ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/36807.06.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергофінанс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Рудіс»
третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд»
про стягнення 333566,92 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники :
Від позивача Жураковська Л.А. -представник за довіреністю № б/н від 06.07.2009 р., Скляров І.О. -директор, протокол загальних зборів ТОВ «Енергофінанс»№ 7/1 від 20.04.2007 р.
Від відповідача не з»явились
Від третьої особи -1 Капанистий В.І. -представник за довіреністю № 2-5д від 21.12.2009 р.
Від третьої особи -2 Корчак О.В. -представник за довіреністю № б/н від 26.05.2010 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергофінанс»(позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Рудіс» (відповідач) про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 333655,92 грн. відповідно до Договору підряду від 01.04.2007 р., з яких: 230486,00 грн. -основний борг, 88967,60 грн. -інфляційні нарахування за період жовтень 2007 р. -вересень 2009 р. та 14113,32 грн. - 3% річних за період з 03.10.2007 р. по 19.10.2009 р.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем 01.04.2007 р. укладено договір підряду, відповідно до умов якого позивач зобов”язувався виконати роботи з проведення демонтажу обладнання на свердловині № 4 Північно -Яблунівської площі. Вартість робіт відповідно до умов договору підряду складала 462200,00 грн. Позивач вказує, що ним роботи по договору виконані в повному обсязі, при цьому зазначає, що до складу робіт з демонтажу бурового обладнання не входять роботи з рекультивації землі. Позивач також вказує, що акт виконаних робіт відповідач не підписав, зобов»язання щодо оплати за визначені договором роботи не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2009 р. порушено провадження у справі № 39/368 та призначено справу до розгляду на 23.11.2009 р. о 14:00 год.
Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2009 р. подав усне клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Судом клопотання задоволено.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, 23.11.2009 р. через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Судом клопотання задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 р. розгляд справи було відкладено на 07.12.2009 р. та надано можливість представникам сторін запропонувати господарському суду питання, які мають бути роз”яснені судовим експертом.
Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.
В судовому засіданні, призначеному на 07.12.2009 р., представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, з огляду на те, що позивач виконав зобов”язання по договору не в повному обсязі, зокрема, не виконав роботи по рекультивації земель, які являються невід”ємною частиною робіт по демонтажу обладнання.
Позивач та відповідач запропонували господарському суду перелік питань, які, на їх думку, мають бути роз”яснені судовим експертом.
Остаточне коло питань, які повинні бути роз”яснені судовим експертом визначаються судом, відповідно до ст. 41 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 року у справі № 39/368 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково -дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6) та зупинено провадження у справі, зобов'язано позивача здійснити попередню оплату експертизи, відповідно до виставленого експертною установою рахунку.
07.12.2009 р. матеріали справи № 39/368 згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 року були направлені до Київського науково -дослідного інституту судових експертиз.
16.02.2010 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання експерта Чернухи О.О. про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
Листом № 06-37.1/483 від 24.02.2010 р. позивач був повідомлений судом про необхідність надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
Листом № 06-37.1/484 від 24.02.2010 р. відповідач був повідомлений судом про необхідність надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
02.03.2010 р. позивач через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог клопотання експерта Чернухи О.О., які були надіслані судом до Київського науково -дослідного інституту судових експертиз згідно супровідного листа № 06-37.1/570.
Відповідач додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи не надав.
07.04.2010 року на адресу Господарського суду міста Києва надійшов супровідний лист № 11945 від 26.03.2010 р. за підписом Першого заступника директора Київського науково -дослідного інституту судових експертиз Рувін О.Г., відповідно до якого до суду був направлений висновок судової будівельно -технічної експертизи № 11945 від 26.03.2010 р. та матеріали, надані на дослідження, разом з матеріалами господарської справи № 39/368 (в 1-му томі).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 р., на підставі ст. ст. 79, 86 ГПК України, поновлено провадження у справі № 39/368 та призначено справу до розгляду на 26.04.2010 р. о 10:40 год.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 26.04.2010 р., подав додаткові пояснення по справі № 39/368 з огляду на висновок судової будівельно -технічної експертизи № 11945 від 26.03.2010 р., в яких зазначив про безпідставність вимог відповідача щодо виконання позивачем робіт з рекультивації землі в межах Договору підряду від 01.04.2007 р.
Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 26.04.2010 р., подав письмові пояснення з урахуванням висновку судової будівельно -технічної експертизи № 04/10-3 від 26.04.2010 р., згідно яких вважає, що відповідно до Договору підряду від 01.04.2007 р. та Робочого проекту № 51-05 «Будівництво пошукової свердловини № 4 Північно-Яблунівської площі»саме позивач мав здійснити роботи по демонтажу та переміщенню грунту (рекультивації), які належним чином фактично не виконав, а відтак, у відповідача не виникло зобов»язання щодо оплати спірних робіт за Договором підряду від 01.04.2007 р., а рівно позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Представники сторін в судовому засіданні подали спільну заяву про продовження термінів розгляду справи. Судом заяву задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2010 р., на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України, строк вирішення спору у справі № 39/368 продовжено та відкладено її розгляд на 17.05.2010 р. о 10:20 год.
30.04.2010 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав додаткові пояснення по справі № 39/368 № 0429 від 29.04.2010 р., в яких виклав заперечення на письмові пояснення відповідача 04/10-3 від 26.04.2010 р., зокрема, позивач зазначає, що вимоги відповідача щодо виконання позивачем робіт з нейтралізації відходів буріння (шламу), загортання шламових амбарів, очистки площадки від сміття після демонтажу, переміщення грунту (рекультивація) І та II категорії бульдозером після демонтажу, механізоване вирівнювання площадки після демонтажу безпідставні, оскільки, згідно висновку судової будівельно -технічної експертизи № 11945 від 26.03.2010 р., ці роботи містяться не в таблиці «Будівництво і демонтаж вишки і привишечних споруд, монтаж і демонтаж бурового обладнання»Робочого проекту № 51-05, а в таблиці «Підготовчі роботи до будівництва свердловини»Робочого проекту № 51-05 та під дію п.1.2 Договору підряду від 01.04.2007 р. не підпадають.
17.05.2010 року представник відповідача через відділ діловодства суду подав клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача (свіввідповідача) ТОВ «Торгова база «Укрбуд»у зв»язку з тим, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергофінанс»був заявлений до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Рудіс», як Оператора Спільної діяльності, що діє від імені учасників Договору № 429 про спільну діяльність від 13.05.2004 р., тоді як 27.01.2010 р. була укладена Додаткова угода № 6 до наведеного договору про спільну діяльність, відповідно до якої до цього договору приєдналось у якості Сторони -3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд», визначене сторонами даного договору як Оператор Спільної діяльності (уповноважена сторона, визначена договором, яка здійснює ведення спільних справ, поточне керівництво Спільною діяльністю та ведення балансу Спільної діяльності).
Розглянувши в судовому засіданні 17.05.2010 р. подане відповідачем клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача (свіввідповідача), суд прийшов до висновку про відхилення останнього, оскільки:
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Згідно п. 1.3 розЧяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»зазначається, що ГПК не зобов'язує господарський суд задовольнити клопотання сторони про залучення до участі у справі іншого відповідача. При вирішенні питання про залучення до участі у справі іншого відповідача слід виходити з підстав клопотання та їх обґрунтованості.
Питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії про залучення до участі у справі іншого відповідача вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення (п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»).
Суд враховує, що Договір підряду від 01.04.2007 р., на підставі якого позивач звернувся з позовом до суду, був дійсно укладений між позивачем та відповідачем - Tовариством з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Рудіс», що діяв від імені учасників Договору № 429 про спільну діяльність від 13 травня 2004 року, укладеного між TOB «Бурова компанія «Рудіс»(Сторона -1) та ДК «Укргазвидобування»HAK «Нафтогаз України»(Сторона -2). Згідно п. 1.6 Договору № 429 про спільну діяльність від 13 травня 2004 року Оператором Спільної діяльності була визначена Сторона - 1, при цьому передбачено, що Оператор Спільної діяльності -це уповноважена сторона, визначена договором, яка здійснює ведення спільних справ, поточне керівництво Спільною діяльністю та ведення балансу Спільної діяльності.
27.01.2010 р. була укладена Додаткова угода № 6 до, відповідно до якої до Договору № 429 про спільну діяльність від 13 травня 2004 року в якості Сторони -3 приєдналось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд», визначене сторонами даного договору як Оператор Спільної діяльності (уповноважена сторона, визначена договором, яка здійснює ведення спільних справ, поточне керівництво Спільною діяльністю та ведення балансу Спільної діяльності).
Проте, як свідчать матеріали справи, у діючий Договір підряду від 01.04.2007 р. не були внесені необхідні зміни, пов»язані зі зміною Оператора Спільної діяльності за Додатковою угодою № 6 від 27.01.2010 р. до Договору № 429 про спільну діяльність від 13 травня 2004 року. Зокрема, сторони не назвали та до матеріалів справи не залучили відповідних змін та доповнень до Договору підряду від 01.04.2007 р., укладених у письмовій формі за погодженням сторін цього договору.
Суд також враховує, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, які є предметом спору у справі № 39/368, виникли у той час, коли саме відповідач відповідно до Договору № 429 про спільну діяльність від 13 травня 2004 року був Оператором Спільної діяльності за останнім наведеним договором.
Суд звертає увагу і на ту обставину, що відповідач був обізнаний про факт укладення Додаткової угоди № 6 до Договору № 429 про спільну діяльність від 13 травня 2004 року з моменту підписання сторонами наведеної додаткової угоди 27.01.2010 р., проте суд повідомив про цю обставину лише 17.05.2010 р., що свідчить про свідоме та безпідставне ухилення від розгляду справи, пошук шляхів для затягування судового процесу.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов»язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов»язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь -кого з них окремо.
Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача про залучення до участі у справі іншого відповідача (свіввідповідача).
З урахуванням наведеного, а також всіх обставин та матеріалів справи, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі іншого відповідача (свіввідповідача) - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд».
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову (ч. 4 ст. 27 ГПК України).
За таких обставин суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дочірню компанію «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та залучити до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова база "Укрбуд".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 07.06.2010 о 12:00 год.
Представник позивача в судовому засіданні 07.06.2010 р. подав на виконання вимог ухвали суду від 17.05.2010 р. докази направлення позовної заяви третім особам, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник третьої особи -1 в судовому засіданні 07.06.2010 р. подав довідку АА № 274088 з ЄДРПОУ станом на 24.03.2010 р.
Представники третіх осіб надали усні пояснення щодо предмету спору по справі № 39/368.
Представник відповідача в судове засідання 07.06.2010 р. не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку, письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 07.06.2010 р. від останнього до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
В судовому засіданні, призначеному на 07.06.2010 р., за згодою представників сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -
01.04.2007 року між відповідачем - Tовариством з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Рудіс»( надалі -Замовник), що діє від імені учасників Договору № 429 про спільну діяльність від 13 травня 2004 року, укладеного між TOB «Бурова компанія «Рудіс»та ДК «Укргазвидобування»HAK «Нафтогаз України», та позивачем - Tовариством з обмеженою відповідальністю «Енергофінанс»(надалі -Підрядник, а Замовник і Підрядник спільно -Сторони) був укладений Договір підряду (надалі -Договір).
Отже, при укладанні Договору підряду від 01.04.2007 р. відповідач діяв від імені учасників Договору № 429 про спільну діяльність від 13 травня 2004 року та відповідно до п. 1.6 останнього наведеного договору був визначений Оператором Спільної діяльності, т.т. уповноваженою стороною, визначена договором, яка здійснює ведення спільних справ, поточне керівництво Спільною діяльністю та ведення балансу Спільної діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2010 р. до Договору № 429 про спільну діяльність від 13 травня 2004 року була укладена Додаткова угода № 6, відповідно до якої до договору про спільну діяльність від 13 травня 2004 року в якості Сторони -3 приєдналось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд», визначене сторонами даного договору як Оператор Спільної діяльності (уповноважена сторона, визначена договором, яка здійснює ведення спільних справ, поточне керівництво Спільною діяльністю та ведення балансу Спільної діяльності).
Судом встановлено, що у діючий Договір підряду від 01.04.2007 р., на підставі якого позивач звернувся з позовом до суду, необхідні зміни, пов»язані зі зміною Оператора Спільної діяльності за Додатковою угодою № 6 від 27.01.2010 р. до Договору № 429 про спільну діяльність від 13 травня 2004 року фактично внесені не були.
Крім того, спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, які є предметом спору у справі № 39/368, виникли у той час, коли саме відповідач відповідно до Договору № 429 про спільну діяльність від 13 травня 2004 року був Оператором Спільної діяльності за останнім наведеним договором.
Загальні положення про спільну діяльність передбачені нормами статей 1130, 1131 Цивільного кодексу України. Зокрема, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників (ст. 1130 Цивільного кодексу України).
Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ст. 1131 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов»язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов»язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь -кого з них окремо.
З огляду на наведене, суд вважає підставним визначення позивачем у якості відповідача по справі Tовариства з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Рудіс», оскільки таке право позивача прямо передбачене приписами ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 1 . (розділ 1) Договору підряду від 01.04.2007 р. Сторони визначили, що за завданням Замовника (відповідача) Підрядник (позивач) бере на себе зобов'язання провести наступні роботи:
- облаштування устя свердловини № 4 Північно - Яблуніської площі згідно плану робіт від 29.03.2007, затвердженому сторонами, який є невід'ємною частиною цього Договору. Вартість робіт складає 168000 грн. 00 коп. з ПДВ (п.п. 1.1 розділу 1 Договору);
- проведення демонтажу обладнання на свердловині № 4 Північно - Яблунівської площі. Вартість робіт з демонтажу складає 462200 грн. 00 коп. з ПДВ (п.п. 1.2 розділу 1 Договору).
Зі змісту Договору вбачається, що Підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи вказані в п.п. 1.1 і 1.2 Договору, а Замовник бере на себе зобов'язання оплатити їх, а також надати хімічні реагенти, необхідні для проведення робіт, визначених п.1.1. та надати трансформаторну підстанцію в робочому стані для заміни під час демонтажу існуючої підстанції.
У підпункті 1.3 розділу 1 Договору також визначено, що Замовник зобов'язується вчасно прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах Договору.
Вартість робіт, порядок оплати та строки їх виконання обумовлені розділом 2 даного Договору, а саме:
- Підрядник виконує роботи, зазначені в п.п. 1.1 Договору, протягом 7 днів з моменту зарахування коштів на рахунок Підрядника в розмірі 168000 грн. з ПДВ при умові своєчасного надання хімічних реагентів (п.п. 2.1 розділу 2 Договору);
- Підрядник виконує роботи з демонтажу, визначені п.п. 1.2 Договору, в термін 67 днів з моменту вказаному в п.п. 2.1. Договору при умові надання трансформаторної підстанції та хімічних реагентів Замовником (п.п. 2.2 розділу 2 Договору).
Відповідно до п.п. 2.3 розділу 2 Договору Сторони підтвердили, що на дату підписання Договору заборгованість Підрядника перед Замовником за Договором № 707 від 27.06.2006 року становить 231714 грн. з ПДВ та сторони домовилися про зарахування цієї суми в рахунок передоплати за роботи, визначені в п.п. 1.2 Договору на загальну суму 231714 грн. з ПДВ.
Згідно п.п. 2.4 розділу 2 Договору остаточна оплата виконаних робіт по Договору в сумі 230486 грн. з ПДВ повинна здійснюватись протягом 7 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт.
Сторони також передбачили, що за погодження з Замовником Підрядник має право надати свої хімічні реагенти для проведення робіт, визначених в п.п. 1.1 Договору. В цьому випадку Замовник відшкодовує їх вартість протягом 7 календарних днів з моменту виставлення рахунку на відшкодовування (п.п. 2.5 розділу 2 Договору).
Обов'язки Замовника (відповідача) обумовлені розділом 3 Договору, зокрема, Замовник зобов'язаний вчасно та в повному обсязі оплатити Підряднику вартість виконаних робіт на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт (п.п. 3.1.1 Договору); надати трансформаторну підстанцію в робочому стані до демонтажу встановленої трансформаторної підстанції, а у випадку порушення Замовником цього пункту Підрядник має право демонтувати існуючу трансформаторну підстанцію без підключення іншої та знеструмити лінію електропередачі (п.п. 3.1.2 Договору).
Обов'язки Підрядника (позивача) обумовлені розділом 4 Договору, зокрема, Підрядник зобов»язаний виконати роботи якісно, відповідно до вимог чинного законодавства України та цього Договору та на підставі Робочого проекту (п.п. 4.1.1 Договору).
Умовами Договору також передбачено, що у випадку не підписання Замовником акту приймання - передачі виконаних робіт в результаті неякісного виконання робіт з вини Підрядника, він направляє Підряднику мотивовану відмову від підписання акту з переліком зауважень. В цьому випадку Сторони складають Протокол зауважень, які Підрядник виконує власними силами, за власний рахунок та у погоджені із Замовником строки (п.п. 5.2 розділу 5 Договору).
Крім того, якщо протягом 10 днів з дня одержання акту приймання - передачі робіт Замовник не надасть Підряднику підписаний акт або мотивовану відмову від його підписання - роботи вважаються прийнятими, а акт вважається підписаним (п.п. 5.3 розділу 5 Договору).
Вирішення спорів та розбіжностей обумовлено в розділі 6 Договору, згідно п.п. 6.2 якого при недосягненні згоди між Сторонами на протязі одного місяця з дня виникнення спору, він передається на розгляд господарського суду України.
Відповідно до п.п. 9.4 розділу 9 Договору, він набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов»язань по цьому Договору.
На твердження позивача, він виконав підрядні роботи, визначені у п.п. 1.2 Договору, а саме: провів демонтаж обладнання на свердловині № 4 Північно - Яблунівської площі вартістю 462200,00 грн. (з ПДВ) відповідно до Договору та Робочого проекту № 51-05 «Будівництво пошукової свердловини № 4 Північно-Яблунівської площі», про що склав Акт виконаних робіт за Договором підряду від 01.04.2007 р. та надав його відповідачу.
Відповідач вищезазначений Акт виконаних робіт за Договором підряду від 01.04.2007 р. не підписав та направив позивачу лист № 14/09-1 від 14.09.2007 р. «Щодо акту виконаних робіт».
У вищезазначеному листі, який відповідач вважає вмотивованою відмовою від підписання акту виконаних робіт від 21.04.2007 р., відповідач посилається на той факт, що п.п. 4.1.1 Договору передбачено виконання робіт за Договором на підставі Робочого проекту № 51-05 «Будівництво пошукової свердловини № 4 Північно-Яблунівської площі», фактично спірні роботи виконані позивачем не в повному обсязі, а саме: не виконані роботи по рекультивації земельної ділянки пошукової свердловини № 4 Північно-Яблунівської площі, які, на думку відповідача, передбачені Робочим проектом № 51-05 «Будівництво пошукової свердловини № 4 Північно-Яблунівської площі»та входять до складу робіт з демонтажу бурового обладнання. Крім того, відповідач вказує, що позивачем порушені умови п.п. 2.2 Договору щодо виконання робіт з демонтажу, які визначені п.п. 1.2 Договору, в термін 67 днів з моменту, вказаного в п.п. 2.1. Договору при умові надання трансформаторної підстанції та хімічних реагентів відповідачем, а саме: відповідач сплатив позивачу 168000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 28 від 06.04.2007 р., а отже, датою закінчення робіт по Договору має бути 12.06.2007 р., в той же час, Акт виконаних робіт за Договором підряду від 01.04.2007 р. був наданий позивачем відповідачу 06.09.2007 р., а тому прострочення строку демонтажу станом на час складання листа № 14/09-1 від 14.09.2007 р., на думку відповідача, становить 86 днів.
Позивач не вважає, що наведені відповідачем у листі № 14/09-1 від 14.09.2007 р. підстави є належними для відмови від підписання Акту виконаних робіт за Договором підряду від 01.04.2007 р., а тому наведений акт згідно п.п. 5.3 Договору слід вважати підписаним. Зокрема, роботи з демонтажу обладнання, що були предметом п.п. 1.2 Договору, позивачем виконані в повному обсязі, а роботи по рекультивації землі не є складовою частиною останніх. Щодо недотримання строку виконання робіт за Договором в термін 67 днів (п.п. 2.2 Договору), позивач посилався на ненадання відповідачем хімічних реагентів та трансформаторної підстанції, у зв»язку з чим позивач був змушений змінити план демонтажу, транспортування обладнання, виїздів бригад електриків, що призвело до збільшення термінів проведення робіт за Договором.
Зібрані у справі докази свідчать, позивач неодноразово звертався до відповідача стосовно оплати спірних робіт на підставі Акту виконаних робіт за Договором підряду від 01.04.2007 р. (лист № 927-2 від 27.09.2007 р., лист № 1022-1 від 22.10.2007 р.), проте відповідач їх оплату не здійснив.
Позивач вважає, що станом на час його звернення з позовом до суду сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором становить 230486,00 грн. (основний борг) згідно Акту виконаних робіт за Договором підряду від 01.04.2007 р., який фактично підписаний в односторонньому порядку тільки Підрядником (позивачем), Позивач також вважає, що оскільки відповідач суму основного боргу не оплатив, остання, з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку.
Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України також передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зобов'язання, відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, можуть виникати, зокрема із договорів та інших правочинів.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.
Для здійснення робіт, зазначених у частині 1 ст. 317 ГК України, можуть укладатися договори підряду, зокрема, на капітальне будівництво. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст. 317 ГК України).
Частиною 1 ст. 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобовЧязується збудувати і здати у встановлений строк обЧєкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобовЧязується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обовЧязок не покладається на підрядника, прийняти обЧєкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ч. 2 ст. 875 ЦК України договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
За правилами ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до ч. 6 ст. 882 ЦК України замовник має право відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення недоліків виконаних робіт, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Крім того, відповідно до ст. 323 ГК України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
Так, пунктами 88 - 91 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 «Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»(зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 601) визначений порядок приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва), а саме:
- приймання-передання закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду (п. 88);
- передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи (п. 91).
Пунктами 98, 99 вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх.
Наведені правові норми свідчать, що між сторонами по справі укладений договір підряду (№ 16/08 від 23.05.2008 р.), а тому саме він та відповідні положення статей глави 61, зокрема параграфу 3 цієї глави, ЦК України та глави 33 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 333655,92 грн. відповідно до Договору підряду від 01.04.2007 р., з яких: 230486,00 грн. -основний борг, 88967,60 грн. -інфляційні нарахування за період жовтень 2007 р. -вересень 2009 р. та 14113,32 грн. -3% річних за період з 03.10.2007 р. по 19.10.2009 р.
Причиною виникнення спору у справі є невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті робіт, виконаних позивачем відповідно до Договору підряду від 01.04.2007 р.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що обов'язок доведення факту невиконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті спірних робіт повинен бути покладений на позивача.
З метою об'єктивного вирішення спору у справі № 39/368, оскільки для встановлення чи спростування фактів, що належать до предмету доказування у справі, необхідні спеціальні знання, судом, відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, призначено судову експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
07.04.2010 року Господарським судом міста Києва одержано висновок судової будівельно -технічної експертизи № 11945 від 26.03.2010 р. з матеріалами справи № 39/368.
Як вбачається з матеріалів справи, проведення експертизи було доручено науковому співробітнику судових будівельно -технічних та пожежно -технічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Чернусі О.О.
Суд додержується приписів ч. 5 ст. 42 ГПК України, відповідно до яких висновок судового експерта для господарського суду не є обов»язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч. 2 ст. 43 ГПК України).
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 877 ЦК України встановлений обов»язок підрядника здійснювати будівництво та пов»язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов»язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно -кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали Договір підряду від 01.04.2007 р. на проведення демонтажу обладнання на свердловині № 4 Північно - Яблунівської площі вартістю 462200 грн. 00 коп. з ПДВ (п.п. 1.2 розділу 1 Договору). При цьому позивач, за умовами даного договору був зобов»язаний виконати роботи відповідно до вимог чинного законодавства України та цього Договору та на підставі Робочого проекту (п.п. 4.1.1 розділу 4 Договору).
З матеріалів справи також вбачається, що 27.06.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір підряду № 707 на виконання робіт з будівництва свердловини № 4 Північно - Яблунівської площі, предметом якого визначені роботи з будівництва свердловини № 4 Північно - Яблунівської площі у відповідності до проектної документації, які позивач зобов»язався в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, на свій ризик виконати за завданням відповідача (надалі -Договір № 707). У пункті 2.1 розділу 2 Договору № 707 сторони визначили, що роботи, передбачені Договором № 707, виконуються позивачем згідно з Робочим проектом, з урахуванням вказівок Замовника (за наявності).
Судом встановлено, що як у спірному Договорі, так і у Договорі № 707, під Робочим проектом розуміється Робочий проект № 51-05 «Будівництво пошукової свердловини № 4 Північно - Яблунівської площі»у трьох томах (том 1 «Пояснювальна записка»з додатками А, Б, В, В, Г,Д, Е, Є, том 2 «Кошторисна документація», том 3 «Оцінка впливу на навколишнє середовище /ОВНС/», том 4 «Проектно -кошторисна документація на буріння водяної свердловини для тезнічного водо забезпечення») (надалі -Робочий проект). Зокрема, том 1 Робочого проекту містить наступні розділи: 1) зведені техніко -економічні дані; 2) підстава для проектування; 3) загальні відомості; 4) геологічна характеристика свердловини; 5) конструкція свердловини; 6) профіль ствола свердловини; 7) бурові розчини; 8) поглиблення свердловини; 9) кріплення свердловини; 10) випробування свердловини; 11) дефектоскопія і опресування остьового обладнання, бурильних та обсадних труб; 12) підготовчі та будівельно -монтажні роботи; 13) розрахунок тривалості буріння і кріплення; 14) механізація і автоматизація технологічних процесів, засоби контролю та диспетчеризації; 15) безпека праці, промислова санітарія, протипожежна безпека при будівництві свердловини; 16) список літератури, нормативно -довідкових та інструктивно -методичних матеріалів; 17) оцінка впливу на навколишнє середовище при будівництві свердловини; 18) організація будівництва.
Враховуючи правову норму ч. 1 ст. 877 ЦК України, вищенаведений Робочий проект є проектною документацією, що визначає обсяг і зміст робіт за Договором та Договором № 707. Зі змісту Робочого проекту вбачається, що він не визначає ціну передбачених ним робіт (кошторис), проте така вартість робіт зазначена безпосередньо у Договорі (п.п. 1.1, 1.2 розділу 1 Договору) та у Договорі № 707 (п. 3.1 розділу 3 Договору № 707).
При цьому суд звертає увагу, що як у спірному Договорі, так і у Договорі № 707, містяться посилання на Робочий проект в цілому, т.т. без зазначення відповідних томів, пунктів, додатків, на підставі яких повинні виконуватись роботи, на виконання яких був укладений відповідний договір. Наведене дозволяє зробити висновок, що Робочий проект передбачає загальний склад робіт по будівництву пошукової свердловини № 4 Північно - Яблунівської площі, на виконання частин яких Сторони в подальшому укладали відповідні договори. А тому, Договір підряду від 01.04.2007 р. на проведення демонтажу обладнання на свердловині № 4 Північно - Яблунівської площі, на підставі якого позивач звернувся з позовом до суду, слід вважати укладеним на конкретно -визначену частину робіт з будівництва пошукової свердловини № 4 Північно - Яблунівської площі, а саме: демонтаж обладнання на цій свердловині.
Суд приймає до уваги, що безпосередньо обсяг робіт з демонтажу обладнання регламентується розділом «Будівництво і демонтаж вежі та привежевих споруд, монтаж, демонтаж бурового обладнання»(таблиця), пункти 1 -196 тому 1 Робочого проекту.
Зміст та обсяг робіт з рекультивації землі, які необхідно виконати згідно Робочого проекту, регламентуються пунктами 57 -67 розділу «Підготовчі роботи до будівництва свердловини»(таблиця) тому 1 Робочого проекту, а також розділом 7.6 «технічна рекультивація»та розділом 7.7 «Біологічна рекультивація тому 3 Робочого проекту.
Згідно розділу 7.6. «Технічна рекультивація»тому 3 Робочого проекту передбачено наступне:
Рекультивацію порушеннях земель необхідно проводити не пізніше, ніж в місячний термін після дослідження або освоєння свердловини, виключаючи період промерзання грунту. Якщо роботи з технічної рекультивації з кліматичних або інших умов не можуть бути виконані в термін, передбачені проектом, порядок і строки їх проведення визначають за додатковою угодою виконавця бурових робіт і замовника з урахуванням того, щоб вказані строки не перевищували одного року з дня завершення робіт по бурінню і випробуванню свердловини.
Технічна рекультивація землі виконується буровою організацією, яка здійснює будівництво свердловини. Під час виконання технічного етапу рекультивації земель необхідно провести такі роботи:
- демонтувати і вивезти бурове і допоміжне обладнання і залізобетонні вироби (плити, фундаментні блоки, тощо);
- розбити монолітні бетонні фундаменти, лотки, приямки, вивезти їх, а звільнені місця їх знаходження засипати грунтом і зрівняти;
- очистити земельну ділянку від металобрухту, електродів контурів заземлення, залишків хімреагентів, будівельного сміття, інших матеріалів:
- надлишковий грунт, який утворився під час будівництва шламових амбарів, траншей і т.і., рівномірно розподілити і розпланувати на ділянці родючого шару перед нанесенням останнього або вивезти в м'ясця, які погоджують з землекористувачем;
- після нанесення мінерального грунту і планування майданчика необхідно здійснити заходи щодо виявлення і видалення випадково залишеного металобрухту та інших сторонніх предметів з метою попередження можливого псування інвентарю в процесі майбутнього сільськогосподарського обробітку грунту;
- після чистового планування поверхні бурової площадки нанести родючий шар грунту. Нанесення родючого шару грунту слід виконувати бульдозерами в теплий сухий час за нормальної вологості і достатньої несучої здатності грунту для проходу машин. Кінцеве планування можна виконати автогрейдером; насипний грунт після планування його поверхні ущільнити за допомогою гусеничних тракторів ( не менше 3-5 проходів по засипаному грунту).
Ділянки грунту, забруднені ПММ або нафтою, і території, що примикають до них обробляються ефективним сорбентом глауконітом в кількості 4,8 т на 100 м2 площі. Для підвищення ефективності нейтралізації забруднених ділянок необхідно заздалегідь розрихлити їх бульдозером і в складки, що утворилися, засипати глауконіт.
Можливе використання інших, не менш ефективних заходів, які визначаються рекомендаціями підрядної організації після дослідження площадки бурової і проведення відповідних аналізів.
Згідно розділу 7.7. «Біологічна рекультивація»тому 3 Робочого проекту передбачено таке:
Біологічна рекультивація виконується власником землі після технічної у обсязі, що передбачається ГСТУ 41-00032626-00-023-2000, і включає такі види робіт:
- оранку та дискування землі;
- застосування органічних та мінеральних добрив;
- посів трав;
- прикатування посівів трав катками;
- культивацію.
Відповідно до розділу «Підготовчі роботи до будівництва свердловини»тому 1 Робочого проекту в підрозділі «Рекультивація землі»зазначені такі види робіт:
- доставка реагентів для нейтралізації відходів буріння (п. 57, п. 58);
- амбар після демонтажу без влаштування огорожі (п. 59);
- розбивка бутобетонного фундаменту (п. 60);
- очистка площадки від сміття бульдозером, після демонтажу (п. 61);
- переміщення ґрунту 2 групи бульдозером, після демонтажу (п. 62, п. 64, п. 66);
- переміщення ґрунту 1 групи бульдозером, після демонтажу (п. 63, п, 65);
- механізоване вирівнювання площадки після демонтажу (поз. 67);
В розділі «Будівництво і демонтаж вежі та привежевих споруд, монтаж і демонтаж бурового обладнання»в підрозділі «Рекультивація землі»зазначені такі види робіт:
- транспортування машин і механізмів при будівництві (монтажі) автотранспортом (п. 189);
- транспортування машин і механізмів при розробці (демонтажі) автотранспортом (п. 190);
- транспортування машин і механізмів при розробці (демонтажі) великовантажними автомашинами (п. 191, п. 192);
- доставка бригади вишковиків автотранспортом до 60 км (п. 193).
Отже, за результатами аналізу вищенаведених частин Робочого проекту можливо стверджувати, що, по -перше, роботи з демонтажу і вивезення бурового і допоміжного обладнання і роботи з рекультивації земельної ділянки та відновлення родючості ґрунту відображені відокремлено в різних розділах Робочого проекту, а по -друге, демонтаж і вивезення бурового і допоміжного обладнання фактично є частиною робіт з рекультивації спірної земельної ділянки.
При цьому, суд приймає до уваги Висновок судової будівельно -технічної експертизи № 11945 від 26.03.2010 р., відповідно з яким:
- роботи, які передбачені пунктами 190, 192, 193 (розділ «Рекультивація земель») таблиці «Будівництво і демонтаж вишки і привишечних споруд, монтаж і демонтаж бурового обладнання»робочого проекту передбачають обсяг робіт з транспортування автотранспортом машин та механізмів, а також доставку бригади вишковиків автотранспортом. Разом з тим згадані пункти не конкретизують які саме машини і механізми транспортуються автотранспортом, а також не передбачають роботу цих машин і механізмів;
- оскільки пунктами 190, 192, 193 таблиці «Будівництво і демонтаж вишки і привишечних споруд, монтаж і демонтаж бурового обладнання»не конкретизовано які саме машини і механізми транспортуються автотранспортом то визначити, чи можуть вони бути використані при проведенні робіт з рекультивації земель, зокрема передбачених пунктами 57-67 таблиці «Підготовчі роботи до будівництва свердловини», неможливо. Разом з тим роботи з рекультивації земель, які передбачені пунктами 57-67 таблиці «Підготовчі роботи до будівництва свердловини»передбачено виконувати з використанням машин і механізмів, зокрема бульдозера, що потребує відповідного транспорту на їх транспортування, тобто виконання обсягу робіт з транспортування;
- відповідно до назви розділу таблиці «Підготовчі роботи до будівництва свердловини» до якого включені пункти 57-67, а також виходячи з переліку робіт, які передбачені згаданими пунктами, можливо стверджувати, що пунктами 57-67 таблиці «Підготовчі роботи до будівництва свердловини»передбачені роботи з рекультивації землі. Конкретний вид рекультивації, а відповідно робіт та витрат визначається індивідуальним робочим проектом.
Отже, вищенаведені висновки судової будівельно -технічної експертизи № 11945 від 26.03.2010 р. також дозволяють стверджувати, що роботи, передбачені пунктами 190, 192, 193, на які відповідач посилається, як на такі, що зобов'язують позивача виконувати роботи з рекультивації землі, насправді передбачають лише завезення машин та механізмів, а також доставку бригади вишковиків автотранспортом. При цьому, зазначені машини та механізми залучаються як для демонтажу обладнання так і для рекультивації землі, а рівно після закінчення робіт з демонтажу вони можуть бути використані для робіт з рекультивації землі.
З матеріалів справи вбачається, що роботи, передбачені пунктами 190, 192, 193 розділу «Будівництво і демонтаж вишки і привишечних споруд, монтаж і демонтаж бурового обладнання»(завезені машини і механізми для демонтажу обладнання, а після закінчення демонтажу останні були вивезені, забезпечена доставка бригади вишковиків) позивач виконав в повному обсязі, оскільки будь -які заперечення відповідача з цього приводу відповідачем не заявлені та у якості доказів до матеріалів справи не залучені.
Таким чином, суд приходить до висновку, що безпосередньо роботи з рекультивації землі, передбачені пунктами 57-67 підрозділу «Рекультивація землі»розділу «Підготовчі роботи до будівництва свердловини»тому 1 Робочого проекту, які не відносяться до розділу «Будівництво і демонтаж вишки і привишечних споруд, монтаж і демонтаж бурового обладнання», не підпадають під зобов'язання позивача, визначені п. 1.2 Договору підряду від 01.04.2009 р. Як було вище було зазначено, пунктом 1.2 Договору передбачено зобов»язання Підрядника (позивача) провести демонтаж обладнання на свердловині № 4 Північно - Яблунівської площі.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до ч. 6 ст. 882 ЦК України замовник має право відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення недоліків виконаних робіт, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач фактично відмовився від прийняття підрядних робіт, оскільки не підписав Акт виконаних робіт за Договором підряду від 01.04.2007 р. та надав позивачу, на його думку, вмотивовану відмову у листі № 14/09-1 від 14.09.2007 р. «Щодо акту виконаних робіт».
Проте, як встановлено вище, вимога відповідача щодо виконання позивачем робіт з рекультивації землі в межах Договору підряду від 01.04.2007 є безпідставною.
Безпідставним також є твердження відповідача про порушення позивачем умов п.п. 2.2 Договору щодо виконання робіт з демонтажу, які визначені п.п. 1.2 Договору, в термін 67 днів з моменту, вказаного в п.п. 2.1. Договору, адже умовою дотримання позивачем терміну виконання робіт в 67 днів підпункт 2.1 Договору визначає саме надання трансформаторної підстанції та хімічних реагентів відповідачем. Відповідач не виконав наведеної умови Договору щодо надання позивачеві трансформаторної підстанції, що не заперечував з огляду на викладене ним у відзиві на позовну заяву, а рівно сам порушив умови договору, що в подальшому призвело до збільшення позивачем терміну виконання спірних робіт. Крім того, обов»язок відповідача надати позивачу трансформаторну підстанцію в робочому стані до демонтажу встановленої трансформаторної підстанції передбачений також і у п. 3.1.3 Договору. У наведеному підпункті Договору також зазначено, якими мають бути дії позивача у випадку порушення відповідачем цього пункту, а саме: позивач має право демонтувати існуючу трансформаторну підстанцію без підключення іншої та знеструмити лінію електропередачі. Проте, з наведеного змісту жодним чином не вбачається звільнення відповідача від обов»язку надання позивачу трансформаторної підстанції в робочому стані в подальшому та взагалі, оскільки виконання робіт з демонтажу обладнання на свердловині № 4 Північно - Яблунівської площі неможливе без застосування трансформаторної підстанції.
З огляду на зазначене, суд не визнає мотиви відмови відповідача від підписання спірного Акту виконаних робіт за Договором підряду від 01.04.2007 р. з огляду на відсутність належних та обгрунтованих заперечень та зауважень з боку відповідача по даному Акту та безпосередньо щодо робіт з демонтажу обладнання на свердловині № 4 Північно - Яблунівської площі.
Отже, оскільки заперечення відповідача, які б стосувались безпосередньо робіт з демонтажу обладнання на свердловині № 4 Північно - Яблунівської площі, відповідачем у листі № 14/09-1 від 14.09.2007 р. «Щодо акту виконаних робіт»викладені не були, а матеріали справи свідчать про відсутність будь -яких інших вмотивованих відмов відповідача від підписання акту приймання -передачі виконаних позивачем спірних робіт, суд також приходить до висновку, що наведені відповідачем у листі № 14/09-1 від 14.09.2007 р. підстави не є належними для відмови від підписання Акту виконаних робіт за Договором підряду від 01.04.2007 р., а тому підрядні роботи за Договором у сумі 230486,00 грн. вважаються прийнятими, а наведений акт згідно п.п. 5.3 Договору слід вважати підписаним з 17.09.2007 р. (06.09.2007 р. -дата отримання відповідачем Акту виконаних робіт за Договором підряду від 01.04.2007 р., що підтверджено безпосередньо відповідачем у листі № 14/09-1 від 14.09.2007 р. + 10 днів =16.09.2007 р.).
Так, п.п. 5.3 розділу 5 Договору передбачено, що якщо протягом 10 днів з дня одержання акту приймання - передачі робіт Замовник не надасть Підряднику підписаний акт або мотивовану відмову від його підписання - роботи вважаються прийнятими, а акт вважається підписаним (п.п. 5.3 розділу 5 Договору).
Згідно п.п. 2.4 розділу 2 Договору остаточна оплата виконаних робіт по Договору в сумі 230486,00 грн. (з ПДВ) повинна здійснюватись протягом 7 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт.
А тому, відповідач був зобов»язаний здійснити остаточну оплату виконаних робіт по Договору в сумі 230486,00 грн. до 23.09.2010 р. (17.09.2007 р., встановлена судом дата підписання акту виконаних робіт + 7 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт = 23.09.2007 р.), а рівно з 24.09.2007 р. почалося прострочення виконання зобов»язання по оплаті виконаних робіт по Договору в сумі 230486,00 грн.
Станом на час судового розгляду спору відповідач, в порушення п.п.1.2, 1.3, 2.4, 3.1.1 Договору, заборгованість у розмірі 230486,00 грн. за підрядні роботи відповідно до Акту виконаних робіт за Договором підряду від 01.04.2007 р., складеного на підставі Договору підряду від 01.04.2007 р., не оплатив.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 230486,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з останнього 88967,60 грн. інфляційних нарахувань за період жовтень 2007 р. -вересень 2009 р. та 14113,32 грн. 3% річних за період з 03.10.2007 р. по 19.10.2009 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При здійсненні перевірки наданого позивачем розрахунку розміру інфляційних нарахувань та 3 % річних судом визначено суми останніх, а саме: 99800,44 грн. інфляційних нарахувань за період жовтень 2007 р. -вересень 2009 р. та 14170,15 грн. 3% річних за період з 03.10.2007 р. по 19.10.2009 р.
Враховуючи вищенаведене, судом здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 334,99 грн. 3% річних за період з 12.08.2009 р. по 22.02.2010 р. (193 дні) обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Враховуючи той факт, що фактично позивачем заявлені до стягнення сума інфляційних нарахувань у розмірі 88967,60 грн. та сума 3 % річних у розмірі 14113,32 грн., а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судових засіданнях позивачем не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань. Тому вимоги позивача в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 88967,60 грн. та 14113,32 грн. відповідно, як про це було заявлено позивачем при зверненні до суду.
Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
Платіжними дорученнями № 769 від 15.09.2009 р. на суму 3309,24 грн. та № 871 від 20.10.2009 р. на суму 30,00 грн. позивач перерахував державне мито на загальну суму 3339,24 грн.
Платіжним дорученням № 771 від 15.09.2009 р. позивач оплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., а платіжним дорученням № 106 від 18.02.2010 р. -7728,00 грн. за проведення судової експертизи згідно рахунку № 472/21 від 17.02.2010 р.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
За таких обставин на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 3335,67 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. та витрати на проведення судової експертизи в сумі 7728, 00 грн.
Суд також враховує, що відповідно до п. а ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 «Про державне мито», державне мито стягується із заяв, що подаються до господарських судів із майнового характеру -1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Загальна сума заявлених вимог позивача становить 333566,92 грн., отже позивач повинен був оплатити державне мито у розмірі 3335,67 грн. Платіжними дорученнями № 769 від 15.09.2009 р. на суму 3309,24 грн. та № 871 від 20.10.2009 р. на суму 30,00 грн. позивач перерахував державне мито на загальну суму 3339,24 грн.
Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 3,57 грн. (3339,24 грн. - 3335,67 грн. = 3,57 грн.).
Керуючись ст.ст. 1, 11, 14, 15, 16, 20, 202, 509, 525, 526, 530, 543, 625, 626, 875, 877, 882, 1130, 1131 ЦК України, ст. 173, 174, 317, 323 ГК України, ст.ст. 22, 24, 27, 33, 34, 41, 42, 43, 44, 47, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Рудіс»(01201, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, ідентифікаційний код 31511844; р/р 26005001300687 в ПАТ ОТП Банк в м. Києві, МФО 300528), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергофінанс»(03187, м. Київ, вул. Лятошинського, буд. 24, ідентифікаційний код 24594033; р/р 26000014801 в АКБ «Інтеграл - банк», МФО 320735) 230486,00 грн. (двісті тридцять тисяч чотириста вісімдесят шість гривень 00 коп.) основного боргу, 88967,60 грн. (вісімдесят вісім тисяч дев»ятсот шістдесят сім гривень 60 коп.) інфляційних нарахувань, 14113,32 грн. (чотирнадцять тисяч сто тринадцять гривень 32 коп.) 3 % річних, 3335,67 грн. (три тисячі триста тридцять п»ять гривень 67 коп.) держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 7728,00 грн. (сім тисяч сімсот двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат на проведення судової експертизи
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Енергофінанс» (03187, м. Київ, вул. Лятошинського, буд. 24, ідентифікаційний код 24594033; р/р 26000014801 в АКБ «Інтеграл - банк», МФО 320735) з доходу Державного бюджету України 3,57 грн. (три гривні 57 коп.) державного мита, перерахованого, платіжними дорученнями № 769 від 15.09.2009 р. та № 871 від 20.10.2009 р., оригінали яких залишити в матеріалах справи № 39/368.
4. Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 09.06.2010 р.