ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/16604.06.10
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна"
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерний комерційний інноваційний банк "Укрсиббанк"
про стягнення 26 998,91 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Паляниця О. М. - представник по довіреності № 276/18 від 12.02.2010р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в порядку заборгованості в розмірі 26 998,91 грн., в тому числі 25 500,00 грн. суми страхового відшкодування, 1 446,51 грн. пені, 52,40 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виплатив страхове відшкодування по Договору добровільного страхування у зв'язку з чим набув право регресної вимоги до відповідача, а відповідач на звернення позивача про відшкодування регресної вимоги не відповів, суму страхового відшкодування не виплатив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2010р. порушено провадження по справі № 53/166, розгляд справи призначено на 23.04.2010р.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 23.04.2010р. представника відповідача та третьої особи розгляд справи було відкладено на 04.06.2010р.
В судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 35 000,00 грн. суми страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.
13.05.2010р. через відділ Діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи по справі надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи.
04.06.2010р. через відділ Діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли пояснення по суті позову, в яких відповідач зазначив, що відповідно до поліса № ВА/6633580 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності страховика становить 35 000,00 грн. Вказана сума найближчим часом буде перерахована позивачу. Крім того відповідач також заявив клопотання про розгляд справи буз участі представника відповідача.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 04.06.2010р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
07.12.2008р. на а/д Мелюшки-Грушино Хорольського району Полтавської області сталося дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Мітсубісі Аутлендер д/н ВІ 5977 АМ під керуванням власника Сироти О. М. та ВАЗ 21013 д/н ВІ 7175 АВ під керуванням Бровко С.В., внаслідок чого було пошкоджено автомобілі.
Відповідно до Вироку Хорольського районного суду Полтавської області від 27.02.2009р. та Вироку Апеляційного суду Полтавської області від 22.05.2009р. було вставлено, що водій Бровко С.В. порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина Бровко С.В. встановлена вищевказаними вироками (копі вироків залучені до матеріалів справи).
Автотранспортний засіб Мітсубісі Аутлендер д/н ВІ 5977 АМ, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований компанією ЗАТ «СК «Український страховий альянс»відповідно по Договору страхування наземного транспорту серія МА № 093718 від 01.08.2007р.
Як вбачається з витягу зі Статуту позивача, ЗАТ «СК «Український страховий альянс»змінили назву на ЗАТ «СК «АХА України».
В подальшому ЗАТ «СК «АХА України»перейменовано на ПАТ «СК «АХА України».
Згідно зі Звітом № 0503 про належну оцінку майна, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Мітсубісі Аутлендер д/н ВІ 5977 АМ в результаті його пошкодження складає 131 031,55 грн.
На підставі заяви страхувальника від 08.12.2008р. про виплату страхового відшкодування позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 56 464,50 грн., що підтверджується страховим актом № 13996/08/05/17 від 14.03.2009р.
Відповідно до умов Договору страхування наземного транспорту серія МА № 093718 від 01.08.2007р. Вигодонабувачем являється третя особа по справі. Як вбачається з листа № 1300 від 30.04.2009р. третьої особи по справі, остання, як вигодонабувач по Договору страхування наземного транспорту серія МА № 093718 від 01.08.2007р. не заперечує проти виплати страхового відшкодування та просить перерахувати кошти на погашення кредиту.
Позивач перерахував кошти на погашення кредиту в розмірі 55 864,50 грн., що підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення № 7522 від 15.05.2009р.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування Страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність Бровко С.В., винуватця ДТП була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6633580 від 25.12.2007р., то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
У зв'язку з наведеним, до позивача (як страховика), який виплатив страхове відшкодування за Договору страхування наземного транспорту серія МА № 093718 від 01.08.2007р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа Сирота О. М. (власник пошкодженого автомобіля) має до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані Бровко С.В., збитки згідно укладеного страхування наземного транспорту серія МА № 093718 від 01.08.2007р.
Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою Позивач звернувся до відповідача із заявою про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП № 5977 від 03.11.2009р. На підтвердження направлення заяви № 5977 від 03.11.2009р. з додатками позивач надав суду копію квитанції про відправку кореспонденції від 03.11.2009р.
Відповідач залишив вказану заяву без відповіді та належного реагування.
Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За таких обставин особами, відповідальними за збитки, завдані Сироті О. М. (власнику пошкодженого автомобіля) в результаті ДТП, є Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".
Як вбачається з матеріалів справи позивач виплатив на користь страхувальника суму в розмірі 55 864,50 грн.
Відповідно до умов Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6633580 від 25.12.2007р. ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить суму в розмірі 35 000,00 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі, який не перевищує ліміт відповідальності за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6633580 від 25.12.2007р.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до ст. 29 названого Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди відповідачем у розмірі 35 000,00 грн. є підставними, обґрунтованим, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд встановив, що позивач при зверненні з позовною заявою до суду сплатив державне мито в більшому розмірі, ніж передбачено законом.
Відповідно до ст. 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством. В рішенні, ухвалі, постанові чи довідці господарського суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита.
Виходячи з матеріалів справи, суд встановив, що позивач по справі сплатив державне мито в сумі 525,00 грн. про що свідчать додані до позовної заяви платіжні доручення № 2254 від 02.02.2010р. та № 6289 від 23.03.2010р. про сплату державного мита, при тому як сума позовних вимог становить 35 000,00 грн.
Згідно з п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Указу Президента України № 519/94 від 13.09.1994 “Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян” розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на цей час становить 17,00 грн.
Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити державне мито в розмірі 350,00 грн. виходячи з ціни позову 35 000,00 грн. Проте, позивач сплатив державне мито в сумі -525,00 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено законодавством.
За таких обставин внесене державне мито в більшому розмірі, ніж передбачено законодавством підлягає поверненню з Державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 31235110) 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 350 (двісті сорок дев'ять) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "АХА Україна" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 31235110) з Державного бюджету державне мито в сумі 175 (п'ятдесят шість) грн. 00 коп. як таке, що внесене у більшому розмірі, ніж передбачено законом, перераховане платіжним дорученням № 6289 від 23.03.2010р. Платіжне доручення № 6289 від 23.03.2010р. залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 53/166.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.