ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 жовтня 2021 року м. Київ №640/17447/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у спрощеному провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання адміністративну справу
за позовомАкціонерного товариства «Київський завод «Радар»
до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві
провизнання протиправним та скасування припису №48-ДК/0001Пр/03/01/-21 від 10 червня 2021 року
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Печерськбудінвест»,
встановив:
Акціонерне товариство «Київський завод «Радар» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 10 червня 2021 року №48-ДК/0001Пр/03/01/-21.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем положень Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» при проведенні перевірки позивача та хибністю висновків щодо допущених позивачем порушень норм Земельного кодексу України. Як наслідок, застосований до позивача припис від 10 червня 2021 року №48-ДК/0001Пр/03/01/-21 не узгоджується з положеннями чинного законодавства та порушує права позивача, що й зумовило звернення останнього до суду з даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
25 червня 2021 року до суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерськбудінвест» про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, яка ухвалою суду від 02 липня 2021 року була задоволена.
Головне управління Держгеокадастру у м. Києві надало відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти задоволення позовних вимог. Зокрема відповідач зазначив, що особливості та обмеження перевірок, визначені у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не відносяться до перевірок земель Держгеокадастром та його територіальними органами, які в свою чергу здійснюються у відповідності до спеціального закону, а саме Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Використання позивачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003 не за цільовим призначенням та зняття грунтового покриву без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, є порушенням вимог статей 96 та 168 Земельного кодексу України, а відтак оскаржуваний позивачем припис винесений у відповідності до чинного законодавства.
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Печерськбудінвест» надала пояснення щодо позову, повністю підтримавши вимоги позивача. При цьому зауважила, що винесений відповідачем припис як акт індивідуальної дії не містить чіткого формулювання та конкретизації дій, обов'язкових до виконання для усунення виявлених порушень. З урахуванням Звіту з екологічного дослідження, яким встановлено відсутність корисного та придатного для повторного використання родючого шару грунту на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003, позивач не повинен був отримувати спеціальний дозвіл на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) земельних ділянок, оскільки такий родючий шар грунту відсутній на означеній земельній ділянці.
Щодо нецільового використання позивачем земельної ділянки площею 1,3631 га з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003, третя особа звернула увагу на укладений 15 січня 2016 року договір між Публічним акціонерним товариством «Київський завод «Радар» (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Катерпіллер» (нова назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Печерськбудінвест») (Сторона 2) про пайову участь у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями №Ух1.16, згідно, зокрема пунку 8.10 умов якого сторони по суті обумовили (за необхідності) дії Сторони 2 щодо вчинення дій по зміні цільового призначення земельної ділянки, внаслідок чого користувач земельної ділянки не змінюється. У свою чергу, як наголошує третя особа, з Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Департаментом містобудування та архітектури, вбачається погодження наміру забудови - реконструкція майнового комплексу, будівництво багатофункціонального комплексу (адміністративний та громадсько-житловий); визначено, що територія кварталу підпадає під програму винесення промислових підприємств з центральної частини міста та реновації застарілого житлового фонду. Будівельні роботи проводяться на підставі Дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт №IУ 113191130989 від 23 квітня 2019 року, обставини та підстави винесення якого узгоджені судовими рішеннями, які набрали законної сили. Крім того, згідно Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003, фактичне використання зазначеної земельної ділянки відповідає, згідно наказу від 23 липня 2010 року №548 «Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель», коду цільового призначення земельної ділянки 02.07. - іншої житлової забудови, категорія земель 200 - житлової та громадської забудови, фактичний вид використання земельної ділянки - реконструкція майнового комплексу.
Таким чином, на переконання третьої особи, відсутнє порушення законодавства при використанні позивачем та третьою особою земельної ділянки площею 1,3631 га з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи та заперечення учасників справи, докази, наявні у справі, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10 липня 2015 року №684 у Акціонерного товариства «Київський завод «Радар» на праві постійного користування перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003 площею 1,3631 га, що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №49303643 від 08 грудня 2015 року.
Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві 25 березня 2021 року була проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Предславинська, 35 (кадастровий номер 8000000000:79:045:0003, про що складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №48-ДК/0023/АП/09/01-21 від 25 березня 2021 року.
Перевіркою встановлено:
- на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003 знято ґрунтовий покрив площею 1,3631 га без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, що на думку відповідача є порушенням частини другої статті 168 Земельного кодексу України;
- земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003 площею 1.3631 га використовується не за цільовим призначенням (порушення пункту а) частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
10 червня 2021 року Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві на підставі Акту перевірки №48-ДК/0023/АП/09/01-21 від 25 березня 2021 року винесено Припис №48-ДК/0001Пр/03/01/-2І, у якому зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003 площею 1.3631 га використовується не за цільовим призначенням, що є порушенням пункту а) частини першої статті 96 Земельного кодексу України.
Приписом зобов'язано позивача вжити вичерпних заходів реагування щодо усунення виявлених порушень та приведення землекористування у відповідність до вимог законодавства.
Не погоджуючись із Приписом Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 10 червня 2021 року №48-ДК/0001Пр/03/01/-21, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 187 Земельного кодексу України передбачено, що контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
У відповідності до частин першої, другої статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.
Приписи підпунктів 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, визначають, що Держгекадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Положенням про Головне управління Держгеокадастру у м. Києві встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у м. Києві відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, у тому числі, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
Згідно статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: - проведенням перевірок; - розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; - участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; - розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; - проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Законом України від 28 квітня 2021 року N 1423-IX статтю 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» доповнено частиною п'ятою, згідно із якою порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель встановлюється цим Законом, Земельним кодексом України, законами України «Про охорону земель», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
На підставі наведеного суд доходить висновку, що Головне управління Держгеокадастру у м. Києві наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, контроль за використанням та охороною земель є прямим обов'язком інспекторів.
Щодо правомірності винесення оскаржуваного припису, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень державного інспектора віднесено, зокрема, надання обов'язкових для виконання вказівок (приписів) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальним актом є акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, яка оформляється, вручається (надсилається) посадовим особам юридичних осіб та фізичним особам (у тому числі фізичним особам - підприємцям) щодо усунення порушень земельного законодавства.
Отже, оскільки припис породжує певні правові наслідки (в тому числі обов'язки) для позивача - він є правовим актом індивідуальної дії, необхідною умовою законності якого є обґрунтованість та конкретизованість.
Разом з тим, як зауважили позивач та третя особа, та з чим погоджується суд, відповідач не вказав яких саме заходів повинен вжити позивач з метою усунення вказаних в оскаржуваному приписі порушень та приведення землекористування у відповідність до вимог законодавства, що в свою чергу свідчить про нечіткість, необґрунтованість та неконкретизованість вказаного припису.
Відповідно, припис суб'єкта владних повноважень як акт індивідуальної дії, та який повинен породжувати певні обов'язки для особи, до якої він спрямований, і за невиконання якого до такої особи можуть бути застосовані заходи негативного характеру, - не відповідає критерію обгрунтованості та мотивованості, відтак не може вважатись правомірним.
Щодо встановлення порушення позивачем частини другої статті 168 Земельного кодексу України, суд вказує на наступне.
Частиною першою статті 168 Земельного кодексу України встановлено, що грунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.
Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків:
а) проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов'язаних з їх обслуговуванням об'єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під'їзних доріг, ліній електропередачі та зв'язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення;
б) проведення робіт, пов'язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов'язаних з їх експлуатацією об'єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під'їзних дорогах, лініях електропередачі та зв'язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення;
в) проведення робіт з дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.
У випадках, визначених підпунктами "а", "б" і "в" цієї частини, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюються виключно на підставі робочого проекту землеустрою (частина друга статті 168 ЗК України).
При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей (частина третя статті 168 ЗК України).
За змістом акту перевірки на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003 знято ґрунтовий покрив площею 1,3631 га без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, що на думку Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, є порушенням частини другої статті 168 Земельного кодексу України.
Як вбачається із матеріалів справи, листом від 25 травня 2021 року №438 AT «Київський завод «Радар» повідомило Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, що родючий шар ґрунту на ділянці по вул. Предславинська, 35 з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003 відсутній та на підтвердження такого висновку надало Звіт з екологічного обстеження частини земельної ділянки по вул. Предславинська, 35 у Печерському районі міста Києва на наявність ґрунтового покриву та його забруднення від 23 січня 2018 року ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Екозахист» (далі - Звіт з екологічного дослідження).
Зазначеним Звітом з екологічного дослідження встановлено відсутність корисного та придатного для повторного використання родючого шару ґрунту, а отже - недоцільність його зняття й зберігання для потреб озеленення території.
Згідно листа Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель «Щодо надання роз'яснення про вирішення окремих питань, які виникають під час видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок» від 11 вересня 2006 року № 6-8-1487/885 ґрунтовий покрив земельних ділянок характеризуватиметься родючістю і підлягатиме землюванню, якщо буде відповідати вимогам та показникам, встановленим у ГОСТ 17.5.1.03-78, ГОСТ 17.4.2.02-83, ГОСТ 17.5.3.05-84, ГОСТ 26213-84, ГОСТ 17.5.3.06-85 (відповідні обстеження земельних ділянок проводять юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення землевпорядних робіт). Ґрунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає вимогам та показникам, встановленим у зазначених ГОСТах, не є родючим, а отже, дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок не видається.
Тобто, враховуючи Звіт з екологічного дослідження, взявши до уваги наведені у зазначеному вище листі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель роз'яснення, можна дійти висновку, що AT «Київський завод «Радар» не набув обов'язку отримувати спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, оскільки такий родючий шар ґрунту на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003 відсутній.
Відповідач у відзиві на позов, заперечуючи проти доводів позивача, вказує, що позивач безпідставно ототожнює поняття «родючого шару грунту» та «особливо цінних грунтів».
Пунктами 3.1, 3.3. «Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару) земельних ділянок», затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №1 від 04 січня 2005 року, встановлено, що власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.
Дозвіл видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель. Якщо в проекті ці умови не визначені чи визначені в неповному обсязі, відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів відмовляє у видачі дозволу.
Як зазначено у статті 2 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару) земельних ділянок, терміни застосовуються у такому значенні:
ґрунтовий покрив земельних ділянок - це поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю;
спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону земель», родючість ґрунту - це здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку, які в сукупності є основним показником якості ґрунту; гумус - органічна складова частина ґрунту, яка утворюється в процесі біохімічного розкладу рослинних і тваринних решток та формує його родючість; ґрунтове обстеження - визначення генетичної будови та властивостей ґрунтів, структури ґрунтового покриву.
Тобто дозвіл видається виключно на зняття та перенесення ґрунтового покриву, тобто родючого шару ґрунту, земельних ділянок.
Для визначення якісного стану земель (наявності чи відсутності родючого шару ґрунту на земельних несільськогосподарського призначення) необхідно проводити ґрунтове обстеження земельної ділянки, на якій планується проведення земляних робіт. Ґрунтовий покрив земельних ділянок характеризуватиметься родючістю і підлягатиме перенесенню, якщо буде відповідати вимогам та показникам, встановленим у ГОСТ 17.5.103-78, ГОСТ 174.2.02- 83, ГОСТ 17.5.3.05-84, ГОСТ 26213-84, ГОСТ 17.5.3.06-85.
Отже, ґрунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає зазначеним вище вимогам та показникам, не є родючим, тому відсутні правові підстави для його зняття та перенесення згідно з приписами статті 168 ЗК України.
Така правова позиція також роз'яснена листом Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель №6-8-3923 від 27 листопада 2008 року.
Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність посилання відповідача про порушення позивачем частини другої статті 168 Земельного кодексу України.
Щодо встановлення відповідачем порушення позивачем пункту а) частини першої статті 96 Земельного кодексу України суд зазначає про наступне.
Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані:
а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;
б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;
ж) не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
з) обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць (частина перша вказаної статті).
Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів (частина друга цієї статті).
В Акті перевірки та Приписі зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003 площею 1,3631 га в порушення пункту а) частини першої статті 96 Земельного кодексу України використовується не за цільовим призначенням.
В якості обґрунтування нецільового використання позивачем земельної ділянки площею 1,3631 га з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003, в оскаржуваному Приписі зазначено, що виїздом на місцевість встановлено, що вищеозначена земельна ділянка огороджена будівельним парканом, доступ до якої обмежено. На території проводиться будівництво ЖК «STANFORD». Відповідно до паспорту об'єкту проводиться «Реконструкція майнового комплексу», працює будівельна техніка та робітники.
Судом встановлено, що 15 січня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД «РАДАР» (Сторона 1) та Товариством з обмежено відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» (Сторона 2) укладено, на підставі Протоколу №1 проведення відкритих торгів (аукціону) з визначення найкращої цінової пропозиції у пайовій участі у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями від 29 грудня 2015 року (відкриті торги (аукціон) організовано та проведено Товарною біржею «Центральна універсальна біржа»), Договір про пайову участь у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями №Ух 1.16 (Договір).
21 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЧЕРСЬКБУДІНВЕСТ», що підтверджується Протоколом загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» №17/12/2020 від 17 грудня 2020 року, Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №498056006189 від 22 грудня 2020 року.
Предметом цього Договору є зобов'язання та права Сторін щодо сприяння розширенню та модернізації виробничих потужностей Сторони 1 по створенню продукції, вдосконалення мережі збуту цієї продукції шляхом пайової участі по Будівництву Об'єкта на Земельній ділянці та з метою отримання у власність кожною з Сторін своєї частини в збудованому Об'єкті в порядку та на умовах, визначених в Договорі (пункт1.1.).
За цим Договором Сторона 1 делегує Стороні 2 частину функцій замовника будівництва, а Сторона 2 зобов'язується на свій ризик за рахунок власних або залучених сил, коштів, матеріалів, засобів, техніки та устаткування забезпечити Будівництво Об'єкта в цілому на Земельній ділянці відповідно до Проектної документації (пункт 1.2.).
За визначенням в Договорі - Об'єкт це житловий комплекс з торгово-офісними приміщеннями по вул. Предславинська, 35 у Печерському районі міста Києва, будівництво якого буде здійснюватися у відповідності до умов цього Договору та згідно з проектною документацією. Загальна кількість, площа житлових та торгово-офісних приміщень буде визначено Проектною документацією. Розмір фактичної площі в Об'єкті буде визначений на підставі обмірів експертів органів технічної інвентаризації.
«Земельна ділянка» - це територія, на якій буде здійснюватися будівництво Об'єкта, а саме: земельна ділянка (кадастровий номер - 8000000000:79:045:0003) площею 1,3631 га, що розташована на вул. Предславинська, 35 у м. Києві, та перебуває в постійному користуванні Сторони 1 на підставі Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10 липня 2015 року № 684, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вчинено запис від 08 грудня 2015 року за № 26849298 з цільовим призначенням «Для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та складських будівель і споруд», зареєстровано в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку.
Будівництво - комплекс усіх дій, спрямованих на будівництво Об'єкта, зокрема (але не виключно): закупівля будівельних та інших матеріалів, забезпечення обладнанням, виконання будівельних будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних, проектно- вишукувальних робіт тощо.
Пунктом 3.2. Договору Сторони встановили, що цим Договором Сторона 1 делегує Стороні 2 частину функцій замовника Будівництва Об'єкта, які визначені Законодавством (в тому числі на підставі "Положення про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекцію підприємства, що будується) і технічний нагляд» затверджений Постановою Держбуду СРСР від 02.02.1988 р. №16) і належать Стороні 1.
Сторона 2 має право здійснювати від свого імені наступні дії: проводити переговори, влаштовувати тендери, самостійно обирати організації, що виконуватимуть роботи (надаватимуть послуги) з Будівництва Об'єкта, постачання матеріалів та обладнання для Будівництва Об'єкта укладати з ними договори і визначати за цими договорами порядок, обсяги та строки фінансування робіт/послуг/постачання і порядок, обсяги та строки їх виконання, проводити розрахунки з контрагентами та приймати результати виконання цих договорів; укладати з третіми особами Договори, угоди, контракти для реалізації цього Договору, в тому числі із проектними та підрядними організаціями на виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, включаючи залучення до участі у реалізації Договору третіх осіб, підписання актів виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) та розрахунки з такими організаціями.
Пунктом 3.4 Договору встановлено, що згідно з цим договором Сторона 1 передає, а Сторона 2 отримує виключне право на виконання відповідної частини функцій замовника будівництва Об'єкта, в тому числі здійснення (забезпечення) Будівництва Об'єкта на Земельній ділянці та забезпечення фінансування Будівництва Об'єкта, а Сторона 1 в період дії цього Договору зобов'язана утриматися від передачі функцій замовника будівництва Об'єкта іншим особам.
Відповідно до пункту 3.5. Договору Сторона 2, здійснюючи функції замовника, діє від свого імені, чинить в межах цього Договору усі необхідні юридичні та практичні дії та акти, укладає на власний розсуд будь-які правочини, необхідні для реалізації Договору, на власний розсуд залучає третіх осіб для реалізації Договору та несе за них повну відповідальність відповідно до чинного законодавства. Сторона 2 має право без додаткових дозволів чи погоджень Сторони 1 підписувати всі необхідні документи, в тому числі договори, додаткові угоди, тощо, які надають право на залучення коштів через Фонд Фінансування Будівництва (відповідно до закону про «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», тому числі для укладання договору іпотеки на частину Об'єкту, що належить Стороні 2. Також, Сторона 2 має право вчиняти всі необхідні дії, в тому числі від імені Сторони 1 необхідні для залучення фінансових ресурсів інвесторів відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування», а також виконувати всі інші дії, направлені на залучення коштів інвесторів у будівництво будь-яким із способів не забороненим чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 8.1. Договору строк дії Договору до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Пунктом 8.5. Договору передбачено, що Сторони вчиняють такі дії та складають такі документи, які хоч і не передбачені прямо цим Договором, але можуть бути необхідні для досягнення цілей цього Договору, виконання зобов'язань за цим Договором та реалізації прав, передбачених цим Договором.
За змістом пункту 8.10 Договору Сторони по суті обумовили (за необхідності) дії Сторони-2 ТОВ «Катерпіллер» («Печерськбудінвест») вчинення дій по зміні цільового призначення Земельної ділянки, внаслідок чого користувач Земельної ділянки (Завод) не змінюється.
Водночас Заводом гарантовано, що будівлі, розташовані на Земельній ділянці, не застосовані у виробничому процесі та відповідно них прийнято рішення правління Заводу згідно Статуту щодо списання та знесення.
У свою чергу, з Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Департаментом містобудування та архітектури вбачається погодження наміру забудови - реконструкція майнового комплексу, будівництво багатофункціонального комплексу (адміністративний та громадсько-житловий). Визначено, що територія кварталу підпадає під програму винесення промислових підприємств з центральної частини міста та реновації застарілого житлового фонду.
Як наголошено позивачем та не спростовано відповідачем, Містобудівні умови є чинними та не скасовані.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством «Київський завод «РАДАР» було видано Товариству з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» довіреність №342 від 12 квітня 2016 року відповідно до Договору про пайову участь у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями №Ух 1.16 від 15 січня 2016 року, якою уповноважено ТОВ «Катерпіллер» на зміну цільового використання земельної ділянки площею 1,36.31 га з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003. Строк дії довіреності - до 31 березня 2020 року.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 28 квітня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 14 вересня 2016 року у справі №910/6051/16, встановлена законність зазначених у Договорі та Протоколі умов.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року у справі №826/16952/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року та ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2019 року, визнано протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо відмови у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» дозволу на виконання будівельних робіт об'єкту будівництва «Реконструкція майнового комплексу на вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м. Києва», визнано протиправним та скасовано рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 31 серпня 2018 року №ІУ 133182432220 та зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» дозвіл на виконання будівельних робіт об'єкту будівництва «Реконструкція майнового комплексу на вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м. Києва».
На виконання Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року у справі № 826/16952/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року та ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2019 року, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113191130989 від 23 квітня 2019 року об'єкту будівництва «Реконструкція майнового комплексу» по вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м. Києва, код об'єкта будівництва - 1122.2 Будинки житлові багатоквартирної масової забудови згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим та введеним в дію Наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року №507.
На підставі Рішення Київської міської ради від 10 вересня 2015 року №958/1822 «Про інвентаризацію земель міста Києва», відповідно до Договору про пайову участь у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями №Ух 1.16 від 15 січня 2016 року та Довіреності №342 від 12 квітня 2016 року, виданої ПАТ «Київський завод «РАДАР», Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №000239 від 03 січня 2013 року) розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель. Об'єкт інвентаризації: земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:79:045:0003 на вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м. Києва, яка перебуває у постійному користуванні Публічного акціонерного товариства «Київський завод «РАДАР» для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та складських будівель.
У зазначеній вище Технічній документації, складеній за результатом інвентаризації встановлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:045:0003 на вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м. Києва знаходиться об'єкт незавершеного будівництва, здійсненого відповідно до Дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 11319130989 від 23 квітня 2019 року. Встановлено, що фактичне використання вищевказаної земельної ділянки, згідно наказу від 23 липня 2010 року №548 «Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель» відповідає коду цільового призначення земельної ділянки 02.07. - іншої житлової забудови, категорія земель 200 - житлової та громадської забудови, фактичний вид використання земельної ділянки - Реконструкція майнового комплексу.
Отже, як вказано в Технічній документації, фактичне використання вищевказаної земельної ділянки відповідає цільовому призначенню - для житлової забудови.
Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/18560/16 (провадження №12-143гс18) від 04 грудня 2018 року зазначено, що законодавцем передбачено принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.
При цьому, наголошено, що розташування на земельній ділянці нерухомого майна - житлового будинку (об'єкту незавершеного будівництва) об'єктивно зумовлює зміну її цільового призначення, зокрема, на землі житлової забудови, земельна ділянка в такому випадку використовується для будівництва та експлуатації об'єкта нерухомості, розташованого на ній.
Отже з огляду на викладене вище, правомірність використання земельної ділянки для проведення вказаних робіт, в тому числі, в аспекті її належного використання за цільовим призначенням, встановлено рішеннями судів.
Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність посилання відповідача в оскаржуваному приписі про порушення позивачем пункту а) частини першої статті 96 Земельного кодексу України.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог і як наслідок, визнання протиправним та скасування Припису Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 10 червня 2021 року №48-ДК/0001Пр/03/01/-21.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Київський завод «Радар» понесені ним судові витрати у розмірі 2270,00 грн, сплачені платіжним дорученням №1053 від 17 червня 2021 року, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у м. Києві.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 250, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -
Адміністративний позов Акціонерного товариства «Київський завод «Радар» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Припис Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 10 червня 2021 року №48-ДК/0001Пр/03/01/-21.
Стягнути на користь Акціонерного товариства «Київський завод «Радар» (03150, м. Київ, вул. Представинська, 35, код ЄДРПОУ 14307274) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69, код ЄДРПОУ 39802366) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко