Справа № 182/4901/21
Провадження № 2/0182/2576/2021
Іменем України
12.10.2021 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Багрової А.Г.
розглянув в м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м.Київа Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Заяви по суті справи:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення з відповідача безпідставно отримані кошти за виконавчим написом в розмірі 5079 грн. 17 коп. (а.с.3-8).
Свої вимоги мотивує тим, що 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис № 58969 про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованість в розмірі 16145,61 грн.
Зазначає, що на підставі виконавчого напису 23.12.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. відкрито виконавче провадження № 63984120 та з його заробітної плати стягнуто на користь ТОВ «ФК «Аланд» кошти в сумі 5079 грн. 17 коп.
Вважає, що виконавчий напис № 58969 від 05.10.2020 року вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. з порушенням діючого законодавства, без попередження його про існування заборгованості та її розміру, без направлення відповідачем письмової вимоги, та без надання нотаріусу документів, що підтверджують безспірність суми боргу, а тому позивач просить визнати його таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти.
Відповідач з позовом ознайомлений, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронної скриньки 02.08.2021 року ТОВ «ФК «Аланд» (а.с.32,34,40). Відзиву на позов до суду не надходило.
Третім особам про розгляд справи у суді відомо (а.с.33,35,37,39). Письмових пояснень по справі не надавали. На виконання ухвали про витребування доказів приватний виконавець Клименко Р.В. надіслав копію виконавчого провадження.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 30.07.2021 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, роз'яснено відповідачеві його право подати відзив на позов, а третім особам - пояснення(а.с.25-26).
30.07.2021 року судом постановлено ухвалу про забезпечення позову (а.с.27).
Судом встановлено.
05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис за № 58969 щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів за період з 11.08.2020 року по 14.08.2020 року на загальну суму 16145,61 грн. (12438,60 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 3707,01 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2000615106 від 27.08.2012 року, а також витрат, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису, у розмірі 500,00 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 складає 16645,61 грн. (а.с.50-51).
На виконання виконавчого напису № 58969 від 05.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. відкрито виконавче провадження № 63984120 та 23.12.2020 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 56,62).
Позивач категорично заперечую факт укладання з відповідачем кредитного договору, а тим більш нотаріально посвідченого, та отримання ним кредитних коштів. Також жодного повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором він не отримував та будь-яким чином не повідомлявся про наявну нібито заборгованість за кредитом. Окрім того, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням діючого законодавства, висновків, викладених у постанові Верховного Суду 06.06.2018 року по справі № 640/10523/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2019 року по справі № 750/1627/18, постанові Верховного Суду 06.06.2018 року по справі № 640/10523/16-ц, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2019 року по справі № 750/1627/18, суд дійшов наступного.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
При цьому, зміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (стаття 262 ЦК України).
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів).
На момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Відповідач не надав суду документів, на підставі яких 05.10.2020 року вчинено виконавчий напис, а сам по собі факт його існування не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Докази надсилання ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором № 2000615106 від 27.08.2012 року із зазначенням суми боргу, а також повідомлення про зміни кредиторів у зобов'язанні в матеріалах справи відсутні, відповідачем, третьою особою суду не надано.
Подання позивачем даного позову суд розцінює як незгоду ОСОБА_1 із пред'явленою йому заборгованістю, а, отже, наявністю спору.
Суд також приймає до уваги, що 26.11.2014 року до постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни, за якими було доповнено вказаний перелік розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Зазначені зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме доповнення пунктом 2, який стосувався стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017 залишено без змін.
У зв'язку з визнанням судом незаконними норм Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, якими було доповнено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, положеннями про кредитні договори, станом на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 діяла в редакції, яка не передбачала права нотаріуса вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору, а передбачала стягнення на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди.
Отже, станом на час вчинення виконавчого напису - 05.10.2020 року, постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 передбачала вчинення виконавчих написів лише на підставі нотаріального посвідченого договору.
Кредитний договір від 27.08.2012 року, який став підставою для видачі спірного виконавчого напису, не є нотаріально посвідченим, що виключає можливість вчинення виконавчого напису щодо даного договору.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц і від 15.04.2020 у справі №158/2157/17.
З урахуванням всього вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом Горай О.С. з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку, поза межами трирічного строку з дня виникнення права вимоги та наявності обставин для визнання суми боргу безспірною, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом також встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження № 63984120 щодо примусового виконання вказаного вище виконавчого напису від 05.10.2020 №58969 було прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, копію якої направлено для виконання до АТ «НЗФ», що підтверджується копією вказаної постанови (а.с.61,62). На підставі зазначеної постанови АТ «НЗФ» було відраховано із заробітної плати позивача ОСОБА_1 за період з березня 2021 по червень 2021 року 4079,17 грн., що підтверджується довідкою № 703 від 12.07.2021 року (а.с. 13).
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Такий висновок викладено в Постанові Верховного суду від 06.03.2019 року по справі №910/1531/18.
Отже, з урахуванням того, що зазначений вище виконавчий напис за реєстровим номером №58969 від 05.10.2020 року згідно з висновками суду підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, то підстава на якій відповідач отримав кошти від позивача в розмірі 4079,17 грн., що підтверджується довідкою № 703 від 12.07.2021 року АТ "НЗФ" відсутня.
Таким чином, вимоги позивача про повернення зазначених коштів у розмірі 4079,17 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1362,00 грн., з яких 908,00 грн. судовий збір за подання позовної заяви, 454,00 грн. судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,141,206,263-265,268, 354 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати виконавчий напис від 05.10.2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 58969, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 16145,61 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2000615106 від 05.10.2020 року, а також витрат, пов'язаних з вченням виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 4079 (чотири тисячі сімдесят дев'ять) гривень 17 копійок, що стягнуті за виконавчим написом № 58969, вчиненому 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп.
В іншому відмовити.
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його повного складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 12.10.2021 року.
Дані про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», код ЄДРПОУ 42642578, адреса: 01033, м. Київ, вул..Саксаганського, 14 офіс 301;
третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, номер свідоцтва 8679, адреса: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35;
третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м.Київа Клименко Роман Васильович, адреса: 02094, м. Київ, вул. Ю.Поправки, 6 оф. 31.
Суддя: А. Г. Багрова