ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 жовтня 2021 року м. Київ № 640/21993/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національне антикорупційне бюро України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням збільшених позовних вимог просить:
визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С., яка полягає у нездійсненні в розумні строки виконавчих дій з виконання виконавчого листа від 12.04.2021 № 640/11970/20 в межах виконавчого провадження №65258137 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України;
визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С., яка полягає у нерозгляді клопотання ОСОБА_1 від 03.07.2021 щодо здійснення активних виконавчих дій з виконання виконавчого листа від 12.04.2021 № 640/11970/20 в межах виконавчого провадження №65258137 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, зокрема винесення постанови про накладення на боржника штрафу;
зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. вчинити дії щодо виконання виконавчого листа від 12.04.2021 № 640/11970/20 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України в межах виконавчого провадження № 65258137 в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», п. 7 Переліку виконавчих дій та строків їх вчинення, що є додатком до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 (із змінами), а також іншими положенням законодавства;
визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 17.08.2021 у виконавчому провадженні № 65258137 про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 16.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Від третьої особи надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини дев"ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Згідно із частиною першою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд вирішує питання щодо провадження за яким буде розглядатися справа при відкритті провадження у справі.
Частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, предметом розгляду даної справи є правомірність дій/рішень головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С., вчинених в межах виконавчого провадження № 65258137 по примусовому виконанню виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2021 № 640/11970/20.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення заперечень третьої особи та призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
При цьому, суд критично ставиться до посилань третьої особи на положення пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки предметом розгляду даної справи не є прийняття позивача на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Керуючись положеннями ст.ст. 171, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити Національному антикорупційному бюро України щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.А. Бояринцева