ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.09.2021Справа № 910/7863/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, пр-т Повіртофлотський, будинок 25; ідентифікаційний код: 23510137)
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-гарант» (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код: 32382598)
про стягнення 16 843,54 грн,
без повідомлення (виклику) представників сторін
До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-гарант» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 16 843,54 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» залишено без руху. Встановлено Приватному акціонерного товариству «Страхова компанія «Провідна» п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів надіслання (касовий чек, поштова квитанція з описом вкладення тощо) відповідачу доданих до поданої до суду позовної заяви документів визначених в переліку з 1-3, а саме: платіжне доручення про оплату судового збору; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер адвоката.
09.06.2021 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» із супровідним листом надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
13.07.2021 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва
26.11.2018 Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Роял канін Україна» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/6769528/9069/18, відповідно до умов якого застраховано автомобіль FORD FOCUS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
09.07.2019 о 16 год. 10 хв. по проспекту Перемоги сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу FORD FOCUS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та транспортного засобу RENAULT MASTER, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-гарант» згідно з полісом № АО/005934451 (франшиза - 1 000 грн; ліміт відповідальності за шкоду майну 100 000 грн).
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль FORD FOCUS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 30.07.2019 у справі №759/12862/19 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди та відповідно притягнуто до відповідальності.
Страхувальник повідомив позивача про ДТП та 10.07.2019 звернувся з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування.
Згідно з рахунком від 23.07.2019 № БУ-0000281, виданого ФОП Бурченко Р.А. вартість ремонту становила 35 276,72 грн.
Позивачем на виконання умов договору добровільного страхування платіжним дорученням від 25.07.2019 № 028120 було перераховано на користь ФОП Бурченка Р.О. страхове відшкодування в розмірі 35 276,72 грн на підставі страхового акту від 24.07.2019 №2300277739.
15.08.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків в порядку суброгації на суму 35 276,72 грн.
Відповідач 29.08.2019 виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 34 276,72 грн за вирахуванням франшизи у розмірі 1 000 грн, що підтверджується платіжним доручення від 29.08.2019 № 2899.
В подальшому ФОП Кононенко Ю.В. було виставлено рахунок від 12.12.2019 № КО-0000254 на суму 16 843,54 грн.
12.12.2019 страховиком і компанією було підписано акт виявлення прихованих пошкоджень до напрямку на ремонт, в якому вказано про виявлення складної деформації кришки багажного відсіку FORD FOCUS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Крім того, позивачем було складено страховий акт від 17.12.2019 № 2300277739, згідно з яким страхове відшкодування склало 16 843,54 грн.
Позивач виплатив на користь ФОП Кононенко Ю.В. страхове відшкодування в розмірі 16 843,54 грн згідно з платіжним дорученням від 19.12.2019 № 047059.
06.02.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити доплату страхового відшкодування у сумі 16 843,54 грн.
27.02.2020 ФОП Бурченко Р.А. оформив акт виконаних робіт № БУ-К-00194 на суму 52 120,26 грн.
У свою чергу, відповідач страхове відшкодування у сумі 16 843,54 грн позивачу не сплатив і у відзиві на позов заперечив проти задоволення вимог, посилаючись на таке:
- відповідно до акту огляду від 10.07.2019 № 277739 (п. 5) зазначено, що така деталь як кришка багажника підлягає ремонту, а не заміні;
- відповідно до ремонтної калькуляції від 23.07.2019 № БУ-К-00194 в переліку запасних частин не вказана кришка багажника, натомість в ремонтній калькуляції двері задка підлягають ремонту, а не заміні;
- проте в акті виконаних робіт від 27.02.2020 № БУ-К-00194 вказано, що було здійснено не ремонт, а заміну кришки багажника вартістю 16 570,38 грн.;
- позивач безпідставно вимагає від відповідача доплату до раніше здійсненого страхового відшкодування на суму 16 570,38 грн за заміну деталі, яка відповідно до наданих самим же позивачем документів підлягала ремонту, а не заміні;
- позивач не довів належними та допустимими доказами, що кришка багажника дійсно підлягала заміні, а не ремонту.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, вина водія ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку та підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 30.07.2019 у справі №759/12862/19.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Нормами ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Разом з тим, подані позивачем докази в підтвердження наявності підстав для стягнення додаткового страхового відшкодування з відповідача є суперечливими та не доводять ті обставини, на які посилається позивач.
Так, ФОП Кононенко Ю.В. було виставлено рахунок від 12.12.2019 № КО-0000254 на суму 16 843,54 грн і саме цій особі були перераховані кошти позивачем, згідно з платіжним дорученням від 19.12.2019 № 047059 на суму 16 843,54 грн.
У свою чергу, акт виконаних робіт від 27.02.2020 № БУ-К-00194 на суму 52 120,26 грн, що включає в себе 16 843,54 грн, було оформлено ФОП Бурченко Р.А., який не виставляв рахунок на вказану суму та не отримував такі кошти від позивача.
Слід зазначити, що поданий суду акт виявлення прихованих пошкоджень до напрямку на ремонт, в якому вказано про виявлення складної деформації кришки багажного відсіку FORD FOCUS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , підписано представниками страховика і компанії, без зазначення того, хто саме є страховиком і що за компанія засвідчувала факт виявлення прихованого пошкодження.
Крім того, з моменту виставлення першого рахунку та огляду транспортного засобу (липень 2019 року) до виявлення прихованого пошкодження (грудень 2019 року) минуло п'ять місяців, що є достатнім часом для отримання такого пошкодження не внаслідок ДТП.
Також, слід зазначити, що прихований недолік стосується складної деформації кришки багажного відсіку, однак у рахунку від 12.12.2019 № КО-0000254 вказано: кришка багажника - 15 358,54 грн; скло заднє демонтаж/монтаж - 1 485 грн.
Отже, незрозуміло, яким чином ремонт кришки багажника впливав на монтаж/демонтаж заднього скла.
Разом з тим, відповідно до акту огляду від 10.07.2019 № 277739 (п. 5) кришка багажника підлягала ремонту, а не заміні.
У свою чергу, відповідно до ремонтної калькуляції від 23.07.2019 № БУ-К-00194 в переліку запасних частин не вказана кришка багажника, натомість в ремонтній калькуляції двері задка підлягають ремонту, а не заміні.
Таким чином, станом на липень 2019 року вказану деталь планувалося відремонтувати, а не замінити та лише після спливу п'яти місяців вона можливо була замінена.
З огляду на викладене вище, виходячи із доказів, які наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що позивачем не підтверджено підстави стягнення з відповідача додаткової страхової суми у розмірі 16 843,45 грн, а відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» - відмовити.
2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 20.09.2021
Суддя Д.О. Баранов