ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/10314.04.10
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТОН І КОМПАНІЯ»
До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Про стягнення 10 987,05 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Тітова Г. М. -директор ( Наказ № 1 від 05.02.2008 р.)
Від відповідача не з'явились
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТОН І КОМПАНІЯ»(далі -позивач) звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у розмірі 10 987,05 грн. (8 961,20 грн. -основний борг, 1 751,86 грн. -збитки від інфляції, 273,99 грн. -3% річних) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №20 від 02.04.2008 р
Ухвалою суду від 15.02.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/103 та призначено розгляд справи на 26.03.2010 р.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 26.03.2010 р. не направив.
Ухвалою суду від 26.03.2010р. розгляд справи відкладено на 14.04.2010р.
Представник відповідача в судове засідання 14.04.10 р. не з'явився.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 14.04.10 р. оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
02.04.08 р. між сторонами укладено договір поставки № 20 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язувався продати, а відповідач зобов'язувався прийняти й оплатити товари
Згідно п. 1.2 Договору позивач зобов'язався передати товар у кількості, якості та асортименті, згідно узгодженого сторонами замовлення.
Відповідно до п. 2.3 Договору передача права власності на товар відбувається у момент підписання відповідачем накладної
Згідно п. 5.1 Договору оплата вартості отриманого товару проводиться відповідачем згідно видаткових накладних на протязі 30 календарних днів з моменту поставки товару.
На виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на підставі видаткової накладної №ВН-113 від 25.06.08р на загальну суму 8 961, 20 грн.
Проте, вартість отриманого товару відповідачем неоплачена.
Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 8 961,20грн.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення, 3% річних, що згідно розрахунку становить 273,99 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 1 751,86 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 8 961,20грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 273,99грн., збитків від інфляції - 1 751,86 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 273,99грн. та збитків від інфляції у розмірі 1 751,86 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у ВАТ КБ «Надра», м. Київ, МФО 320564, а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТОН І КОМПАНІЯ»(04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1, код 35736178, р/р 26008052704986 в Печерській філії ПриватБанку, МФО 300711) 8 961 (вісім тисяч дев'ятсот шістдесят одну) грн. 20 коп. основного боргу, 273 (двісті сімдесят три) грн. 99 коп. 3% річних, 1 751 (одну тисячу сімсот п'ятдесят одну) грн. 86 коп. збитків від інфляції, 109 (сто дев'ять) грн. 87 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко