справа № 373/566/21 головуючий у суді І інстанції Рева О.І.
провадження № 22-ц/824/11957/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
11 жовтня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Верланова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У квітні 2021 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 06 серпня 2011 року у розмірі 40 328 грн. 07 коп. станом на 21 березня 2021 року, яка складається з наступного: 32 471 грн. 31 коп. - заборгованість за кредитом, 7 856,76 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 серпня 2011 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до позивача, у зв'язку із чим підписала заяву. При підписанні заяви відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява на отримання кредиту разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. Відповідач ознайомлена із умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується її підписом у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банку про їх затвердження. Проте, відповідачем умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого утворилася заборгованість перед банком.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2021 року позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06 серпня 2011 року у розмірі 32 471 грн. 31 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості через неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, а в іншій частині рішення суду залишити без змін.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідач особистим підписом засвідчила, що вона ознайомилася з тарифами, які були надані їй у письмовому вигляді. У момент відкриття рахунку та встановлення кредитного ліміту відповідач особисто підписалася про ознайомлення з тарифами, а саме довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 06 серпня 2011 року. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, отримувала кредитні кошти з власної ініціативи, а також здійснювала частково погашення заборгованості по кредитному договору. Активація картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору. Відповідач також зверталася до банку з метою перевипуску картки. Відповідач також особисто підписала паспорт споживчого кредитування від 18 травня 2020 року. Розрахунок заборгованості відповідачем не оскаржувався. Докази належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідачем надані не були. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної картки відповідача, всі операції за кредитною карткою. Виписка є належним та допустимим доказом у справі. Відсутність підпису боржника на відповідних умовах та правилах не свідчить про неукладеність договору. Відповідач користувалася кредитними коштами, а тому зобов'язана їх повернути та сплатити відсотки за користування кредитом. При укладенні договору відсоткова ставка була зазначена 2,5 % в місяць в довідці про умови кредитування та в тарифах банку. Оскаржуване рішення призводить до нехтування принципами платності кредитного договору, наносить істотну шкоду усім споживачам банківських послуг, банку та у цілому порушує стабільність функціонування фінансового сектору держави. Необхідність сплати боржником процентів кредитору також передбачає ст. 169 Кодексу європейського договірного права. Встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернула, суд першої інстанції не мав жодних підстав відмовляти у стягненні відсотків по кредиту. Відповідач особисто знімала кошти та здійснювала погашення заборгованості, що чітко вбачається з виписки та розрахунку заборгованості. Відповідач знала про умови укладеного договору, тарифи банку та прийняла їх. Суд першої інстанції безпідставно послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 та у даній справі суд мав би відступити від висновків, що містяться у зазначеній постанові. Укладення договору відповідачем у відповідності до ст. 634 ЦК України є доведеним.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 06 серпня 2011 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, відповідно до якої відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг (а.с.18).
Згідно розрахунку, наданого АТ КБ «Приватбанк», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 06 серпня 2011 року складає 40 328 грн. 07 коп., з яких: 32 471 грн. 31 коп. - заборгованість за кредитом, 7 856,76 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом (а.с.14).
Ухвалюючи рішення в частині відмови у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів щодо виникнення між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин на умовах, зазначених позивачем, щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення.
Однак, апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з позовом, АТ КБ «Приватбанк» зазначає, що ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, довідку з номерами виданих ОСОБА_1 кредитних карток,
довідку про Умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» по договору SAMDN50000048470250, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, виписку за договором станом на 23 березня 2021 року.
В анкеті-заяві не зазначено розмір кредитного ліміту, яку картку отримала ОСОБА_1 .
Разом з тим, суду було надано виписку по рахунку, яка є доказом підтвердження заборгованості та її розміру.
Суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом і в цій частині рішення суду відповідачем не оскаржується.
АТ КБ «Приватбанк» оскаржує рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченими відсотками вважаючи, що суд першої інстанції безпідставно не стягнув їх на користь позивача.
З наявної у матеріалах справи анкети-заяви від 06 серпня 2011 року, яка містить підпис позичальника, вбачається, що розмір відсотків не зазначено.
Натомість, до позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» долучив довідку про Умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.19), яка містить базову процентну ставку.
Вказана довідка є належним доказом погодження між сторонами розміру та порядку нарахування відсотків на підставі укладеного 06 серпня 2011 року кредитного договору, оскільки вона підписана самим позичальником у день підписання анкети-заяви, в ній зазначено прізвище, ім'я та по батькові позичальника « ОСОБА_1 », її ідентифікаційний номер. За таких обставин, є всі підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір відсотків за кредитним договором.
Враховуючи вищезазначене, АТ КБ «Приватбанк» надано докази погодження між сторонами розміру відсотків. ОСОБА_1 була обізнана про розгляд справи судом, отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками (а.с.72-73). Проте, жодних заперечень щодо пред'явленого до неї позову ОСОБА_1 не подала, заявлений до стягнення позивачем розмір заборгованості, у тому числі, по відсотках, порядок її нарахування не оспорила та не спростувала. Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою також була отримана відповідачем (а.с.109). Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 також не подала.
Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення відсотків не відповідають фактичним обставинам справи, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення в цій частині нового рішення по суті вимог позивача.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог відповідачем не оскаржувалося, а, відтак, в апеляційному порядку не переглядається.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк» сплатив судовий збір у розмірі 3 405 грн. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, сплачений ним судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову скасувати та прийняти в цій частині постанову.
Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження - вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за відсотками у розмірі 7 856 (сім тисяч вісімсот п'ятдесят шість) гривень, 76 копійок та судовий збір у розмірі 3 405 (три тисячі чотириста п'ять) гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Верланов С.М.