05.10.2021 Справа №607/10569/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого Братасюка В.М.
за участю секретаря Паславської О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та в обґрунтування своїх вимог вказує на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 22.03.2017 року з відповідача було стягнуто на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 850грн. щомісячно, починаючи з 30 січня 2017 р. до досягнення дитиною повноліття. Однак, в даний час рівень життя змінився, їй не вистачає визначеної судом суми аліментів для належного виховання та утримання дитини. У зв'язку з цим просить суд змінити розмір аліментів та встановити розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн.щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з щорічною індексацією, до досягнення дитиною повноліття.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за власної відсутності, позов підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, подано письмову заяву за змістом котрої відповідач просить суд взяти до уваги, що на даний час не працює, у нього відсутній постійний заробіток, тому він в змозі оплачувати аліменти у розмірі 1300-1500грн., також він має іншу сім'ю, та дітей, яких утримує.
Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
Позивач ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який розірвано 12.06.2012року рішенням Тернопільського міськрайонного суду.
В шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 виданим 14.02.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області.
07.10.2013року рішенням Тернопільського міськрайонного суду, вирішено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 470грн. щомісячно, починаючи стягувати з 25.07.2013року до досягнення дитиною повноліття.
22.03.2017року Тернопільським міськрайонним судом було винесено рішення про збільшення розміру аліментів, ухвалено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 850 грн. щомісячно, починаючи стягувати з 30.01.2017року до досягнення дитиною повноліття.
Неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю за адресою АДРЕСА_1 , в орендованій квартирі, за яку згідно договору найму (оренди) в місяць необхідно оплатити 160 доларів США.
ОСОБА_5 , є ученицею Тернопільської української гімназії імені І. Франка №1, займається спортивними танцями у танцювальному клубі «Альянс» за вноситься плата 500 грн., відвідує Тернопільську художню школу ім.М.Бойчука, плата за навчання становить 220грн.
Відповідач ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 , що стверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції 01.03.2014року, мають спільну дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Як вбачається із інформації наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України за період з 01.01.2018року по 01.06.2021 року ОСОБА_2 періодично здійснював перетинання державного кордону України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст. 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Судом встановлено, що на даний час у позивача витрати по належному утриманню та вихованню дитини збільшилися в порівнянні з тим розміром аліментів, який був раніше встановлений.
Суд також бере до уваги і те, що у період з 2017 по 2021 роки зріс рівень споживчих цін та життя в Україні, оскільки ця обставина є загальновідомою, то не потребує доказування за правилами ст. 82 ч.3 ЦПК України.
Згідно частиною другою статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 8 Закону України “Про охорону дитинства” передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно ч.2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не заперечує щодо стягнення з нього аліментів в розмірі 1300-1500грн., однак суд вважає, що даний розмір не є достатнім для гармонійного розвитку дитини, крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_2 є працездатного віку, будь-яких доказів, що за станом здоров'я чи матеріальним становищем він не може виконувати своїх обов'язків щодо утримання дитини не здобуто, посилання відповідача, що він не працює, суд до уваги не приймає, оскільки наявні дані про регулярний перетин державного кордону може свідчити виключно про отримання доходу за кордоном.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, необхідність забезпечення прав неповнолітньої доньки сторін на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, беручи до уваги те, що обов'язок щодо утримання дітей покладається рівною мірою на обох батьків, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення шляхом збільшення розміру аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22.03.2017року, встановивши розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 гривень щомісячно, але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання чинності рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття, з щорічною індексацією.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 192 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів задовольнити.
Змінити розмір аліментів, визначених рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.03.2017 року.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 гривень щомісячно, але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, з щорічною індексацією.
Припинити, з дня набрання чинності рішення суду, стягнення із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 850 гривень на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.03.2017року, а також виконавчого листа, виданого на його виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 908 гривень судового збору в дохід держави.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня складання повного тексту, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня з дня складання повного тексту, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .
Головуючий суддяВ. М. Братасюк