Копія
Справа № 22ц -2312/10 Головуючий в 1 інстанції Івасюта Л.В.
Категорія 57 Доповідач Веремчук Л.М.
23 червня 2010 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Веремчук Л.М.
суддів Антонюк К.І., Матвійчук Л.В.
при секретарі Солодусі Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку незаконною та зобов'язання виплатити недоплачені суми, за апеляційною скаргою відповідача Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2009 року, -
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2009 року позов задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду; визнано дії Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо відмови позивачу у виплаті недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до п. 3 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» неправомірними та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 31.07.2007 року по 31.12.2007 року включно відповідно до п. 3 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з врахуванням виплачених сум.
В апеляційній скарзі відповідач Департамент соціальної політики Луцької міської ради просить скасувати цю постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити. Покликається на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема вказує, що Департамент соціальної політики Луцької міської ради належним чином виконав свій обов'язок перед позивачкою щодо виплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною у 2007 році у розмірі прожиткового мінімуму. Просить врахувати, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування і органи праці та соціального захисту населення не вправі їх змінювати. Однак кошти для виплати такої допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у 2007 році не передбачалися.
Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на одержання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення ст. 56, п.7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було скасовано і зупинено (обмежено) право на отримання спірної виплати у 2007 році. Розмір отриманої позивачкою щомісячної допомоги по догляду за дитиною у період з 31 липня до 31 грудня 2007 року включно суперечить вимогам ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та, виходячи із положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» і ч.7 ст. 9 КАС України, має обчислюватися у розмірі законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Тому обов'язок щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 31.07.2007 року по 31.12.2007 року включно слід покласти на Департамент соціальної політики Луцької міської ради.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.
Судом встановлено, що позивач є матір'ю, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому відповідно до вимог ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», у редакціях, що були чинними на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2007 році, мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років .
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст. 56, а також п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо відмови позивачу у виплаті недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 31 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до п. 3 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність покладення обов'язку з нарахування і виплати спірної допомоги за вказаний період саме на Департамент соціальної політики Луцької міської ради в силу вимог ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, наведених у постанові.
Постанова ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права та на підставі наявних у справі доказів.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача Департаменту соціальної політики Луцької міської ради відхилити.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Волинської області Л.М. Веремчук