Справа 759/3216/20 Головуючий у І-й інстанції - Шум Л.М.
апеляційне провадження № 22-ц/824/10135/2021 Доповідач Заришняк Г.М
07 жовтня 2021 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Кулікової С.В., Болотова Є.В.
при секретарі - Діденку А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 квітня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори про поновлення строку для прийняття спадщини,-
В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори про поновлення строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позову вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді 1/4 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . 03.09.2019 року позивач разом із братом, ОСОБА_3 звернулись до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з метою подачі відповідних заяв про отримання свідоцтва про спадщину. Зазначену заяву у неї не прийняли, мотивуючи тим, що в її паспорті не вклеєна фотографія про досягнення віку у 45 років. Для усунення зазначеного порушення, а саме з метою вклеювання фото в паспорт, вона звернулась до районного Центру надання адміністративних послуг, в якому враховуючи зміни до законодавства, їй повідомили, що в паспорті старого зразку фото не вклеюють, а видають нові паспорти у формі ID-картки. У зв'язку із величезною кількістю звернень громадян за такими паспортами та нестачу бланків, новий паспорт видано їй лише 06.11.2019 року. Отже, у встановлений шестимісячний строк вона не змогла скористатись належним їй правом по закону та подати відповідну заяву про прийняття спадщини з поважних причин, а саме через відсутність належним чином оформленого паспорта громадянина України, та відсутність з підстав, які від неї не залежали, можливості вчасно вклеїти фото у її паспорт старого зразка.
Зазначала, що після отримання паспорта нового зразка вона надіслала нотаріально засвідчену заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину та направила її поштою до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори. У відповідь на вказану заяву нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Матвєєнковій О.В. було повідомлено, що начебто вона відмовилась від спадкового майна, в зв'язку з чим вона не має право на спадкування, та що 28.02.2020 року призначено видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері на спадкоємця, який прийняв спадщину.
Враховуючи наведене, позивач просила суд поновити їй строк для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити додатковий строк для прийняття спадщини.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20 квітня 2021 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позову в повному обсязі.
В поданому відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив подану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №4403 (а.с. 6,36). На момент смерті ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.87).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є її донькою, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.56)
Як вбачається з свідоцтва про право власності на житло від 07.12.2009 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 в рівних частинах належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (а.с.7, 41)
Отже, у позивачки виникли цивільно-правові відносини щодо спадкування за законом на майно після смерті її матері ОСОБА_5 .
Також судом було встановлено, що 05.08.2019 року до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини (а.с.35).
03.09.2019 року до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори надійшла заява від ОСОБА_1 про відмову від спадкового майна на користь ОСОБА_3 (а.с. 50) та 06.09.2019 року зареєстровано спадкову справу за №1201/2019 (а.с.53).
27.12.2019 року ОСОБА_1 складено заяву про видачу свідоцтва про право спадщини за законом, яка скерована до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори (а.с.73-74, 77-78).
Відповідно до ч.ч.13 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За змістом до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Згідно з ч. 2 ст. 1275 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
Як видно з доводів представника позивачки, ОСОБА_1 не проживала із спадкодавцем ОСОБА_2 .
Зі спадкової справи вбачається, що 03.09.2019 року позивачка скористалась своїм правом та направила до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори заяву про відмову від спадкового майна на користь ОСОБА_3 .
В подальшому, 02.01.2020 року на адресу Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, на яку Дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою надано відповідь №8/02-14 від 02.01.2020 року про те, що заява ОСОБА_1 долучена до спадкової справи та повідомлено, що 06.09.2019 року за №3158 надійшла її заява про відмову від спадкового майна на користь ОСОБА_3 .
Звертаючись з даним позовом ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини, обґрунтовуючи поважність пропуску нею строку звернення для прийняття спадщини, позивачка вказувала на необхідність вклеювання фотографії по досягнення нею віку у 45 років та подальшою зміною старого зразку паспорту на новий паспорт у формі ID-картки.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
У частині першій статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У частині третій статті 1272 ЦК України зазначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до роз'ясень, викладених в п.24 Постанови №» Пленумі Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року,вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Вказаним пунктом також роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Частинами 1, 6 ст.1274 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).
Враховуючи те, що позивачка ОСОБА_1 скористалась своїм правом, передбаченим законом, та надіслала до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини на користь іншого спадкоємця ОСОБА_3 , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що факт відмови від своєї частини у спадщині ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 має місце, оскільки позивачкою дану обставину не спростовано належним чином.
В матеріалах справи відсутні докази того, що у встановлений Законом порядку позивачка зверталась до нотаріальної контори про відкликання нею заяви про відмову від прийняття спадщини.
Також позивачкою не надано будь-яких належних та достовірних доказів про заперечення обставин подання нею заяви до нотаріальної контори про її відмову від спадщини.
За таких обставин, за наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину, позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Окрім того, відповідно до роз'яснень, викладених в п. 24 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом
строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) ( 435-15 ), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за
місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
В матеріалах відсутні докази того, що позивачка зверталась до суду із клопотанням про заміну неналежного позивача, як це передбачено ч.2 ст. 51 ЦПК України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини справи, зібраним по справі доказам надав належну правову оцінку та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постановлене судом рішення відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права й не може бути скасованим з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги про те, що заяву про відмову від прийняття спадщини позивачка нотаріусу не направляла, оскільки її паспорт був заданий на переоформлення, крім того підпис на такій заяві в порушення п.3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не посвідчений нотаріально, не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
З матеріалів справи слідує, що 06 вересня 2019 року за вх. №4522/02-14 до нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від спадщини після смерті її матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , справжність підпису на якій не була засвідчена нотаріально.
Відповідно до п.п. 3.24 3.23 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.
У разі якщо спадкоємець відправив нотаріусу за місцем відкриття спадщини поштою належно оформлену заяву про прийняття спадщини, а потім особисто з'явився до нотаріуса і подав заяву про відмову від спадщини, нотаріус бере до уваги ту заяву, яка була зареєстрована першою у Журналі реєстрації вхідних документів.
В матеріалах спадкової справи відсутні відомості про те, що заява ОСОБА_1 про відмову від спадщини у встановленому законом порядку визнана недійсною і дії нотаріуса позивачкою оспорені не були.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність його постановлення.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови виготовлений 11 жовтня 2021 року.
Головуючий
Судді: