справа №370/1425/21 головуючий у суді І інстанції: Тандир О.В.
провадження №33/824/4245/2021 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
Іменем України
30 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Макарівського районного суду Київської області від 11 серпня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АББ №083486 13.06.2021 року о 15 год. 55 хв., по вул. Восьмого березня, 8, у смт. Макарів Бучанського району (до зміни адміністративно-територіального устрою Макарівського району) Київської області, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Opel Frontera, днз НОМЕР_1 , здійснюючи рух заднім ходом, не впевнився в безпечності руху, допустив зіткнення з автомобілем Nissan днз НОМЕР_2 , який був припаркований позаду. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Постановою Макарівського районного суду Київської області від 11 серпня 2021 року ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн..
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови та скасувати постанову суду першої інстанції, а справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначає, що повний текст постанови отримав поштою 07 вересня 2021 року, що підтверджується оригіналом конверту, який додано до апеляційної скарги.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що безумовно, ним було допущено порушення при керуванні 13 червня 2021 року о 15 год. 55 хв. легковим автомобілем Opel Frontera, днз НОМЕР_1 , проте судом першої інстанції суд взагалі не взяв до уваги той факт, що обидва транспорті засоби були повністю застраховані полісами ОСЦПВ. Зазначає, що автомобіль Nissan днз НОМЕР_2 не отримав будь-яких значних (серйозних) механічних пошкоджень (окрім подряпин лакофарбового покриття лівого переднього крила), що б завдало йому будь-яких значних матеріальних збитків (шкоди), чи моральної (немайнової) шкоди. Звертає увагу суду на те, що водій пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 , припаркував свій автомобіль Nissan днз НОМЕР_2 на узбіччі проїзної частини повороту з вулиці 8 Березня (штучно звузивши проїзд) до належного його дружині житлового будинку № 6 по вул. 8 Березня, в місці, де досить похилий спуск (крутий підйом), недостатня ширина проїзної частини для повороту (заїзду розвороту, виїзду) транспортних засобів та обмежена видимість ТЗ з-за встановленого високого паркану (тобто, вбачається і часткова вина у Формі необережності і самого потерпілого через припаркування свого автомобіля у не зовсім безпечному (не зовсім пристосованому) для того місці).
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його адвокат підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, разом з тим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, доводи ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Макарівського районного суду Київської області від 11 серпня 2021 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови 07 вересня 2021 року (а.с. 22-24).
Відтак, суд апеляційної інстанції приймає до уваги аргументи, які наведено у клопотанні про поновлення строку.
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Макарівського районного суду Київської області від 11 серпня 2021 року як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п.п. 10.9 ПДР під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії АББ №083486 13.06.2021 року о 15 год. 55 хв., по вул. Восьмого березня, 8, у смт. Макарів Бучанського району (до зміни адміністративно-територіального устрою Макарівського району) Київської області, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Opel Frontera, днз НОМЕР_1 , здійснюючи рух заднім ходом, не впевнився в безпечності руху, допустив зіткнення з автомобілем Nissan днз НОМЕР_2 , який був припаркований позаду. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП;
- у схемі місця ДТП, яка сталась 13.06.2021 року о 15 год. 55 хв., по вул. Восьмого березня, 8, у смт. Макарів Бучанського району;
- у поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
Протокол підписаний особою, яка його склала, та ОСОБА_1 , крім того, йому було роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що безумовно, ним було допущено порушення при керуванні 13 червня 2021 року о 15 год. 55 хв. легковим автомобілем Opel Frontera, днз НОМЕР_1 , проте судом першої інстанції суд взагалі не взяв до уваги той факт, що обидва транспорті засоби були повністю застраховані полісами ОСЦПВ, а також, що автомобіль Nissan днз НОМЕР_2 не отримав будь-яких значних (серйозних) механічних пошкоджень (окрім подряпин лакофарбового покриття лівого переднього крила), що б завдало йому будь-яких значних матеріальних збитків (шкоди), чи моральної (немайнової) шкоди, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки зазначені обставини не спростовують наявності вини та порушення ОСОБА_1 п.п. 10.9 ПДР. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не скористались наданим законом правом щодо складання євро протоколу, та викликали працівників поліції для фіксації ДТП. За таких обставин, підстав для звільнення від адміністративної відповідальності немає.
Доводи апеляційної скарги про те, що водій пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 , припаркував свій автомобіль Nissan днз НОМЕР_2 на узбіччі проїзної частини повороту з вулиці 8 Березня (штучно звузивши проїзд) до належного його дружині житлового будинку № 6 по вул. 8 Березня, в місці, де досить похилий спуск (крутий підйом), недостатня ширина проїзної частини для повороту (заїзду розвороту, виїзду) транспортних засобів та обмежена видимість ТЗ з-за встановленого високого паркану (тобто, вбачається і часткова вина у Формі необережності і самого потерпілого через припаркування свого автомобіля у не зовсім безпечному (не зовсім пристосованому) для того місці), суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки саме ОСОБА_1 здійснюючи рух заднім ходом здійснив зіткнення з автомобілем Nissan днз НОМЕР_2 та порушив ПДР, що є причиною пошкодження транспортних засобів.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень та стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн., передбачених ст. 124 КУпАП з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. відповідає обставинам справи, вимогам закону.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Макарівського районного суду Київської області від 11 серпня 2021 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Макарівського районного суду Київської області від 11 серпня 2021 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Макарівського районного суду Київської області від 11 серпня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Макарівського районного суду Київської області від 11 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко