Справа № 361/3719/21
Апеляційне провадження
№ 33/824/4386/2021
30 вересня 2021 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454грн.
На вказану постанову судді 23 вересня 2021 року ОСОБА_1 подала до Броварського міськрайонного суду Київської області апеляційну скаргу, в якій заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копію постанови судді вона отримала 20 вересня 2021 року.
Матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду 27 вересня 2021 року.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
За загальним правилом, пропущений процесуальний строк підлягає поновленню, якщо причини його пропущення є поважними.
З матеріалів справи вбачається, що судовий розгляд справи про вчинення адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_1 тривав у Броварському міськрайонному суді Київської області з 29 квітня 2021 року.
Про судове засідання, призначене на 11 серпня 2021 року, ОСОБА_1 була повідомлена телефонограмою (с.с.11), що не заборонено нормами КУпАП, однак у судове засідання не з'явилася.
Розгляд протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , був відкладений на 9 вересня 2021 року, судова повістка була направлена на адресу ОСОБА_1 та отримана нею 17 серпня 2021р., що
підтверджується ідентифікатором поштового відправлення (с.с.13).
У судове засідання 9 вересня 2021 року ОСОБА_1 не з'явилася, причини своєї неявки суду не повідомила.
Апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 вересня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду 23 вересня 2021року, тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження.
Доводи ОСОБА_1 , наведені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не містять посилань на обставини, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 вересня 2021 року, так як діючими нормами КУпАП не передбачено, що строк на апеляційне оскарження постанови судді обраховується з моменту вручення копії постанови особі.
ОСОБА_1 була обізнана про день та час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно неї, а відтак повинна була та мала можливість з'ясувати результати судового розгляду, враховуючи не тривалий строк, встановлений законодавцем для оскарження постанови судді.
Однак, матеріали справи не містять звернення ОСОБА_1 до Броварського міськрайонного суду Київської області з приводу повідомлення результатів розгляду справи. Не додані такі звернення ОСОБА_1 і до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді.
Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов'язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку.
Досить часто такою підставою є нібито те, що стороні не було відомо про факт винесення рішення, попри те, що вона брала участь у справі, мала можливість скористуватися своїми правами, але особа, зловживаючи правом, навмисно була відсутня на ключових засіданнях у справі.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд його справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України).
Аналізуючи обставини, наведені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 9 вересня 2021 року, вважаю, що вони не є обґрунтованими, так як ОСОБА_1 була обізнана про розгляд судом протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно неї, а відтак повинна була та мала можливість з'ясувати результати розгляду справи, яка стосувалася її особисто, та подати апеляційну скаргу у строки, визначені Законом.
Виходячи з вищевикладеного, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 9 вересня 2021 року задоволенню не підлягає.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає поверненню ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
постановив:
відмовити ОСОБА_1 у поновлені строку на апеляційне оскарження постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 вересня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Рейнарт