Кіровоградської області
"17" червня 2010 р.Справа № 17/56
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/56
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Шельф", с.Гоголів Броварського району Київської області
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія смаку", с. Наглядівка Компаніївського району Кіровоградської області
про стягнення 7454,38 грн.
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Шельф" (далі- ТОВ "Шельф") подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія смаку" (далі - ТОВ "ДК Імперія смаку") про стягнення заборгованості в сумі 7454,38 грн., з яких 7351,92 грн. - борг за поставлений товар, 18,13 грн. - 3% річних, 66,17 грн. - інфляційні втрати та 18,16 грн. - пеня.
Позивач в судовому засіданні 17.06.2010 року участі не брав, проте надіслав клопотання №131 від 14.06.2010 року (вх. №02-15/18993 від 17.06.2010 року) про розгляд справи без участі його повноважного представника (а.с. 97-98).
Відповідач в судовому засіданні 17.06.2010 року участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 86, 87), причини неявки не повідомив, позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не подав.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Шельф" та товариством з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія смаку" існували цивільно-правові відносини, що підтверджується наступними документами: видатковою накладною №ШФЦ-06454 від 20.08.2009 року та видатковою накладною №ШФЦ-09471 від 26.11.2009 року (а.с. 34-35, 83, 85). Відповідно до вказаних документів відповідач отримав від позивача товар (продукти харчування) на загальну суму 9485,95 грн.
У відповідності до пункту 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Дії сторін свідчать про те, що між ними виникли зобов'язання з купівлі-продажу, в силу яких одна сторона (позивач) зобов'язується передати товар у власність іншій стороні, а інша сторона (відповідач) зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, оскільки підписи на накладних, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.83,85), свідчать про отримання відповідачем товару та про виникнення у нього обов'язку по оплаті його вартості.
Частину товару на суму 435,23 грн. ТОВ "ДК Імперія Смаку" було повернуто постачальнику, що підтверджується накладною №БИВ00262 від 05.11.2009 року (а.с.84).
За решту товару, отриманого за накладними №ШФЦ-06454 від 20.08.2009 року та №ШФЦ-09471 від 26.11.2009 року, відповідач розрахувався частково: на суму 1698,80 грн., що підтверджується банківською випискою від 02.11.2009 року (а.с. 37-38), внаслідок чого виникла заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "Шельф" в сумі 7351,92 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 05.02.2010 року, який підписаний відповідачем без зауважень та скріплений печаткою товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія смаку" (а.с. 23).
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи вимогу №64 від 24.03.2010 року про оплату вартості поставленого товару в сумі 7351,92 грн. відповідачеві було направлено 29.03.2010 року, проте зазначена вимога була повернута органом поштового зв'язку на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Шельф" з відміткою від 18.04.2010 р. на конверті: "за відмовою адресата від одержання" (а.с. 28-29).
В матеріалах справи відсутні та на вимогу суду не надані докази повернення відповідачем позивачеві товару (продуктів харчування) чи оплати його вартості в повному обсязі, а тому позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія смаку" 7351,92 грн. боргу за поставлений за накладними №ШФ06454 від 20.08.2009 року та №ШФЦ-09471 від 26.11.2009 року товар заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 18,16 грн. за неналежне виконання зобов'язання, яку він також просить стягнути з ТОВ "ДК Імперія Смаку" на користь ТОВ "Шельф".
У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до правил статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
В силу статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Враховуючи викладені норми, а також те, що сторони не обумовили в письмовій формі порядок та умови забезпечення виконання зобов'язання, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 18,16 грн. за період з 07.04.2010 року по 07.05.2010 року заявлені необґрунтовано і задоволенню не підлягають.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочку виконання зобов'язання по оплаті товару, отриманого за видатковими накладними №ШФ06454 від 20.08.2009 року та №ШФЦ-09471 від 26.11.2009 року, 3% річних в сумі 18,13 грн. та інфляційні збитки в сумі 66,17 грн.
У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наведену норму, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 18,13 грн. 3% річних за період з 26.04.2010 року по 25.05.2010 року заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Проте в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 66,17 грн. за період з квітня місяця 2010 року по травень місяць 2010 року слід відмовити, оскільки згідно офіційних даних Державного комітету статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у квітні 2010 року становив 99,7 відсотка порівняно з березнем 2010 року, у травні 2010 року - 99,4 відсотка порівняно з квітнем 2010 року.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія смаку" (28430, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Наглядівка, вул. Набережна, 1, ідентифікаційний код 33962746, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шельф" (07452, Київська область, Броварський район, с. Гоголів, вул. Жовтнева, 82, р/р 26003080452101 в АТ "Сведбанк" (публічне) м.Київ, МФО 300164, ідентифікаційний код 30444641) - 7351,92 грн. боргу, 18,13 грн. 3% річних, 73,70 грн. державного мита та 233,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя С.В. Таран