печерський районний суд міста києва
Справа № 757/70617/17-ц
29 вересня 2021 року Печерський районний суд м. Києва
суддя: Матійчук Г.О.
секретар судового засідання: Сеньковська В.Я.,
справа № 757/70617/17-ц
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - Бригинець Анюти Анатоліївни, заінтересована особа (позивач): ОСОБА_1 , про поворот виконання рішення суду,-
У червні 2021 року до суду надійшла заява АТ КБ «ПриватБанк» про поворот виконання рішення, в якій порушено питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку 5 739 494,53 грн.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2019 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 12.06.2019 року задоволено позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк».
Стягнуто з останнього на користь позивача кошти в розмірі 800 000 грн внесені як вклади та 135 000 дол. США. Також стягнуто кошти в розмірі 507 063, 02 грн відсотків по вкладах та 41 370, 96 дол. США. Вирішено питання розподілу судових витрат.
20.08.2018 рокуДепартаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №59860702 за виконавчим листом №757/70617/17 про стягнення боргу з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 .
В порядку примусового виконання рішення 23.08.2019 року з АТ КБ «ПриватБанк» стягнуто 6 313 621,55 грн, з яких 5 739 494,53 - сума основного боргу, а 573 949,54 грн, 177,57 грн витрати, пов'язані з виконавчими діями (виконавчий збір).
Постановою Верховного Суду від 29.01.2020 року частково задоволено касаційну скаргу банку, а саме - скасовано постанову Київського апеляційного суду від 12.06.2019 року, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Постановою Київського апеляційного суду від 03.08.2020 року скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2019 року та ухвалено нове про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк».
Оскільки виконавчою службою було виконано рішення суду, яке в подальшому було скасовано, заявник вважає, що є всі підстави для здійснення повороту виконання рішення.
Посилаючись на вказані обставини просить заяву задовольнити.
В судове засідання заявник не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив проводити судове засідання у справі №757/70617/17-ц за його відсутності, вказану заяву підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2019 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 12.06.2019 року задоволено позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк».
Стягнуто з останнього на користь позивача кошти в розмірі 800 000 грн внесені як вклади та 135 000 дол. США. Також стягнуто кошти в розмірі 507 063, 02 грн відсотків по вкладах та 41 370, 96 дол. США. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 29.01.2020 року частково задоволено касаційну скаргу банку, а саме - скасовано постанову Київського апеляційного суду від 12.06.2019 року, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.
За результатами розгляду справи при новому апеляційному розгляді, постановою Київського апеляційного суду від 03.08.2020 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нову постанову про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк».
Заявником до заяви про поворот виконання рішення додані копії:
- реєстру платіжних вимог №21/20 від 21.08.2019 р. (а.с. 44);
- платіжної вимоги №21/20 від 21.08.2019 р. (а.с. 45);
- роздруківку «Результати пошуку виконавчих проваджень в АСВП. Дата та час пошуку: 15.06.2021 18:22» (а.с. 46);
- виписку по рахунку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 за період 23.08.2019 по 23.08.2019 (а.с. 47).
Згідно ч. 1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3)відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 444 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він відмовляє в позові повністю.
Згідно ч. 5 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Вимогами ч. 6 ст. 444 ЦПК України визначено, що до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Відповідно до ч. 9 ст. 444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року №13-рп/2011, зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.
Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.
За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.
Поворот виконання рішення допускається за умови фактичного виконання рішення, яке в подальшому було скасовано.
Заявником до суду не надано доказів фактичного виконання рішення.
Додані заявником до заяви копії реєстру платіжних вимог №21/20 від 21.08.2019 р., платіжна вимога №21/20 від 21.08.2019 р. та виписка по рахунку АТКБ «ПриватБанк» не можуть слугувати доказом фактичного виконання рішення.
За ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.ч. 1-3 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
До того ж вищевказані копії не засвідчені в установленому статтею 95 ЦПК України порядку.
Слід відзначити, що однією з підстав скасування Верховним Судом постанови апеляційного суду у цій справі, є саме не додержання судами нижчих інстанцій вимог щодо перевірки оригіналів договорів банківських вкладів та квитанцій в судовому засіданні.
В даному випадку, при розгляді заяви про поворот виконання рішення заявником не надано суду для огляду оригінали реєстру платіжних вимог №21/20 від 21.08.2019 р. та платіжної вимоги №21/20 від 21.08.2019 р.
Крім того, заявник не доведено, що за скасованим рішенням суду було відкрито виконавче провадження. Суду не надані копії постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про його закриття в зв'язку з виконанням.
Суд не бере до уваги роздруківку - «Результат пошуку виконавчих проваджень в АСВП. Дата та час пошуку: 15.06.2021 18:22» (а.с. 46), як доказ виконання судового рішення, оскільки з неї не вбачається, що стягувач ОСОБА_1 (без ідентифікації даних) та позивач у справі 757/70617/17 є однією і тією самою особою.
Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням. Однак в цьому випадку не знайшов свого підтвердження факт виконання скасованого рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, заява задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 353, 444 ЦПК України суд, -
Заяву представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - Бригинець Анюти Анатоліївни, заінтересована особа (позивач): ОСОБА_1 , про поворот виконання рішення суду -залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя Г.О. Матійчук