ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.09.2021Справа № 910/8817/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом «Азія Супплай Дженерал Трейдінг ЛЛС» (Будівля DNIC, 2 поверх, офіс 203, Шейх Заєд-роуд, Дубай, ОАЕ; ідентифікаційний код 112788)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреніан фудс груп» (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, будинок 13-15; ідентифікаційний код 42668732)
про стягнення 23 310,00 доларів США, що становить 641 034,30 грн,
без повідомлення (виклику) представників сторін
До Господарського суду міста Києва звернулася «Азія Супплай Дженерал Трейдінг ЛЛС» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреніан фудс груп» про стягнення попередньої оплати в розмірі 23 310 доларів США, що становить 641 034,30 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 позовну заяву «Азія Супплай Дженерал Трейдінг ЛЛС» залишено без руху. Встановлено «Азія Супплай Дженерал Трейдінг ЛЛС» п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду доказів надіслання (касовий чек, поштова квитанція з описом вкладення тощо) доданих до поданої до суду позовної заяви документів визначених в переліку п. 2 та п. 9.
10.06.2021 до Господарського суду міста Києва від «Азія Супплай Дженерал Трейдінг ЛЛС» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що ухвала суду від 14.06.2021 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105477711630, однак, конверт з вказаною ухвалою повернувся на адресу суду неврученим із зазначенням причини його повернення в довідці про причини повернення/досилання - адресат відсутній.
Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Приписами ст. 10 зазначеного Закону визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреніан фудс груп» є 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, будинок 13-15.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття та розгляд справи № 910/8817/21 за правилами спрощеного позовного провадження належним чином та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва
«Азія Супплай Дженерал Трейдінг ЛЛС» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкреніан фудс груп» (продавець) укладено контракт № 001, за умовами якого продавець зобов'язується здійснити поставку товару на умовах Інкотермс 2010 - CIF порт Аджаман, а покупець зобов'язується прийняти та оплати вказаний товар.
Відповідно до п. 5.1. контракту загальна вартість становить 19 425 доларів США.
Згідно п. 6.1. контракту покупець оплачує товар у відповідності до рахунку, наданим продавцем.
Пунктом 11.2. контракту визначено, що Господарський суд міста Києва буде вирішувати спір між сторонами, а контракт повинен тлумачитися і регулюватися у відповідності до норм матеріального законодавства України.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про міжнародне приватне право» сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Згідно ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
З огляду на викладені приписи законів, даний господарський спір підлягає вирішенню Господарським судом міста Києва із застосуванням норм матеріального права України.
Строк дії контракту починається з дати його укладання і закінчується до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань (п. 12.4. контракту).
Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду з даним позовом, позивач вказує, що відповідачем не було виконано обумовлених договірних зобов'язань та не поставлено товар на загальну суму 23 310 доларів США.
Так, у ст. 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Проаналізувавши зміст укладеного сторонами контракту, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вказаний правочин є договором поставки.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною першою ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Із наявних в матеріалах справи доказів слідує, що 17.07.2020 відповідач виставив відповідачу такі рахунки-фактури (invoice): № 17/07-2 на суму 19 425 доларів США та №17/07-3 на суму 3 885 доларів США.
У свою чергу, позивач 20.07.2020 оплатив вказані рахунки, перерахувавши відповідачу грошові кошти у сумі 23 310 доларів США, що підтверджується банківською випискою, копія якої з перекладом долучені до матеріалів справи.
18.08.2020 відповідач надіслав позивачу лист, в якому повідомив про несвоєчасне постачання соняшникової олії, підтвердив можливість виконати замовлення протягом 1-2 тижнів і гарантував готовність розірвати угоду та повернути платіж.
Разом з тим, у визначений строк відповідач умови контракту не виконав та товар позивачу не поставив.
Так, доказів, які б свідчили про виконання договірних зобов'язань в матеріалах справи не міститься.
14.04.2021 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про негайне повернення коштів в розмірі 23 310 доларів США.
Надсилання вказаного листа підтверджується описом вкладення у лист, накладною та фіскальним чеком від 14.04.2021.
Слід зазначити, що вимога була залишена без відповіді та належного реагування, доказів протилежного суду не подано.
За змістом положень ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частинами 1 та 3 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не надав суду жодних доказів виконання ним своїх обов'язків за контрактом, а саме доказів передачі товару, вимогу позивача щодо повернення попередньої оплати не виконав і не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору та положення ст. 525, 526, 662 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому, вимога позивача про стягнення попередньої оплати в розмірі 23 310 доларів США, що становить 641 034,30 грн за офіційним курсом НБУ станом на 31.05.2021, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов «Азія Супплай Дженерал Трейдінг ЛЛС» - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреніан фудс груп» (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, будинок 13-15; ідентифікаційний код 42668732) на користь «Азія Супплай Дженерал Трейдінг ЛЛС» (Будівля DNIC, 2 поверх, офіс 203, Шейх Заєд-роуд, Дубай, ОАЕ; ідентифікаційний код 112788) попередню оплату в розмірі 23 310 (двадцять три тисячі триста десять) доларів США, що становить 641 034 (шістсот сорок одна тисяча тридцять чотири) грн 30 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 615 (дев'ять тисяч шістсот п'ятнадцять) грн 51 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 20.09.2021
Суддя Д.О. Баранов