Справа № 161/14398/21
Провадження № 3/161/4737/21
01 жовтня 2021 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кульчин Ківерцівського р-ну Волинської обл., громадянина України, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувався, не працюючого студента Луцького ВПУ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
07.08.2021 року близько 23:00, ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого батька ОСОБА_2 насильство в сім'ї фізичного характеру, а саме: наніс йому один удар в ділянку обличчя, чим спричини шкоду його фізичному здоров'ю.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суд не надходили.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки положення КУпАП не регулюють порядку здійснення виклику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в строки, які унеможливлюють надіслати виклик з дотриманням норми ст. 277-2 КУпАП, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та, при вирішенні питання про своєчасний виклик в судове засідання ОСОБА_1 керуватися ст. 135 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України у випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Згідно зі ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений за допомогою телефонограми, яка була отриманою останнім 12.08.2021 року. Даною телефонограмою ОСОБА_1 було повідомлено про судове засідання, призначене о 10.45 год., 01.10.2021 року.
Отже, ОСОБА_1 про судове засідання було повідомлено не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді.
За наведених обставин, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суддя приходить до наступних висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими судом, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 038105 від 07.08.2021 року, складеним інспектором СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області ст. лейтенанта поліції Хазанюком І.В. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 1);
-письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 07.08.2021 року, в яких останній зазначив, що 07.08.2021 року близько 23:00, перебуваючи за місцем проживання між ним та його сином виникла суперечка, в ході якої він штовхнув свого сина, однак ударів йому не завдавав (а.с. 3);
-письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 07.08.2021 року в яких останній зазначив, що 07.08.2021 року близько 23:00, перебуваючи за місцем проживання між ним та його батьком виникла суперечка, в ході якої останній наніс йому правою рукою в ділянку обличчя. У свою чергу, він, у відповідь, наніс батьку удар кулаком по обличчю (а.с. 4);
-рапортом чергового ЧЧ Луцького РУП ГУНП у Волинській області про отримання 07.08.2021 року о 23:00 повідомлення від ОСОБА_3 про те, що колишній зять вчинив бійку зі своїм сином (а.с. 5).
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені в ході розгляду справи докази у суду немає.
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Пунктом 17 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
На переконання суду, дії ОСОБА_1 , які мали місце 07.08.2021 року близько 23:00, за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , відносно його батька ОСОБА_2 у вигляді завданого удару кулаком по обличчю несуть собою ознаки домашнього насильства фізичного характеру.
Вищевказана обставина, навіть при умові вчинення відносно ОСОБА_1 неправомірних дій його батьком, в жодній мірі не виключає наявність його вини у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.
Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 454 грн.
Керуючись ст.ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська