Копія:
Справа №2-332/10
«17» червня 2010 року Сумський районний суд Сумської області у складі:
Головуючого - судді Моісеєнко О.М.,
При секретарі Землюк А.П.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу за позовом
ОСОБА_1
До ОСОБА_2
Про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення,
Встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом з тих підстав, що їй на праві спільної сумісної власності разом з позивачем та їх двома дітьми належить квартира АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу у 2008 році відповідач перешкоджє їй з дітьми користуватись вказаною квартирою. Просила винести рішення про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселити її разом з дітьми до житлового приміщення.
У судовому засіданні позов підтримала повністю і суду пояснила, що на теперішній час у неї немає ключа від квартири, в якій відповідача замінив замки на вхідних дверях, крім того він не дозволяє їй на дітям користуватись квартирою.
Відповідач під час розгляду справи у суді позов визнав частково і суду пояснив, що він згоден, щоб його неповнолітні діти користувались квартирою, за їх бажанням в ній проживали. Проти проживання у квартирі позивача категорично заперечує, оскільки квартира має одну житлову кімнату, позивач сама залишила квартиру з речами. Він не довіряє їй свого майна і не бажає перебування її у квартирі. Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, свідчення свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 квітня 1995 року, від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: синів ОСОБА_8, 1996 року народження, ОСОБА_4, 2002 року народження, які значаться зареєстрованими в АДРЕСА_1, але фактично за вказаною адресою не проживають (а.с.5). Рішенням суду від 28 жовтня 2008 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.6).
За час перебування сторін у шлюбі сім»єю у складі 4-х осіб (сторін по справі та їх неповнолітніх дітей) була, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизована квартира АДРЕСА_1, про що Косівщинською сільською радою 30 листопада 2006 року видане свідоцтво про право власності на житло (а.с.7).
Відповідно до ст.60 СК України, ст.368 ЦК України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить чоловіку та жінці на праві спільної сумісної власності. Виходячи з цього, право власності на квартиру, набуте в порядку приватизації (відчуження житлового фонду на користь громадян), належить всим співвласникам.
Згідно з положеннями ст.150 ЖК України, ст.12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир користуються нею для особистого проживання та мають право розпорядитись нею на свій розсуд.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду пояснили, що позивач ОСОБА_1 у спірній квартирі не проживає, у квартирі вони бачили лише їх дітей. Від відповідача їм відомо, що позивач сама поїхала, а за час його відсутності вивезла спільні меблі та речі. Він не бажає її проживання у квартирі.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що подружжя роз»їхалось біля року назад, ОСОБА_1 забрала речі. З лютого місяця 2010 року позивач біля 4 разів приходила до спірної квартири, але потрапити змоги не мала через те, що у неї не було ключа від вхідних дверей, одного разу чекали повернення ОСОБА_2.у неї вдома. Від позивача їй відомо, що відповідач замінив замки на вхідних дверях.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні квартирою, яка є спільною сумісною власністю. Цю обставину не заперечив відповідач, оскільки вважає, що сторони не зможуть належним чином разом користуватись однокімнатною квартирою.
Однак, згідно ст.319 ЦК України, власник має право володіти, користуватись, розпоряджатись своїм майном на свій розсуд. Відповідно до ст.321 ЦК України, ніхто не може бути позбавлений права власності без підстав, передбачених законом. Таких підстав відповідачем не названо та доказів про їх існування суду не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.213,215, 218 ЦПК України, ст.ст.319, 321, 368 ЦК України, ст.150 ЖК України, ст.60 СК України, ст.12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд
Вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Вселити ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_4 у належну їм на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1.
Зобов»язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_4 перешкод у користуванні вказаною квартирою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сто двадцять вісім грн. судових витрат по справі.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга - протягом двадцяти днів з дня подання заяви.
Суддя