Київський апеляційний суд
Провадження № 11сс/824/5397/2021 Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 757/41757/21-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст.ст. 110, 214, 303-309 КПК України
17 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року задоволена скарга захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 і уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні № 12017000000001543 зобов'язано вчинити дії, визначені пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК України в частині підозри ОСОБА_7 .
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що визначальним для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року є не дата, коли розпочато досудове розслідування, а дата внесення певних відомостей по кримінальному провадженню до ЄРДР, а враховуючи те, що відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 367 КК України стосовно ОСОБА_7 внесено 18 січня 2021 року (яке в подальшому було об'єднано з кримінальним провадженням № 12017000000001543 від 20 листопада 2017 року) та 18 лютого 2021 року оголошено підозру, тобто після введення в дію змін згідно із Законом № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, то у даному кримінальному провадженні необхідно застосовувати положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України в редакції вказаного Закону, який передбачає як підставу для закриття кримінального провадження те, що після повідомлення особі про підозру 18 травня 2021 року закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 в апеляційній скарзі з доповненнями, вважаючи рішення слідчого судді незаконним, необґрунтованим, винесеним з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, висновки якого не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з посиланням на правові позиції Верховного Суду України, викладені в постанові від 12 жовтня 2017 року (справа № 757/49263/15-к), просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12017000000001543 як таку, що падана на бездіяльність прокурора, яка не підлягає оскарженню.
На обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт зазначає наступне.
В провадженні слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017000000001543 від 20 листопада 2017 року, в ході розслідування якого 18 лютого 2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Постановою заступника Генерального прокурора від 12 квітня 2021 року строк досудового розслідування продовжено до 3 місяців, тобто до 18 травня 2021 року, а в подальшому продовжений на 6 місяців, до 18 серпня 2021 року, з урахуванням положень ст. 294 КПК України в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року за № 2147-VIII, через особливу складність кримінального правопорушення, що є граничним строком розслідування кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості у відповідності до ст. 219 КПК України. В подальшому досудове розслідування 10 серпня 2021 року зупинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 280 КПК України через хворобу підозрюваного, після його одужання - відновлено і 28 серпня 2021 року учасникам сторони захисту направлено письмові повідомлення про завершення розслідування та необхідність отримання ними доступу до його матеріалів на виконання вимог ст. 290 КПК України. Наразі, постановою слідчого від 01 вересня 2021 року досудове розслідування в даному кримінальному провадженні повторно зупинено через хворобу підозрюваного за клопотанням сторони захисту.
Отже, на переконання прокурора, жодних порушень при продовженні строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 20 листопада 2017 року, тобто за тривалий строк до набрання чинності змінами, внесеними до кримінального процесуального кодексу України Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII - допущено не було.
Крім того, як вказує апелянт, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суму завданої матеріальної шкоди, а також викликаний суспільний резонанс, виключно направлення прокурором обвинувального акту до суду, як одна з форм закінчення досудового розслідування, з його подальшим розглядом судом по суті - забезпечить досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника ОСОБА_8 , яка заперечувала проти поданої апеляційної скарги прокурора, вважаючи, що вона подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку відповідно до приписів ч. 4 ст. 399 КПК України, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, 03 серпня 2021 року захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, зі змісту вимог якої остання просила зобов'язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні № 12017000000001543 від 20 листопада 2017 року вчинити дії, визначені пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК України в частині підозри ОСОБА_7 , за результатом розгляду якої, на підставі ст.ст. 28, 114, 284 КПК України, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року дана скарга адвоката ОСОБА_8 була задоволена.
Таким чином скарга захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 розглянута слідчим суддею по суті відповідно до вимог КПК України, з прийняттям рішення, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 307 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
В постанові Верховного Суду від 04 квітня 2019 року (справа № 494/6/18) зазначено, що ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.
У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.
Таким чином, законом, який конкретизує положення Конституції України щодо обмеження можливості оскарження рішень суду, виступає КПК України.
Відповідно до положень ст. 24, ч. 3 ст. 392 КПК України забезпечення гарантованого права на оскарження процесуальних рішень слідчого судді здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано Главою 26 КПК України.
Частиною першою статті 309 КПК України передбачений вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Відповідно до вимог частини другої цієї статті під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (ч. 3 ст. 309 КПК України).
Таким чином, з огляду на те, що слідчим суддею постановлено рішення, передбачене п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, в аспекті положень ст. 309 КПК України, ухвала слідчого судді, якою задоволена скарга захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 і уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні № 12017000000001543 зобов'язано вчинити дії, визначені пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК України в частині підозри ОСОБА_7 - не підлягає апеляційному оскарженню.
З урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року (справа № 755/10061/18, провадження № 51-1588км19 ) та в ухвалі об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа № 569/17036/18), відповідно до яких рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку встановлення вже в ході розгляду провадження в апеляційному порядку того, що скаргу подано на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційне провадження підлягає закриттю, колегія суддів приходить до висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року.
Керуючись ст. 399, 405 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року, якою задоволена скарга захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 і уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні № 12017000000001543 зобов'язано вчинити дії, визначені пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК України в частині підозри ОСОБА_7 - закрити.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4