12 жовтня 2021 року
Київ
справа №420/970/21
адміністративне провадження №К/9901/35212/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року
у справі №420/970/21 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Офіс Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Одеської обласної прокуратури, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Офіс Генерального прокурора, в якій просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №20 від 23.11.2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської обласної прокуратури №3041к від 23.12.2020 року про звільнення позивача з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області та органів прокуратури;
- поновити позивача на посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області та органів прокуратури з 31.12.2020 року;
- стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно із частиною 4 статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
За твердженням скаржника, при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанції не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24 квітня 2019 року у справі №815/1554/17 та від 05 грудня 2019 року у справі №804/7399/16 щодо обов'язку дотримання суб'єктом владних повноважень принципу правової визначеності при звільненні прокурора саме на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Так, Верховний Суд у вищевказаних постановах зазначив, що наявність у пункті 9 частини 1 статті 51 Закону №1697-VII двох окремих підстав для звільнення, які відокремлені сполучником «або», що покладає на роботодавця обов'язок щодо зазначення в наказі про звільнення конкретної підстави, визначеної цим пунктом.
Крім того, скаржник зазначає, що на дату подання касаційної скарги відсутні правові висновки Верховного Суду щодо застосування норми права - пункту 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» щодо можливості переведення прокурорів до регіональних прокуратур лише у разі успішного проходження атестації, а також пункту 9, на підставі якого затверджено Порядок №221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим Порядком, і пункту 13 щодо визначення переліку етапів атестації прокурорів, пункту 17 щодо повноважень кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації; підпункту 2 пункту 19 розділу II Закону №113 щодо звільнення прокурорів та слідчих прокуратур з посади на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.
Також відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування до спірних правовідносин статей 40 та 255 Кодексу Законів про працю України, а не Закону №113-ІХ.
Відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування пунктів 7 Розділу І, пунктів 1-5 розділу II, пунктів 1, 2 Розділу V Порядку проходження атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року, пунктів 12, 16 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого Генеральним прокурором від 17 жовтня 2019 року № 233 у спорах, предметом яких є питання законності рішень кадрових комісій за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, що стосується атестації прокурорів (перший етап атестації).
Також, позивач вказує на невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке полягає в помилковому тлумаченні Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14 жовтня 2014 року, Закону України «Про внесення змін деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-ІХ від 19 вересня 2019 року.
Проаналізувавши вказані скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року у справі №420/970/21.
Витребувати від Одеського окружного адміністративного суду справу №420/970/21.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова