодним чином не аргументовано, яким чином дана відмінність виплинула або могла вплинути на ціну товару за контрактом.
Також не можуть бути визнанні обґрунтованими доводи митного органу в частині не надання декларантом (позивачем) страхованих документів, оскільки згідно довідки про транспортно-експедиційні витрати №15012021 від 15.01.2021 страхування вантажу не здійснювалось. Належних та достатніх доказів, які б спростовували наведене відповідачем до суду не надано.
Разом з цим, посилання в оскаржуваному рішенні на відомості прайс-листа не можуть бути самостійною підставою для коригування митної вартості, адже прайс-лист не є обов'язковим документом, що передбачений частиною 2 статті 53 МК України, який має надати декларант під час митного оформлення товару та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідними контрактами та/або інвойсами.
Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №825/15796/16.
Водночас суд відмічає, що не надання позивачем накладної №292101201222004481, яка зазначена у копії митної декларації країни відправлення №Е20200000549883743 також не можуть бути підставою для коригування митної вартості, оскільки фактично не впливає на визначення рівня митної вартості товарів та не є обов'язковим документом, в розрізі положень частини 3 статті 53 МК України, що підтверджує митну вартість.
Отже, беручи до уваги наведене суд вважає, що підстави, які покладені митним органом в основу спірного рішення є необґрунтованими та такими, що спростовуються вище викладеним.
При цьому, суд зазначає, що при вирішенні спору по суті суд не оцінює доводи сторін в частині висновку ДП «Держзовнішінформ» від 09.02.2021 №113/58, оскільки останній не був врахований при прийнятті відповідачем спірного рішення.
Окрім цього, не можуть бути взяті до уваги посилання митного органу на неможливість застосування попередніх методів і визначення митної вартості із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях за МД від 13.11.2020 року №UA00030/2020/422847, МД від 19.01.2021 року №UA500020/2021/1920, оскільки при здійсненні коригування митної вартості в рішенні про коригування митний орган обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які ним використовувалися при визначенні митної вартості за відповідним методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідний товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо). У спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 809/4367/15.
Крім того, аналізуючи доводи обох сторін, суд звертає увагу й на те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем не наведено достатніх підстав, які б вказували не неможливість коригування заявленої позивачем митної вартості товару за жодним іншим методом, що передує резервному (шостому).
Перевіряючи доводи відповідача про те, що здійснення контролю заявленої декларантом митної вартості товарів належить до повноважень митних органів, які були ним реалізовані, а також про те, що позивачем не надано всіх витребуваних у нього додаткових документів, суд зазначає, що митні органи дійсно можуть здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають реалізуватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.
Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що їх ненадання може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.
При цьому, слід враховувати, що стаття 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16 та від 03.04.2018 по справі № 826/8797/16.
Отже, на переконання суду, подані ТОВ «Фабрика рукавних фільтрів» до митного оформлення документи не містять ознак підробки та містять всі числові значення складових митної вартості для визнання такої вартості за ціною договору (контракту) і наявні в них відомості надають можливість перевірити її правильність.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було проведено повного та всебічного дослідження поданих декларантом документів, а натомість здійснено коригування заявленої ним митної вартості товарів з формальних підстав, що не відповідають сутності та змісту виниклих правовідносин.
Таким чином суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийняття ним рішення про коригування митної вартості №UA100080/2021/000003/2 від 28.01.2021.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про не відповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що, в свою чергу зумовлює наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь із відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика рукавних фільтрів» (39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмакова, б. 5д, код ЄДРПОУ 31700904) до Київської митниці Державної митної служби (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості від 28.01.2021 №UA100080/2021/000003/2.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці Державної митної служби (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; код ЄДРПОУ 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика рукавних фільтрів» (39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмакова, б. 5д, код ЄДРПОУ 31700904) сплачений ним судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева