12 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 807/2270/16
адміністративне провадження № К/9901/36566/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд),
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року в справі №807/2270/16 за позовом державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про скасування наказу,
Державний нотаріус Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області ОСОБА_1 (далі - державний реєстратор ОСОБА_1) звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - МЮ України), у якому просила визнати протиправним і скасувати пункт 5 наказу від 04 жовтня 2016 року №2866/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» щодо тимчасового блокування доступу державного нотаріуса ОСОБА_1 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на три місяці до 21 грудня 2016 року.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року і постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року, позов задоволено: визнано протиправним і скасовано наказ МЮ України від 04 жовтня 2016 року № 2866/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» в частині тимчасово блокування доступу державного нотаріуса ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на три місяці до 21 грудня 2016 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2021 року касаційну скаргу МЮ України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року в справі №807/2270/16 повернуто особі, яка її подала.
04 жовтня 2021 року до Суду вдруге надіслано касаційну скаргу МЮ України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року в справі №807/2270/16.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень МЮ України зазначає застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2017 року (№К/800/39379/17; К/800/24251/17; К/800/21878/17).
Водночас скаржником не зазначено постанову Верховного Суду, викладений висновок у якій щодо застосування норми права у подібних правовідносинах не враховано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їхнього перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року в справі №807/2270/16 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська