вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 766/10831/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/10857/2021Головуючий у суді першої інстанції - Осаулов А.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
06 жовтня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.
судді Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф.,
секретар Рудик О.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Сачаєвою Іриною Олександрівною, яка діє на підставі договору, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року про відмову у заміні заходу забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації за відчужене спільне майно подружжя,
У липні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь компенсацію за відчужене спільне сумісне майно, а саме автомобіль марки «AUDI», модель Q7, 2007 року випуску, VIN номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , як відшкодування майнової шкоди у розмірі 361 569,33 грн.
В підготовчому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про заміну заходу забезпечення позову у цивільній справі, у виді накладення арешту в межах ціни позову - 361 569,33 грн на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 14582055 що належить ОСОБА_1 , на накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , скасувати арешт квартири АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтовувалось тим, що арешт на квартиру АДРЕСА_1 порушує права відповідача як власника майна, перешкоджає у володінні, користуванні та розпорядженні вказаним майном. Крім цього, звертає увагу, що він є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , на яку накладено арешт в рамках розгляду цивільної справи №766/12340/17.
У разі задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_1 залишиться 1/3 частина квартири, вартістю 484 131,95 грн. Вважав, що накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 забезпечить реальне та ефективне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2021 клопотання представника відповідача від 31.05.2021 про заміну заходу забезпечення позову, застосованого згідно ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 17.07.2020 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації за відчужене спільне майно подружжя залишено без задоволення (а.с. 48).
В апеляційній скарзі, ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права просить скасувати ухвалу та постановити нове судове рішення, яким заявлене клопотання про зміну одного заходу забезпечення позову іншим задовольнити в повному обсязі. Вказує, що заходи забезпечення позову, вжиті судом, є неспівмірними, а тому є підстави для заміни застосованих судом заходів забезпечення позову іншим, а саме в частині накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна 14582055, що належить ОСОБА_1 , змінити на накладення в межах ціни позову 361 569,33 грн. арешту на квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , що буде співмірним, необхідним і достатнім заходом забезпечення позову у спірних правовідносинах (а.с. 160-162).
22.09.2021 ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що такими діями відповідач намагається уникнути відповідальності зі сплати коштів за реалізоване майно не в інтересах сім'ї, та фактично намагається зняти арешт із особистого майна за адресою АДРЕСА_3 , на майно що є спільною сумісною власністю подружжя та набуте під час шлюбу: АДРЕСА_2 .
В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 заперечували проти поданої апеляційної скарги та просили її відхилити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 149 ЦПК України передбачено забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.07.2020 у цивільній справі №766/10831/20 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт в межах ціни позову - 361 569, 33 грн на квартиру за адресою АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 .
Ухвала Херсонського міського суду Херсонської області від 17.07.2020 у цивільній справі № 766/10831/20, залишена без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 26.11.2020 та постановою Верховного Суду від 19.03.2021.
Вказаними судовими рішеннями встановлено, що між сторонами виник спір з приводу компенсації за відчужене без згоди ОСОБА_2 спільне сумісне майно подружжя, існує обґрунтоване припущення невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. ОСОБА_2 належним чином обґрунтувала існування об'єктивних ризиків невиконання чи утруднення виконання у майбутньому можливого рішення суду у цій справі. Обраний захід забезпечення позову є видом забезпечення позову, передбаченим статтею 150 ЦПК України, і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.
Частиною 1 статті 156 ЦПК України передбачено, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
В постанові Верховного Суду від 01.04.2019 у справі 922/1631/18 зазначено, що у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов'язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв'язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи. Тобто саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.
На квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_2 також накладено арешт в рамках розгляду цивільної справи № 766/12340/17, де між тими ж сторонами вирішується питання про поділ спільного майна подружжя.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначено, що задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про поділ автомобіля у справі № 766/12340/17 виключає задоволення її позовних вимог у даній справі, однак, предметом спору у справі № 766/12340/17 є поділ спільного сумісного майна подружжя, а предметом розгляду даної справи є стягнення компенсації за відчужене спільне сумісне майно подружжя.
Апелянт просить замінити один захід забезпечення позову на інший шляхом накладення арешту на його частку в квартирі за адресою АДРЕСА_2 та скасувати арешт накладений на квартиру за адресою АДРЕСА_3 , однак питання щодо розміру частки кожного з подружжя на спірну квартиру, що розташована у м. Києві, у справі № 766/12340/17 ще не вирішено, отже зазначені обставини унеможливлюють вирішити питання про забезпечення цією квартирою відповідальність ОСОБА_1 в рамках даної справи та є сумніви щодо виконання такого рішення в майбутньому.
В зв'язку з вищевикладеним, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав, зазначених у даній справі, для задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну одного заходу забезпечення позову на інший.
Таким чином доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою, а тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, дав об'єктивну оцінку зібраним і дослідженим в судових засіданнях доказам та обґрунтовано дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Сачаєвою Іриною Олександрівною, яка діє на підставі договору залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року про відмову у заміні заходу забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації за відчужене спільне майно подружжя залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 08 жовтня 2021 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська