Номер провадження 2/243/2747/2021
Номер справи 243/9491/21
«12» жовтня 2021 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Хаустової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Корчма О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №4 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити пені дії - виплатити недоотриману спадкодавцем суму пенсії, -
ОСОБА_2 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити пені дії - виплатити недоотриману спадкодавцем суму пенсії, яка обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Хрустальний Луганської області померла її бабуся - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої увійшла недоотримана нею пенсія у сумі 79099,82 грн., яка знаходиться у відповідача.
19 липня 2021 року приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Забродою Р.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом.
Під час оформлення документів для спадкової справи нотаріусом було зроблено запит до відповідача щодо суми недоотриманої спадкодавцем пенсії для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Згідно отриманої відповіді сума недоотриманої пенсії на теперішній час становить 20568,18 грн. Решту відповідач не нараховує та не вважає її недоотриманою, посилаючись на норми ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вказує, що Пенсійний фонд зобов'язаний виплатити недоотриману пенсію за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Грошові кошти у сумі 20568,18 грн., які відповідач вважає такою, що входить до складу спадщини, також відмовляється виплачувати, посилаючись на брак коштів.
Просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області виплатити на її, ОСОБА_2 , користь недоотриману спадкодавцем пенсію в сумі 79 099,82, нараховану померлій ОСОБА_3 , яка входить до складу її спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 липня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Заброда Р.В., запис у реєстрі № 925.
- стягнути з відповідача на її, ОСОБА_2 , користь, судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 27 вересня 2021 року представник позивача надав до суду Заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, та справу розглянути без їх участі (а.с.27).
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій
області, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
04 жовтня 2021 року представник відповідача надав до суду Відзив на позовну заяву, згідно якого вказав, що заперечує проти позовних вимог та вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Згідно із ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Системний аналіз положень статей 1219 ЦК України та статті 1227 ЦК України, при застосуванні до встановлених у цій справі обставин, дає підстави для висновку, що потрібно розрізняти: право на пенсію як об'єкт цивільних прав), яке нерозривно пов'язане із особою і яке, відповідно не входить до складу спадщини та припиняється зі смертю особи, яка мала таке право; та право на суми пенсії, які нараховані за життя спадкодавцю, тобто належали йому, але не отриманні ним за життя, які передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року по справі № 428/12730/19 вказано, що при вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.
Подібний за змістом висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 243/2404/19-ц, від 14 квітня 2020 року у справі № 431/6232/16-ц, від 09 грудня 2020 року у справі № 243/9613/19-ц.
На запит нотаріуса, управління надало відповідь з повідомленням про суму недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_3 у розмірі 20568,18 грн. з приписом: «Згідно частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-ІV нараховані суми, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, тобто розмір пенсії буде зменшено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду особи, яка має право на спадщину із оформленим свідоцтвом про право на спадщину.
Заяву на виплату недоотриманної пенсії було надано позивачем 23 липня 2021 року.
На підставі частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» від 09.7.2003 року за № 1058-ІV та відповідно до листів - роз'яснень Пенсійного фонду України від 02.12.2008 № 21254/02-40 та від 31.05.2010 №9314/02-40 щодо виплати недоотриманої пенсії померлого пенсіонера, розмір недоотриманої пенсії буде зменшено в залежності від дати звернення до управління Пенсійного фонду, оскільки за життя ОСОБА_3 не виявила бажання поновити виплату пенсії та не звернулася до управління з заявою, пенсійна виплата не нараховувалася.
У зв'язку з відсутністю фінансування недоотриману пенсію ОСОБА_3 позивачу не виплачено, тому Головне управління вважає спір передчасним.
З урахуванням викладеного, Головне управління вважає, що оскільки управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі (а.с.35-36).
Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити пені дії - виплатити недоотриману спадкодавцем суму пенсії, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Згідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.
Зі Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05 травня 2021 року Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Хрустальний Луганської області померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).
З Листа Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області від 28 червня 2021 року вбачається, що по пенсійній справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була зареєстрована як переселенець за адресою: АДРЕСА_1 , загальна сума заборгованості за життя за період з 01 березня 2016 року по 30 квітня 2018 року та з 01 червня 2018 року по 30 листопада 2018 року складає 79 099,82 грн. Згідно статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, тобто розмір недоотриманої пенсії буде зменшено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду особи, яка має право на спадщину із оформленим свідоцтвом про право на спадщину. Виходячи з викладеного, недоотримана пенсія на теперішній час по пенсійній справі ОСОБА_3 з 01 червня 2018 року по 30 листопада
2018 року (включно по місяць недоотримання) складає 20 568,18 грн. (а.с.13).
Зі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 19 липня 2021 року, приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Заброда Р.В., вбачається, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її онука - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії у розмірі 79 099,82 грн., належних спадкодавцю на підставі повідомлення № 0567-04-8/12197 від 28 травня 2021 року, виданого Слов'янським об'єднаним управлінням Пенсійного Фонду України Донецької області (а.с.6).
З Листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28 серпня 2021 року вбачається, що ОСОБА_3 знаходилась на обліку та отримувала пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкової державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), як внутрішньо переміщена особа, в Слов'янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (далі - управління). Згідно матеріалів пенсійна справа знята з обліку у зв'язку із смертю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до вимог статті 52 Закону № 1058 сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на дені його смерті. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Статтею 46 Закону №1058 передбачено, що нараховані суми пенсії на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, у зв'язку з чим вищезазначений розмір недоотриманої пенсії може бути зменшено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України особи, яка має право на спадщину, із оформленим свідоцтвом про спадщину.
Таким чином, розмір недоотриманої пенсії розраховується за період відповідно до частини першої статті 46 Закону №1058, де датою звернення за отриманням пенсії є день звернення спадкоємця з усіма необхідними документами.
Суми, що належали одержувачу ОСОБА_3 будуть нараховані та виплачені після перевірки наданих документів та за наявності відповідного фінансування на означені цілі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про поховання та похоронну справу» та статті 21 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу є конфіденційною. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються та охороняються законом.
Матеріали пенсійної справи свідчать про їх належність до персональних даних та конфіденційної інформації про особу, збирання, зберігання, використання та поширення яких з урахуванням частини другої статті 32 Конституції України, частини другої статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом.
Відповідно до Закону № 1058 тільки пенсіонер може отримувати безоплатно відомості, внесені до його персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду України, та в порядку, визначеного цим законом. Чинним законодавством не передбачене право спадкоємця на отримання відомостей з персональної облікової картки померлого пенсіонера або про стан здійснених йому виплат.
Згідно із діючим законодавством довідка про розмір недоотриманої пенсії померлого пенсіонера може бути надана органами Пенсійного фонду України тільки по запиту нотаріуса, який згідно статті 46 Закону України «Про нотаріат», мас право витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, або суду (а.с.14).
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що спадковою масою є недоотримана пенсія, що залишилася після смерті бабусі позивача - ОСОБА_3 у розмірі 79099,82 грн.
Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не визнається за позивачем право на недоотриману пенсію померлої бабусі - ОСОБА_3 у розмірі 79099,82 грн.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків
(спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України та п. 3.14 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із наступними змінами та доповненнями незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини може мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
Вказане також підтверджене і роз'ясненнями, наданими у п. 1 Узагальненої судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, зі змісту якого вбачається, що відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язки спадкоємця звернутися за Свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у вигляді втрати права на спадщину.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав Свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та/або не здійснив його державної реєстрації (а.с.1299 ЦК України).
Захист прав громадян та юридичних осіб на нерухоме майно, здійснюється відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, шляхом визнання прав.
Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Умови для отримання Свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі в позивача немає, тому, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» його вимога про визнання права на спадщину підлягає судовому розгляду.
У відповідності зі ст. 328 ЦК України право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.
Таким чином, позивачем ОСОБА_2 правомірно набуто право на спадщину за законом, відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України після смерті бабусі ОСОБА_3 , до складу якої увійшло і право на недоотриману нею пенсію у розмірі 79099,82 грн.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно частин першої та третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що
нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Під час визначення обсягу спадщини необхідно виходити з того, що права та обов'язки, суб'єктом яких був спадкодавець на час відкриття спадщини, переходять до його спадкоємців. Спростування цієї презумпції можливе лише у випадках, коли права та обов'язки є нерозривно пов'язаними з особою спадкодавця. Отже, закон вказує, що до складу спадщини не включаються особисті немайнові права. Безпосередньою ознакою немайнових прав є невіддільність останніх від особи їхнього носія.
Пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Таким чином, право на аліменти, пенсії та інші соціальні виплати, як на періодичні платежі, не входить до складу спадщини, оскільки мають на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у сімейних, соціальних та трудових відносинах. Однак наведене правило не застосовується до випадків, коли зазначені суми були нараховані, але не одержані спадкодавцем і за умови відсутності членів його сім'ї, бажаючих їх отримати. В такому випадку належить застосовувати ст. 1227 ЦК України.
Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Аналізуючи наведені правові норми вбачається, що до складу спадщини входить сума пенсії, яка була нарахована, але не отримана спадкодавцем за життя з незалежних від нього причин.
Зміст ч. 3 ст. 52 Закону України № 1058-IV також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідач у Відзиві на позовну заяву посилається на положення ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.35-36).
У відповідності до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Згідно пп. 2.26 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається Свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, Свідоцтво про смерть, Свідоцтво про право на спадщину.
Таким чином, діючим законодавством, в залежності від моменту звернення, визначено два шляхи для отримання недоодержаної пенсії померлого пенсіонера, а саме: в межах шестимісячного строку з моменту смерті пенсіонера, у разі звернення членів сім'ї та зі спливом зазначеного строку спадкоємцями померлого пенсіонера.
Як зазначалось вище при оформленні прав на недоотриману пенсію після померлого пенсіонера, спадкоємцям з-поміж інших документів необхідно подати до органу, що призначає пенсію, Свідоцтво про право на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину за законом є правовстановлюючим документом та з його отриманням позивач набула всіх прав і обов'язків спадкоємця, а отже право власності якого вона набула є правом спадкоємця на успадковане майно, й має відмінний за характером від процедури отримання членами сім'ї померлого пенсіонера сум недоодержаної пенсії.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Суд відхиляє доводи відповідача, які ґрунтуються на частині першій статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, оскільки дана правова норма розповсюджується на пенсіонерів, які є власниками своїх особистих пенсій, тобто на тих, що не померли, та ніяким чином не стосується правовідносин щодо спадщини.
Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою ст. 16 Цивільного Кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, суд прийшов до переконання, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті успадкованої ним суми пенсії після смерті спадкодавця у розмірі 79099,82 грн.
Крім того, зміст ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 1227 ЦК України також узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Суд звертає увагу на те, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення ч. ч. 2 та 3ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Таким чином, суд дійшов висновку, що правовідносини з приводу нарахування та обліку недоотриманої пенсії померлого пенсіонера мають регулюватись спеціальною ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без урахування норм ст. 46.
З огляду на викладене, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що загальна сума заборгованості за життя померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 складає 79099,82 грн. (а.с.13), та успадкована ОСОБА_2 як недоодержана пенсія - 79099,82 грн. (а.с. 6), то невиплачена пенсія, яка увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 складає 79099,82 грн., яка повинна бути виплачена позивачу, як майно, яке увійшло до складу спадщини.
Виплатити в добровільному порядку зазначену заборгованість відповідач відмовляється, у зв'язку із чим позивач була вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1). Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2).
Статтею 386 ЦК України встановлені засади захисту права власності та передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності (ч.1). Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч.2).
Статтею 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
З огляду на викладене, з врахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 79099,82 грн. на користь позивача ОСОБА_2 з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є доведеними та підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. п. 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1% відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2021 року складає 2270,00 грн.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн. (а.с.15).
Суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача суми недоотриманої за життя ОСОБА_3 пенсії у розмірі 79099,82 грн.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.15,16,25,328,1216,1217, 1218, 1227,1261 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити пені дії - виплатити недоотриману спадкодавцем суму пенсії - задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 40329345, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, будинок № 8, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , недоотриману за життя пенсію ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 79 099,82 грн. ( сімдесят дев'ять тисяч дев'яносто дев'ять грн. 82 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 40329345, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, будинок № 8, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 908,00 грн.(дев'ятсот вісім грн. 00 коп.).
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Повне судове рішення складено 12 жовтня 2021 року.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Т.А. Хаустова.