ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 жовтня 2021 року м. Київ № 640/21883/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод"
до Головного управління Державної податкової служби м.Києві
провизнання протиправним та скасування податкової вимоги форми "Ю" від 13.09.19 №10762-10 та рішення від 13.09.19 №10762/10
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкової вимоги форми "Ю" від 13.09.19 №10762-10, рішення про опис майна у податкову заставу від 13.09.2019 №10762-10.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2019 залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.21019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 01.11.2019 у позивача відсутні узгоджені податкові зобов'язання. Сума основного боргу - 569 372,00 грн. та застосованих до позивача штрафних санкції у розмірі 142 368,00 грн., що міститься в оскаржуваній податковій вимозі були визначені останнім у відповідності до податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 20.03.2019 № 00003651402 про збільшення податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «САБЗ» на суму 569 472,00 грн. ГУ ДПС у м. Києві, що оскаржено позивачем до суду в межах адміністративної справи №640/9476/19.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що станом на день формування податкової вимоги, згідно даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів за ТОВ " Торговий дім "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод" по податку на додану вартість в сумі 822895,32 грн. який виник згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 20.03.2019 №00003651402 обліковується податковий борг на загальну суму 711840,00 грн. У зв'язку з наявністю у платника податків податкового боргу з податку податку на додану вартість у сумі 822895,32 грн., на підставі даних автоматизованої системи обліку, керуючись вимогами п. 59.1 ст. 59, ст. 89 Податкового кодексу України (далі-Кодекс), та відповідно до п. 1. Розділу III Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 в автоматичному режимі сформовано і направлено платнику податків податкову вимогу №10762-10 від 13.09.2019 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №10762-10 від 13.09.2019.
У відповіді на відзив представник позивача заперечив, з огляду на те, що підстави прийняття винесення оскаржуваної податкової вимоги у відповідача були відсутні, оскільки позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення, що свідчить про відсутність узгодженого податкового боргу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
27.02.2019 відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт №146/26-15-14-02-05/37051637.
20.03.2019 на підставі акту, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №00003651402
Станом на 13.09.2019 (день формування податкової вимоги) згідно даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів за ТОВ " Торговий дім "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод" з податку на додану вартість в сумі 822 895,32 грн. який виник згідно податкового повідомлення-рішення форма «Р» від 20.03.2019 №00003651402 обліковувався податковий борг на загальну суму 711 840,00 гривень.
Вказане податкове повідомлення-рішення №00003651402 від 20.03.2019 оскаржено платником податків до Окружного адміністративного суду міста Києва.
У зв'язку з наявністю у платника податків податкового боргу з податку по ПДВ по ДПІ Солом'янського району у сумі 822 895,32 грн., на підставі даних автоматизованої системи обліку, керуючись вимогами п. 59.1 ст. 59, ст. 89 Податкового кодексу України та відповідно до п. 1. Розділу III Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 в автоматичному режимі сформовано і направлено платнику податків податкову вимогу №10762-10 від 13.09.2019 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №10762-10 від 13.09.2019.
Вважаючи податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Під грошовим зобов'язанням платника податків, згідно з п.п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Під податковим боргом, при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
За змістом підпунктів 1, 2 розділу ІІ "Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610, податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.
Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов'язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
При цьому, підпунктом 3 ІІ цього Порядку визначено, що протягом періоду оскарження суми грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.
Так, відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Щодо рішення про опис майна у податкову заставу, то п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що податкова вимога може бути складена та надіслана платнику податків виключно у випадку наявності у платника податків податкового боргу, тобто узгодженого грошового зобов'язання.
Як було встановлено судом, в рамках адміністративної справи №640/9476/19, в якій було відкрито провадження 04.06.2019, позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення від №00003651402 від 20.03.2019, яке стало підставою для нарахування та стягнення податкового боргу у рамках даного адміністративного провадження.
У зв'язку з цим та відповідно до положень п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні №00003651402 від 20.03.2019, в силу закону вважається неузгодженим та, відповідно, не набуло статусу податкового боргу.
Згідно з пунктом 2 частини 9 розділу IV "Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженого наказом МФУ від 07.04.2016 № 422, інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа.
На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ГУ ДПС у м. Києві було зобов'язане забезпечити відображення результатів оскарження податкового повідомлення-рішення від №00003651402 від 20.03.2019, шляхом внесення до інтегрованої картки платника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод" запису про оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку в межах адміністративної справи №640/9476/19, відповідач не прийняв до уваги інформацію щодо оскарження цього рішення про застосуваня штрафних санкцій, що свідчить про порушення ним вимог Порядку №422, оскільки відповідно до облікової карти платника податків по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів за 2019 рік відповідачем було прийнято податкову вимогу від 13.09.19 №10762-10, рішення про опис майна у податкову заставу від 13.09.2019 №10762-10.
Враховуючи те, що на час винесення спірної податкової вимоги та рішення про опис майна у заставу грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням №00003651402 від 20.03.2019 не було узгодженим та не могло вважатись податковим боргом в розумінні вимог Податкового кодексу України, оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2019 у справі №640/9476/19 було відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.2019 №00003641402 та №00003651402, суд приходить до висновку, що податкову вимогу та рішення про опис майна винесено відповідачем передчасно та з порушенням норм податкового законодавства.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2019 у справі №640/9476/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2020 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.03.2019 №00003641402 та №00003651402.
Згідно ч. 60.1.4. ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Відповідно до п.4 ч. 1 розділу VI Наказу МФУ про "Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків" від 30.06.2017 № 610, податкова вимога вважається відкликаною у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.
Щодо позовних вимог про скасування рішення відповідача про опис майна у податкову заставу про опис майна від 13.09.2019 №10762-10, суд зазначає, що ці вимоги є похідними від прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, протиправність якого встановлена судом в межах розгляду адміністративної справи №640/6476/19, а тому також є протиправними.
Опис майна у податкову заставу передбачає наявність у платника податку податкового боргу. Відсутність податкового боргу виключає прийняття податковим органом рішення про опис майна.
Відповідач не довів, що оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна на податкову заставу прийнято правомірно, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно вимог ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві форми "Ю" від 13.09.19 №10762-10,
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 13.09.2019 №10762-10.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» (03035, м. Київ, вул. Механізаторів, буд. 2, оф. 111, код ЄДРПОУ 37051637) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 14 264 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 42 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.С. Мазур