справа №752/7695/21 головуючий у суді І інстанції: Валігура Д.М.
провадження №33/824/3714/2021 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
Іменем України
30 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Крюкової Марини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №131610 ОСОБА_1 11.03.2021 року о 23 год. 55 хв. в м. Києві по вул. Васильківська, 8, керував т/з «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу "Драгер"; результат 0,88 % проміле. Тобто, ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України, чим вчинив дії, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 454 гривень.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Крюкова Марина Володимирівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови та скасувати постанову суду першої інстанції, а справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначає, що повний текст постанови отримав поштою 10 червня 2021 року, і в цей же день подав до суду апеляційну скаргу, а саме в останній день строку на апеляційне оскарження. Однак, постановою Київського апеляційного суду від 13.07.2021 року апеляційну скаргу повернуто з підстав закінчення строку. У зв'язку з цим, скаржник повторно звернувся із апеляційною скаргою.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу, не дозволеного до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а саме відповідно до п. 1 Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я, МВС від 09.11.2015 р. №1452/735 встановлено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Між тим, спеціальний технічний засіб Drager "Alcotest 7510", який використовувався інспектором поліції для визначення стану сп'яніння, відсутній у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, які дозволені для застосування на території України. А тому даний прилад не містить оцінки відповідності та державної реєстрації відповідно до наказу МОЗ України від 10.02.2010 року № 95.
Зазначає, що проведення огляду на стан сп'яніння з порушенням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу, а саме відповідно до інструкції з експлуатації газоаналізатору Drager "Alcotest 7510" визначено інтервали технічного обслуговування приладу - перевірка градуювання (калібрування), яка має проводитися кожні шість місяців, а згідно до роздруківки приладу Drager "Alcotest 7510", яким проведено огляд водія, останнє градуювання (калібрування) приладу відбувалось 07.09.2020р., тобто з порушенням вказаного 6-місячного строку.
Вказує, що працівниками поліції не роз'яснялися права передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП ОСОБА_1 ..
Також зазначає, що працівниками поліції не встановлено ідентичність показань приладу Газоаналізатору Drager "Alcotest 7510" на екрані та у роздруківці результату тестування, про що свідчить відсутність відповідного підпису уповноваженої особи на роздруківці. Відеозапис з нагрудної камери працівника поліції не відображає показників приладу. Крім того, дана роздруківка не надана на ознайомлення одному зі свідків (у роздруківці відсутній підпис свідка 1) та ОСОБА_1 , а екран самого приладу пред'явлено занадто швидко, так що, зважаючи на обмежене освітлення, не можливо було побачити результати тестування. А тому є підстави вважати, що покази приладу Газоаналізатору Drager "Alcotest7510" на екрані та у роздруківці не є ідентичними. Підпис ОСОБА_1 у зв'язку із незгодою з результатами тестування відсутній і в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який складено з порушенням чинного законодавства не зрозуміло дату, час та місце його складання.
Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 не пропонували та не надали жодного направлення до найближчого закладу охорони здоров'я, водночас після незгоди водія із результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, останній висловив бажання пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, на що, у порушення вимог ч.З ст.266 КУпАП отримав відмову від працівників поліції.
Вказує, що поліцейські завчасно підготували показання свідків, оскільки були написані одним почерком, а тому вважає, що особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б у сукупності та взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його адвокат підтримали доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, разом з тим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, доводи ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу вперше 10 червня 2021 року, тобто на 10 день строку на апеляційне оскарження (а.с. 43-46).
Постановою Київського апеляційного суду від 17 липня 2021 року повернуто апеляційну скаргу. (а.с. 49-50).
Повторно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 26 липня 2021 року (а.с. 59).
Відтак, суд апеляційної інстанції приймає до уваги аргументи, які наведено у клопотанні про поновлення строку.
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього рухуводієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення ДПР18 №131610 ОСОБА_1 11.03.2021 року о 23 год. 55 хв. в м. Києві по вул. Васильківська, 8, керував т/з «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу "Драгер" результат 0,88 % проміле. Тобто, ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України, чим вчинив дії, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- у результаті тестування на алкоголь, відповідно до яких ОСОБА_1 , проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» 11.03.2021 року о 23 год. 59 хв., результат тестування - 0,88‰;
- у Акті огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- відеозаписами із нагрудних відеореєстраторів працівників Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП, які здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та указує на факт порушення водієм указаних правил ПДР;
- у поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які зазначили, що водій ОСОБА_1 в їх присутності погодився, в установленому законом порядку, пройти огляд на стан сп'яніння приладом "Драгер".
Відповідно до постанови КАС ВС у справі №678/991/17 від 15.11.18 року відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала, ОСОБА_1 було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
ОСОБА_1 підписав указаний протокол. Зазначивши про те, автомобілем керувати не буде та залишить його на місці.
Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому відображені події, які відбувалися 11 березня 2021 року за участю ОСОБА_1 .
Відеозапис свідчить про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що проведення огляду на стан сп'яніння з порушенням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу, а саме відповідно до інструкції з експлуатації газоаналізатору Drager"Alcotest 7510" визначено інтервали технічного обслуговування приладу - перевірка градуювання (калібрування), яка має проводитися кожні шість місяців, а згідно до роздруківки приладу Drager "Alcotest 7510", яким проведено огляд водія, останнє градуювання (калібрування) приладу відбувалось 07.09.2020, тобто з порушенням вказаного 6-місячного строку, суд апеляційної інстанції інстанції відхиляє, оскільки всі інші показники визначені у роздруківці, час , температура повітря та інш. Відповідає дійсності, отже підстав для сумнівів у показних наявності алкоголю відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не роз'яснялися права передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП ОСОБА_1 .. Також, що поліцейські завчасно підготували показання свідків, оскільки були написані одним почерком, а тому вважає, що особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б у сукупності та взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння спростовуються тим, що у протоколі ОСОБА_1 поставив свій підпис, а отже був ознайомлений із правами та його змістом.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не встановлено ідентичність показань приладу Газоаналізатору Drager"Alcotest 7510" на екрані та у роздруківці результату тестування, про що свідчить відсутність відповідного підпису уповноваженої особи на роздруківці. Відеозапис з нагрудної камери працівника поліції не відображає показників приладу. Крім того, дана роздруківка не надана на ознайомлення одному зі свідків (у роздруківці відсутній підпис свідка 1) та ОСОБА_1 , а екран самого приладу пред'явлено занадто швидко, так що, зважаючи на обмежене освітлення, не можливо було побачити результати тестування. А тому є підстави вважати, що покази приладу Газоаналізатору Drager "Alcotest7510" на екрані та у роздруківці не є ідентичними. Підпис ОСОБА_1 у зв'язку із незгодою з результатами тестування відсутній і в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який складено з порушенням чинного законодавства не зрозуміло дату, час та місце його складання, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не пропонували та не надали жодного направлення до найближчого закладу охорони здоров'я, водночас після незгоди водія із результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, останній висловив бажання пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, на що, у порушення вимог ч.3 ст.266 КУпАП отримав відмову від працівників поліції, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки у матеріалах справи відсутні докази заперечення ОСОБА_1 факту про те, що працівники поліції не пропонували його проходження медичного огляду.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
При цьому суд враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП, крім того санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Клопотання адвоката Крюкової Марини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року задовольнити.
Поновити адвокату Крюкової Марині Володимирівні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року.
Апеляційну скаргу Крюкової Марини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко