ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 33/14009.03.10
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діола-Транс»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
акціонерний комерційний банк «Укрсоцбанк»
про стягнення 60 347,43 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Ковальчук Д.Ю. -представник за довіреністю №2 від 05.01.2010 року;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
встановив :
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні товариства з обмеженою відповідальністю «Діола-Транс»до товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - акціонерний комерційний банк «Укрсоцбанк»про стягнення 60 347,43 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем укладено договір добровільного страхування заставного транспортного засобу, а саме автомобіля марки ТАТА LPТ613/38, д.н. АЄ 5790 СА, 2007 року випуску.
30.05.2008 року о 21 годині 40 хв. в м. Дніпропетровську по вул. Гаванській за участю ТЗ сталося ДТП внаслідок чого він був пошкоджений.
23.10.2008 року відповідач перерахував позивачеві у якості страхового відшкодування грошову суму в розмірі 32 127,08 грн.
Однак, позивач вважає, що відповідач сплатив суму страхового відшкодування не у повному обсязі, чим не виконав узяті на себе в договорі зобов'язання та порушив права позивача, які потребують судового захисту, у зв'язку з цим звернувся до суду.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.02.2009 року порушено провадження у справі №33/140, розгляд справи призначено на 07.04.2009 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.04.2009 року розгляд справи відкладено до 25.05.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання, а також необхідність надання представником позивача належних повноважень діяти від імені позивача.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.05.2009 року розгляд справи відкладено до 25.06.2009 року у зв'язку із неявкою представника третьої особи в судове засідання.
В судовому засіданні 25.06.2009 року оголошено перерву до 14.07.2009 року для дослідження та оцінки доказів по справі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.07.2009 року провадження у справі зупинено та призначено автотоварознавчу експертизу, яку доручено провести Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
25.08.2009 року до загального відділу канцелярії Господарського суду м. Києва від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про уточнення поставленого судом питання на проведення автотоварознавчої експертизи та повернуто матеріали справи № 33/140.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.09.2009 року поновлено провадження у справі №33/140, судове засідання призначене на 20.10.2009 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.10.2009 року провадження у справі зупинено та призначено автотоварознавчу експертизу, яку доручено провести Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
21.12.2009 року до загального відділу канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла справа № 33/140 з висновком експертної установи № 1897-09 від 10.12.2009 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.12.2009 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 12.01.2010 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.01.2010 року розгляд справи відкладено до 08.02.2010 року у зв'язку із неявкою представників відповідача та третьої особи в судове засідання.
В судове засідання 08.02.2010 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 22.12.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача подав суду заяву про уточнення позовних вимог.
Представник третьої особи надав письмову заяву про залучення до участі у справі АКБ «Укрсоцбанк»у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та відкладення розгляду справи на інший день для підготовки позовної заяви про стягнення коштів з ТОВ «СК «Київ Ре»на користь АКБ «Укрсоцбанк»як вигодонабувача за договором добровільного страхування заставлених транспортних засобів №Кр8095-001/1207/СТ від 24.12.2007 року.
Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає розгляду справи по суті, а також клопотання представника третьої особи, суд відклав розгляд справи на 09.03.2010 року.
У судове засідання 09.03.2010 року представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, проте від представника третьої особи через загальний відділ діловодства надійшло клопотання про відкладення розгляд справи.
Суд відхилив клопотання представника третьої особи про відкладення розгляду справи у зв'язку з його необґрунтованістю та на думку суду воно подане з метою затягування розгляду справи, оскільки, як вбачається з довіреності представника, яка подала клопотання про відкладення розгляду справи Вакуленко О.М. вона є головним юрисконсультом відділу по роботі з третейськими судами управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту ГОА КБ «Укрсоцбанк», отже банк, маючи юридичний департамент, мав змогу направити у судове засідання іншого представника. Крім того, в попередньому засіданні інтереси банку представляв Хомич. В.В. (юрисконсульт 2 категорії відділу по роботі з третейськими судами управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту АКБ «Укрсоцбанк»).
Представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
З заяви про уточнення позовних вимог вбачається, що позивачем крім збільшення позовних вимог в частині нарахування індексу інфляції та трьох процентів річних, також було заявлено нову вимогу до відповідача, яку не були заявлену позивачем при поданні позову, а саме стягнення пені в розмірі 6 225,50 грн.
Дослідивши заяву про уточнення позовних вимог суд не приймає її в частині заявленої нової вимоги (пені) та зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись з цією вимогою у загальному порядку.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з урахуванням заяви про уточнення.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
24.12.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Діола-Транс»(страхувальник),товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»(страховик) та акціонерним комерційним банком «Укрсоцбанк»(агент) було укладено договір добровільного страхування заставлених транспортних засобів №КР8095-001/1207/СТ.
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Пунктом 1.2 договору від 24.12.2007 року передбачено, що на умовах цього договору застраховані транспортні засоби, які на момент укладення цього договору та протягом його дії знаходяться та будуть знаходитися у виключному володінні та користуванні страхувальника або осіб, уповноважених страхувальником, згідно з чинним законодавством на експлуатацію такого транспортного засобу. Особи, уповноважені страхувальником на експлуатацію застрахованого транспортного засобу, зазначаються страхувальником в заяві.
Відповідно до п.2.1 договору від 24.12.2007 року об'єктом цього договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом, надалі -ЗТЗ.
Додатком до договору страхування заставлених транспортних засобів №КР8095-001/1207/СТ від 24.12.2007 року передбачено, що застрахованим транспортним засобом є автомобіль ТАТА LPT613/38, д.н. АЕ 5790 СА, 2007 рік випуску. Дійсна вартість застрахованого транспортного засобу -106 500,00 грн.
Відповідно до додатку до договору, початок дії договору страхування з 25 грудня 2007 року, але не раніше 00-годин дня наступного за днем надходження страхових платежів на рахунок страхувальника. Закінчення дії договору страхування 23.12.2012 року.
Перша частина страхового платежу: 2 587,95 грн., сплачується до 24.12.2007 року. Сплата першої частини платежу надає чинності цьому договору з 25.12.2007 року по 24.12.2008 року.
Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем страховий платіж був перерахований 25.12.2007 року в повному обсязі.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 30.05.2008 року о 21 годині 40 хв. в м. Дніпропетровську по вул. Гаванській за участю ЗТЗ сталося ДТП (наїзд на дерева) внаслідок чого був пошкоджений автомобіль ТАТА LPT613/38, д.н. АЕ 5790 СА.
Відповідно до п.3.1 договору від 24.12.2007 року, страховим випадком за цим договором визнається подія, що виникла внаслідок настання страхових ризиків, в результаті якої нанесено прямі збитки майновим інтересам страхувальника, що пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням застрахованими транспортними засобами, і у зв'язку з якою виникає зобов'язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування.
Згідно з п.3.2.1 договору від 24.12.2007 року, страховими випадками є -пошкодження або знищення ЗТЗ внаслідок зіткнення ЗТЗ під час руху х рухомими та/чи нерухомими предметами, зіткнення рухомих транспортних засобів з нерухомим транспортним засобом, перевертання застрахованого транспортного засобу (ризик «ДТП»).
Пунктом 9.1.2 договору від 24.12.2007 року передбачено, що при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник зобов'язаний негайно (безпосередньо з місця події) повідомити страховика за телефоном, вказаним в пам'ятці страхувальника. Якщо страхувальник або довірена особа не могли зробити цього з об'єктивних причин (відсутність зв'язку в місці події, за станом здоров'я), вони повинні надати докази відсутності такої можливості і повідомити страховика відразу, як тільки це стане можливим.
Відповідно до п.9.1.7 договору від 24.12.2007 року при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник зобов'язаний протягом 2 (двох) робочих днів з моменту настання страхового випадку, повідомити страховика про настання страхового випадку та отримати інструкцію щодо оформлення повідомлення про страховий випадок.
Згідно з п. 9.1.8 договору від 24.12.2007 року при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту настання страхового випадку, надати страховику особисто або надіслати кур'єром, поштовим зв'язком належним чином оформлене повідомлення про страховий випадок.
Факт належного повідомлення страховика про подію відповідачем в судовому засіданні не заперечувався.
Відповідно до страхового акту №123/08/СТ/1 від 13.10.2008 року відповідач вирішив виплатити страхове відшкодування в розмірі 32 127,08 грн., яке перерахувати на рахунок ДОФ АКБ «Укрсоцбанк».
23.10.2008 року відповідачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 32 127,08 грн.
Як вбачається з страхового акту №123/08/СТ/1 від 13.10.2008 року підставою для визначення розміру страхового відшкодування був звіт №120606 ЕКФ «Арт-синтез», ФОП Варуха О.А.
Відповідно до наявного в матеріалах висновку автотоварознавчого дослідження №120606 від 16.07.2008 року, проведеного ЕКФ «Арт-синтез», матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля ТАТА LPT613/38, д.н. АЕ 5790 СА, в результаті його пошкодження складає 90 860,51 грн.
Відповідно до довідки ФОП Варухи О.В. вартість залишків автомобіля ТАТА LPT613/38, д.н. АЕ 5790 СА становила 70 986,40 грн.
Позивачем 20.11.2008 року було укладено з ТОВ фірма «Арт-Синтез»договір по виконанню робіт, а саме визначення залишкової вартості автомобіля ТАТА, д.н. АЕ 5790 CA.
Згідно з висновком № 201102 від 20.11.2008 року спеціаліста-автотоварознавця Іващенко В.А. ринкова (залишкова) вартість автомобіля ТАТА, д.н. АЕ 5790 CA, з врахуванням пошкоджень, згідно з висновком № 120606, складає: 14 382,97 грн.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до відповідача з вимогою доплатити страхове відшкодування в розмірі 56 603,43 грн.
У відповідь листом вих. №01-02/588 від 22.12.2008 року відповідач повідомив позивача про те, що розмір страхового відшкодування становить: 106 500,00 грн. (страхова сума згідно умов договору страхування) -2 130,00 грн. (2% франшиза згідно умов договору страхування) -1 256,52 грн. (знос ЗТЗ) -70 986,40 грн. (вартість залишків ЗТЗ) = 32 127,08 грн. та страховик, здійснивши страхове відшкодування ТОВ «Діола-Транс», повністю та належним чином виконав умови договору страхування та не має будь-яких інших зобов'язань, в тому числі грошових, перед ТОВ «Діола-Транс»щодо відшкодування останньому збитки, пов'язані із пошкодженням транспортного засобу ТАТА LPT613/38, д.н. АЕ 5790 СА.
У зв'язку з необхідністю визначення ринкової (залишкової) вартості автомобіля ТАТА LPT613/38, д.н. АЕ 5790 СА судом було призначено автотоварознавчу експертизу.
Висновком Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №1897-09 від 10.12.2009 року встановлено, що ринкова вартість автомобіля ТАТА д.н. АЕ 5790 СА з урахуванням пошкоджень на момент проведення автотоварознавчої експертизи №1897-09 становить 18 946,70 грн.
Відповідно до ч.5 статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Згідно ч.1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п.10.2 договору від 24.12.2007 року розмір страхового відшкодування визначається виходячи з фактичного розміру збитків, завданих ЗТЗ в результаті страхового випадку, на підставі даних огляду та дійсної вартості пошкодженого та/або знищеного ЗТЗ на дату укладання цього договору (якщо на момент укладення цього договору проводилася експертна оцінка) або дійсна вартість ЗТЗ за даними експертної оцінки на момент настання страхового випадку або вартості нових ЗТЗ, а також інших документів, зазначених у цій статті, що підтверджують розмір спричиненого збитку. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір страхової суми на кожен застрахований ЗТЗ.
Згідно з п.10.18 договору від 24.12.2007 року у разі повного конструктивного або фізичного зруйнування ЗТЗ (збиток перевищує сімдесят п'ятьвідсотків відновної вартості ЗТЗ) страховик має право на прийняття рішення стосовно виплати страхового відшкодування, а саме:
10.18.1 страховик відшкодовує повну страхову суму за відрахуванням франшизи по ризику «пошкодження або знищення ЗТЗ»та зносу ЗТЗ. Майнові права на ЗТЗ у цьому випадку переходять до страховика. Страхове відшкодування перераховується страховиком після зняття страхувальником пошкодженого ЗТЗ з обліку і передачі всіх документів по оформленню права власності Страховику;
10.18.2 страховик відшкодовує повну страхову суму за відрахуванням франшизи по ризику «пошкодження або знищення ЗТЗ», зносу ЗТЗ та вартості залишків ЗТЗ. Майнові права на ЗТЗ у цьому випадку залишаються у страхувальника і строк дії договору страхування за відповідним ЗТЗ припиняється.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем прийнято рішення щодо виплати страхового відшкодування на підставі п. 10.18.2 договору від 24.12.2007 року.
Відповідно до п.6.1 договору від 24.12.2007 року, за цим договором встановлена безумовна франшиза -частина збитків страхувальника, яка не підлягає відшкодуванню страховиком за кожним страховим випадком. Франшиза встановлюється у відсотках від страхової суми.
Пунктом 6.3 договору від 24.12.2007 року передбачено, що розмір франшизи зазначається сторонами в додатку.
Так, відповідно до додатку до договору безумовна франшиза за пошкодження або знищення транспортного засобу становить 2,0% від страхової суми.
Тобто, франшиза становить 2 130,00 грн. (106 500,00 грн. *2,0%).
Відповідно до п. 10.18.3 договору від 24.12.2007 року розмір зносу ЗТЗ розраховується як різниця вартості ЗТЗ на момент укладення цього договору та вартості на момент ДТП. Якщо страхова сума складає певну частку дійсної вартості застрахованого ЗТЗ, то знос відраховується у такій самій частці.
Відповідно до додатку до договору від 24.12.2007 року дійсна вартість застрахованого транспортного засобу становить 106 500,00 грн.
В дослідницькій частині висновку Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №1897-09 від 10.12.2009 року встановлено, що середня ринкова вартість досліджуваного автомобіля становить 97 110,46 грн.
Тобто, знос ЗТЗ становить 9 389,54 грн. (106 500,00 грн. -97 110,46 грн.).
Таким чином, розмір страхового відшкодування становить:
106 500,00 грн. (страхова сума згідно умов договору страхування) -2 130,00 грн. (франшиза) -9 389,54 грн. (знос ЗТЗ) -18 964,70 грн. (вартість залишків ЗТЗ) = 76 015,75 грн.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 32 127,08 грн.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимога позивача щодо стягнення страхового відшкодування підлягає частковому задоволенню в розмірі 43 888,68 грн. (76 015,75 (загальний розмір страхового відшкодування) -32 127,08 грн. (фактично виплачена відповідачем сума страхового відшкодування)).
В частині стягнення основної заборгованості в розмірі 8 133,02 грн. відмовити.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.10.12 договору від 24.12.2007 року, страхове відшкодування підлягає виплаті після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитків, але не пізніше, ніж через 10 (десять) робочих днів після складання страхового акту.
Страховий акт було складено відповідачем 13.10.2008 року. На цю дату були повністю відомі причини і розмір збитків, оскільки у відповідача вже був у наявності висновок №201102 від 20.11.2008 року експерта ТОВ «Арт-синтез»Іващенка В.А., яким була визначено сума ринкової вартості залишків ЗТЗ.
Проте, оскільки висновком Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №1897-09 від 10.12.2009 року встановлено ринкову вартість залишків ЗТЗ, тому, суд вважає за необхідне, індекс інфляції та три проценти річних нараховувати на 43 888,68 грн.
Розрахунок індексу інфляції (23.10.2008 року по 31.12.2009 року):
43 888,68 грн. * 116,4% (101,5% (листопад 2008 року)* 102,1% (грудень 2008 року) * 112,3% (за 2009 рік)) = 51 086,42 грн.
51 086,42 грн. -43 888,68 грн. = 7 197,74 грн.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення індексу інфляції підлягають частковому задоволенню в розмірі 7 197,74 грн.
В частині стягнення індексу інфляції в розмірі 1 333,81 грн. відмовити.
Розрахунок трьох процентів річних (23.10.2008 року -08.02.2010 року):
43 888,68 грн. * 3%/365 (днів у році) * 473 (днів прострочення) = 1 706,25 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 706,25 грн.
В частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 316,18 грн. відмовити.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем було понесені витрати за проведення експертизи в розмірі 1 950,24 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1911 від 01.09.2009 року.
Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:
на позивача в сумі 97,62 грн., на відповідача -528,14 грн.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:
на позивача в розмірі 18,40 грн., на відповідача -99,60 грн.
Витрати за проведення судової експертизи:
на позивача в розмірі 304,24 грн., на відповідача -1 646,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ст.ст. 34, 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»(юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 38, поштова адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, 95, р/р 26504001105441 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023, р/р 26506001752471, р/р 26505001752472 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 33442139) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діола-транс»(49127, м. Дніпропетровськ, вул. Космонавтів, буд. 4, кв.136, р/р 260060950097 в Харківській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк»м. Дніпропетровськ, МФО 351016, р/р 26006301245, р/р 26001301284 в Лівобережному відділенні «Ощадбанк»м. Дніпропетровськ, МФО 306340, код ЄДРПОУ 31520602) основний борг в розмірі 43 888 (сорок три тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 68 коп., три проценти річних в розмірі 1 706 (одна тисяча сімсот шість) грн. 25 коп., індекс інфляції в розмірі 7 197 (сім тисяч сто дев'яносто сім) грн. 74 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 528 (п'ятсот двадцять вісім) грн. 14 коп., 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати за проведення судової експертизи в розмірі 1 646 (одна тисяча шістсот сорок шість) грн. 00 коп.
3.В частині стягнення основного боргу в розмірі 8 133,02 грн., трьох процентів річних в розмірі 315,18 грн., індексу інфляції в розмірі 1 333,81 грн., витрат за проведення судової експертизи в розмірі 304,24 грн. відмовити.
4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання повного тексту рішення 08.06.2010 року.