Справа № 465/2107/21 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.
Провадження № 33/811/716/21 Доповідач: Белена А. В.
04 жовтня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі судді - Белени А.В., за участю особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 16 квітня 2021 року,
постановою Франківського районного суду м. Львова від 16 квітня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 грн. судового збору.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 20.03.2021 року о 05:30 год. на перехресті вул. Наукова-Кульпарківська у м. Львові керував автомобілем «NISSAN MAXIMA» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України за, що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, внаслідок чого на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №197235 від 20.03.2021 року.
На постанову судді правопорушник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Франківського районного суду м. Львова від 16 квітня 2021 року - скасувати та закрити провадження в адміністративній справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що така постанова суду є неповною, незаконною та необґрунтованою.
Апелянт свої вимоги мотивує тим, що не керував транспортним засобом та не виконував функцію водія. Напередодні того дня був на дні народженні товариша, та не заперечує факт алкогольного сп'яніння, однак зазначає, що скористався послугами тверезого водія, який мав доставити його та автомобіль додому, але по дорозі водій здійсним наїзд на бордюр, що унеможливили подальший рух авто. Зазначає, що поліцейські не пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, свідки взагалі не залучились, направлення на проведення огляду на стан сп'яніння не виписувався.
Звертає увагу, що йому не було роз'яснено його прав, не надано можливості скористатись правовою допомогою. Апелянт вважає, що суддя Мартинишин М.О. безпідставно не розглянула подані ОСОБА_1 клопотання і не переглядала відео з нагрудних камер поліцейських.
Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 про задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає і у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду першої інстанції є неповною та необґрунтованою, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №197235 від 20.03.2021 року, рапортом, письмовими пояснення ОСОБА_1 від 20.03.2021 року, відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, які в сукупності підвереджують наявність у ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме його керування 20.03.2021 року о 05:30 год. на перехресті вул. Наукова-Кульпарківська у м. Львові автомобілем «NISSAN MAXIMA» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння та його відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Доводи апелянта про те, що у його діях немає складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовуються вищенаведеними доказами.
Щодо доводів апелянта про те, що йому не надходило пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, то такі доводи спростовуються відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, які містяться у матеріалах справи.
Отже, при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП повно та всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 16 квітня 2021 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Белена